Дорогу до села на Перечинщині ледь не знищив розмив: як вирішили небезпечну ситуацію?
Село Сі?мер що у Перечинському районі Закарпатської області могло залишитися без зв"язку з зовнішнім світом. Перша згадка про село відноситься до 1551 року. Селом проходять річки Турья та Уж. Дорога Т0712 від міст Перечина до міста Свалява. Понад 7 років потік підмивав дорогу. Щороку паводки знищували дорожнє полотно, основу дороги та підґрунтя. Частина дороги станом на березень 2020 року фактично вже було суцільне провалля. Утворилася небезпечна ситуація, коли узбіччя дороги зависли над порожнечею.
Багато років чисельні скарги громади, звернення людей не знаходили відгуку. Роботи, які потрібно було зробити потребували певного фінансування та головне кваліфікованих спеціалістів будівельників дорожніх робіт. І ось днями, за сприяння керівництва Служба автомобільних доріг у Закарпатській області підрядна організація взялася розв'язувати цю проблему.Декілька діб потужна техніка працювала з вкладання труб та організації аварійного ремонту розмиву що загрожував безпечному руху автомобільного транспорту. Провалля ліквідовано. Встановлені нові труби для потоку води, очищено річище, організоване водовідведення.
Не словом, а ділом! Разом будуємо європейську Україну.Служба автомобільних доріг у Закарпатській області
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
- Стоянка первісних людей в закарпатському Королеві виявилася найстарішим людським поселенням Європи – 1,4 млн років
До цієї новини немає коментарів