Офіційно: про порядок повернення громадян України та іноземців із країн ЄС

Зазначимо, що особам, які прямують зі Словаччини, дозволено проходження контрольних процедур у пункті пропуску «Вишнє Нємецке» у пішому порядку, а з української сторони на них чекатимуть автобуси. Ними після проходження обов’язкового температурного скринінгу подорожні прямують на прикордонний та митний контроль. Після оформлення громадян доправляють за межі пункту пропуску. Перевезення подорожніх організовано Закарпатською обласною держадміністрацією, підрозділами ДСНС та волонтерськими організаціями.
Аналогічним чином здійснюється доставка громадян і в пункті пропуску «Чоп (Тиса)» на кордоні з Угорщиною. Тут прикордонний та митний контроль наших співвітчизників, які повертаються транспортними засобами, здійснюється без жодних обмежень. Інформація про пропуск подорожніх лише певними автомобілями та без проходження температурного скринінгу, що з’явилася у соцмережах, не відповідає дійсності. Бажаючі заїхати на територію України вільні обирати будь- який доступний автотранспорт. При цьому важливо пам’ятати, що температурний контроль здійснюватиметься в обов’язковому порядку щодо 100 відсотків прибулих. Окрім того, подорожні підписують зобов'язання про добровільну самоізоляцію та отримують відповідну пам’ятку. Усі процедури є безоплатними.Наголошуємо, що температурний контроль та інформування про обов’язкову самоізоляцію спрямовані на недопущення розповсюдження коронавірусу на території України та вживаються заради безпеки усіх громадян. Просимо ставитися до зазначених процедур з розумінням та не брати до уваги недостовірну та неперевірену інформацію, яку розповсюджують у соцмережах . У разі, якщо під час проходження прикордонного контролю щодо вас вчинятимуть протиправні дії або перевищуватимуть службові повноваження, наполегливо просимо телефонувати на «Телефон довіри» Чопського прикордонного загону за телефоном: 0312711322 або звертатися до старшого зміни прикордонних нарядів.
Пресслужба Чопського прикордонного загону
До теми
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Дівчина, яка завжди читає: Олександра Артюхіна про перекладацьку справу і свій перший великий роман
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- Цьогорічний лауреат премії Петра Скунця Віктор Новграді-Лецо – про творчість, премію та плани на майбутнє
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- Мріє повернутися у звільнений Маріуполь: Кіра Обединська про поранення, вивезення у ДНР і нагороду "Майбутнє України"
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
До цієї новини немає коментарів