Офіційно: про порядок повернення громадян України та іноземців із країн ЄС

Зазначимо, що особам, які прямують зі Словаччини, дозволено проходження контрольних процедур у пункті пропуску «Вишнє Нємецке» у пішому порядку, а з української сторони на них чекатимуть автобуси. Ними після проходження обов’язкового температурного скринінгу подорожні прямують на прикордонний та митний контроль. Після оформлення громадян доправляють за межі пункту пропуску. Перевезення подорожніх організовано Закарпатською обласною держадміністрацією, підрозділами ДСНС та волонтерськими організаціями.
Аналогічним чином здійснюється доставка громадян і в пункті пропуску «Чоп (Тиса)» на кордоні з Угорщиною. Тут прикордонний та митний контроль наших співвітчизників, які повертаються транспортними засобами, здійснюється без жодних обмежень. Інформація про пропуск подорожніх лише певними автомобілями та без проходження температурного скринінгу, що з’явилася у соцмережах, не відповідає дійсності. Бажаючі заїхати на територію України вільні обирати будь- який доступний автотранспорт. При цьому важливо пам’ятати, що температурний контроль здійснюватиметься в обов’язковому порядку щодо 100 відсотків прибулих. Окрім того, подорожні підписують зобов'язання про добровільну самоізоляцію та отримують відповідну пам’ятку. Усі процедури є безоплатними.Наголошуємо, що температурний контроль та інформування про обов’язкову самоізоляцію спрямовані на недопущення розповсюдження коронавірусу на території України та вживаються заради безпеки усіх громадян. Просимо ставитися до зазначених процедур з розумінням та не брати до уваги недостовірну та неперевірену інформацію, яку розповсюджують у соцмережах . У разі, якщо під час проходження прикордонного контролю щодо вас вчинятимуть протиправні дії або перевищуватимуть службові повноваження, наполегливо просимо телефонувати на «Телефон довіри» Чопського прикордонного загону за телефоном: 0312711322 або звертатися до старшого зміни прикордонних нарядів.
Пресслужба Чопського прикордонного загону
До теми
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- Мріє повернутися у звільнений Маріуполь: Кіра Обединська про поранення, вивезення у ДНР і нагороду "Майбутнє України"
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- Інклюзивна кав’ярня “Янгол” святкує першу річницю: з якими викликами зіштовхнулися в роботі
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
До цієї новини немає коментарів