Офіційно: про порядок повернення громадян України та іноземців із країн ЄС

Зазначимо, що особам, які прямують зі Словаччини, дозволено проходження контрольних процедур у пункті пропуску «Вишнє Нємецке» у пішому порядку, а з української сторони на них чекатимуть автобуси. Ними після проходження обов’язкового температурного скринінгу подорожні прямують на прикордонний та митний контроль. Після оформлення громадян доправляють за межі пункту пропуску. Перевезення подорожніх організовано Закарпатською обласною держадміністрацією, підрозділами ДСНС та волонтерськими організаціями.
Аналогічним чином здійснюється доставка громадян і в пункті пропуску «Чоп (Тиса)» на кордоні з Угорщиною. Тут прикордонний та митний контроль наших співвітчизників, які повертаються транспортними засобами, здійснюється без жодних обмежень. Інформація про пропуск подорожніх лише певними автомобілями та без проходження температурного скринінгу, що з’явилася у соцмережах, не відповідає дійсності. Бажаючі заїхати на територію України вільні обирати будь- який доступний автотранспорт. При цьому важливо пам’ятати, що температурний контроль здійснюватиметься в обов’язковому порядку щодо 100 відсотків прибулих. Окрім того, подорожні підписують зобов'язання про добровільну самоізоляцію та отримують відповідну пам’ятку. Усі процедури є безоплатними.Наголошуємо, що температурний контроль та інформування про обов’язкову самоізоляцію спрямовані на недопущення розповсюдження коронавірусу на території України та вживаються заради безпеки усіх громадян. Просимо ставитися до зазначених процедур з розумінням та не брати до уваги недостовірну та неперевірену інформацію, яку розповсюджують у соцмережах . У разі, якщо під час проходження прикордонного контролю щодо вас вчинятимуть протиправні дії або перевищуватимуть службові повноваження, наполегливо просимо телефонувати на «Телефон довіри» Чопського прикордонного загону за телефоном: 0312711322 або звертатися до старшого зміни прикордонних нарядів.
Пресслужба Чопського прикордонного загону
До теми
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?

До цієї новини немає коментарів