Заява закарпатського бізнесу: якщо зупинити більшість компаній, мільйони українців втратять роботу

Федерація роботодавців України (ФРУ), Спілка українських підприємців (СУП), Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА), Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Асоціація "IT Ukraine", Бізнес 100, СЕО club підтримують докладені зусилля Президента, Уряду України та органів місцевого самоврядування щодо запровадження карантинних заходів з метою протидії поширення захворювання, яким ВООЗ визнано гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.
Ми повністю згодні, що це надзвичайна загроза для громадян України і необхідні максимальні заходи для захисту здоров'я людей. В той же час, ми вважаємо, що введення надзвичайного стану із зупинкою більшості нестратегічних підприємств є передчасним та може завдати катастрофічних наслідків економіці України.
Так, якщо зупинити більшість компаній, мільйони українців втратять роботу, а бюджет – велику частину доходів. Соціальні наслідки будуть дуже негативними, велика кількість людей, не маючи накопичень та втративши засоби до існування, від відчаю може вийти на вулицю з протестами, а фінансових і організаційних ресурсів для боротьби з вірусом у держави стане набагато менше. Відповідно, наслідки від пандемії стануть справді критичними.
При порівняльному аналізі заходів протидії розповсюдження COVID-19 в Україні та інших країнах, де вірус набув значно ширшого поширення, стає помітним, що станом на 22 березня 2020 року Україна вже застосувала комплекс більш жорстких заходів у порівнянні з рештою країн (заборона міжнародного та міжміського сполучення, значне обмеження руху міського транспорту, закриття публічних закладів, в т.ч. громадського харчування, концертних площадок, та торговельних мереж).
Країни, де кількість захворілих на мільйон осіб перевищує показники України у сотні разів (Німеччина - 286 хворих/млн осіб, Нідерланди - 246 хворих/млн осіб, Швеція - 191 хворих/млн осіб, тощо), використовують лише частину заходів запроваджених в Україні. Водночас, в Україні планується нове вагоме розширення комплексу заходів до вже існуючого переліку, яке співставне лише із впровадженими у найбільш постраждалих регіонах Італії та Китаю, зокрема, заплановано заборону діяльності підприємств, що не входять до переліку критичної інфраструктури. Це, в свою чергу, призведе до втрати мільйонів робочих місць та значних втрат бюджетів різних рівнів.
Інші держави запускають багатомільярдні програми підтримки економіки через втрати, пов'язані із заходами боротьби із розповсюдженням COVID-19. Наприклад, у сусідній Польщі на заходи стимулювання економіки передбачається витратити 212 мільярдів злотих (1,37 трильйони гривень). Україна не має достатніх фінансових резервів і тому, якщо буде впроваджено додатковий комплекс карантинних обмежень і зупинено велику кількість підприємств без відповідної програми підтримки економіки, це призведе до глибокої економічної кризи та важких соціальних наслідків, які складно передбачити.
Провідні експерти говорять, що у випадку продовження карантину на декілька місяців, ВВП України у 2020-му році впаде на 9%, а курс гривні може сягнути 35 грн/дол. Але якщо залишаться працювати лише стратегічні підприємства, то наслідки можуть стати ще критичнішими. Безумовно, для їх детальної оцінки потрібно більше часу, але орієнтиром фактичних втрат може слугувати оцінка падіння ВВП Китаю у першому кварталі 2020 року на 40% у порівнянні з попереднім кварталом, яку наводить американський інвестиційний банк JPMorgan Chase & Co. К
омпанії, члени ФРУ, СУП, ЕВА, IT Ukraine, УКАБ, Бізнес 100, СЕО club добре відчувають соціальну відповідальність та вживають усіх можливих заходів для запобігання зараженню своїх співробітників шляхом:
- запровадження надомної роботи (для працівників, які можуть працювати віддалено);
- забезпечення засобами особистого захисту;
- роз'яснення небезпеки пандемії.
Саме тому бізнес-спільнота вважає, що в теперішніх умовах необхідно сфокусуватись на наступному:
1) не допустити значної втрати робочих місць;
2) якнайшвидше виконати державою зобов'язання перед МВФ та для отримання фінансування прийняти необхідні закони, зокрема закон про неможливість повернення банків екс-власникам;
3) негайно зменшити витрати бюджету (зупинити фінансування державних програм, тощо) та направити вивільнені кошти на боротьбу з пандемією;
4) забезпечити швидку та ефективну верифікацію отримувачів пенсійних та соціальних виплат і пільг, що дозволить виявити неіснуючих отримувачів та відповідно зменшить витрати держбюджету;
5) централізувати використання коштів у місцевих та державному бюджеті для контролю використання їх лише з метою боротьби з пандемією;
6) держава має забезпечити зі сторони держави неоподаткований мінімальний дохід працівникам, які постраждали від запровадження карантинних заходів;
7) зупинити нарахування будь-яких фінансових санкцій усім суб'єктам господарювання, які мають кредити в банківських та фінансових установах.
Враховуючи вищевикладене, бізнес-спільнота звертається до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з вимогою:
- негайно долучити бізнес-спільноту до розробки покрокових дій зменшення негативних наслідків пандемії на економіку як на державному рівні, так і в регіонах;
- приймати та впроваджувати рішення лише після обговорення та погодження з бізнес-спільнотою.
Бізнес-спільнота добре розуміє складність завдань, що постали нині перед Україною, та готові до співпраці з владою. Ми також несемо відповідальність за добробут мільйонів наших працівників та вимагаємо від держави зробити усе для попередження зупинки підприємств, що призведе до ще більш складних наслідків та залишить значну частину населення країни без засобів існування.
До теми
- У І півріччі Закарпатська митниця скерувала у Держбюджет понад 11 мільярдів гривень
- Понад 6,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб перерахували роботодавці краю
- До місцевих бюджетів Закарпаття сплачено понад 113 млн гривень податку на нерухомість
- З початку 2025 року Закарпатська митниця видала 2,8 тисяч сертифікатів EUR.1
- На Закарпатті землевласники поповнили місцеві бюджети майже на 320 млн грн податком на землю
- До місцевих бюджетів Закарпаття надійшло вже понад 1,65 млн грн за адмінпослуги у сфері земельних відносин
- Платники податків Закарпаття сплатили понад 1 млрд грн військового збору
- 26 правопорушень на 104 млн грн – результат взаємодії закарпатських митників із зарубіжними колегами
- На Закарпатті за січень – травень 2025 року платники сплатили майже 257,3 млрд грн ЄСВ
- На Закарпатті зафіксували зростання виторгів у травні — плюс 6,5%
- Енергетичне партнерство: новий формат співпраці між релокованим бізнесом та громадами Закарпаття
- Способи зниження витрат на електроенергію, тему ефективного енергоспоживання та впровадження нових технологій в енергетиці обговорювали в Ужгороді
- Із початку 2025 року у місцевих бюджетах Закарпаття – понад 4,1 млрд грн податків
- Протягом січня – травня 2025 року платники податків Закарпатської області сплатили до зведеного бюджету понад 13 млрд 289 млн гривень
- Понад 360 тисяч тонн гуманітарних вантажів оформили Закарпатські митники від початку воєнного стану
- Технології на варті безпеки: на кордоні зі Словаччиною й Угорщиною випробували нові сканери
- Закарпатська митниця справно наповнює Держбюджет: 8,7 мільярдів скеровано для підтримки економіки України
- Майже 60 млн гривень із роздрібного продажу підакцизних товарів на Закарпатті поповнили бюджети
- На Закарпатті платники податків сплатили понад 846 млн грн військового збору
- Протягом січня – квітня 2025 року у місцевих бюджетах Закарпаття – 3,2 млрд гривень податків
До цієї новини немає коментарів