Заява закарпатського бізнесу: якщо зупинити більшість компаній, мільйони українців втратять роботу

Федерація роботодавців України (ФРУ), Спілка українських підприємців (СУП), Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА), Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Асоціація "IT Ukraine", Бізнес 100, СЕО club підтримують докладені зусилля Президента, Уряду України та органів місцевого самоврядування щодо запровадження карантинних заходів з метою протидії поширення захворювання, яким ВООЗ визнано гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.
Ми повністю згодні, що це надзвичайна загроза для громадян України і необхідні максимальні заходи для захисту здоров'я людей. В той же час, ми вважаємо, що введення надзвичайного стану із зупинкою більшості нестратегічних підприємств є передчасним та може завдати катастрофічних наслідків економіці України.
Так, якщо зупинити більшість компаній, мільйони українців втратять роботу, а бюджет – велику частину доходів. Соціальні наслідки будуть дуже негативними, велика кількість людей, не маючи накопичень та втративши засоби до існування, від відчаю може вийти на вулицю з протестами, а фінансових і організаційних ресурсів для боротьби з вірусом у держави стане набагато менше. Відповідно, наслідки від пандемії стануть справді критичними.
При порівняльному аналізі заходів протидії розповсюдження COVID-19 в Україні та інших країнах, де вірус набув значно ширшого поширення, стає помітним, що станом на 22 березня 2020 року Україна вже застосувала комплекс більш жорстких заходів у порівнянні з рештою країн (заборона міжнародного та міжміського сполучення, значне обмеження руху міського транспорту, закриття публічних закладів, в т.ч. громадського харчування, концертних площадок, та торговельних мереж).
Країни, де кількість захворілих на мільйон осіб перевищує показники України у сотні разів (Німеччина - 286 хворих/млн осіб, Нідерланди - 246 хворих/млн осіб, Швеція - 191 хворих/млн осіб, тощо), використовують лише частину заходів запроваджених в Україні. Водночас, в Україні планується нове вагоме розширення комплексу заходів до вже існуючого переліку, яке співставне лише із впровадженими у найбільш постраждалих регіонах Італії та Китаю, зокрема, заплановано заборону діяльності підприємств, що не входять до переліку критичної інфраструктури. Це, в свою чергу, призведе до втрати мільйонів робочих місць та значних втрат бюджетів різних рівнів.
Інші держави запускають багатомільярдні програми підтримки економіки через втрати, пов'язані із заходами боротьби із розповсюдженням COVID-19. Наприклад, у сусідній Польщі на заходи стимулювання економіки передбачається витратити 212 мільярдів злотих (1,37 трильйони гривень). Україна не має достатніх фінансових резервів і тому, якщо буде впроваджено додатковий комплекс карантинних обмежень і зупинено велику кількість підприємств без відповідної програми підтримки економіки, це призведе до глибокої економічної кризи та важких соціальних наслідків, які складно передбачити.
Провідні експерти говорять, що у випадку продовження карантину на декілька місяців, ВВП України у 2020-му році впаде на 9%, а курс гривні може сягнути 35 грн/дол. Але якщо залишаться працювати лише стратегічні підприємства, то наслідки можуть стати ще критичнішими. Безумовно, для їх детальної оцінки потрібно більше часу, але орієнтиром фактичних втрат може слугувати оцінка падіння ВВП Китаю у першому кварталі 2020 року на 40% у порівнянні з попереднім кварталом, яку наводить американський інвестиційний банк JPMorgan Chase & Co. К
омпанії, члени ФРУ, СУП, ЕВА, IT Ukraine, УКАБ, Бізнес 100, СЕО club добре відчувають соціальну відповідальність та вживають усіх можливих заходів для запобігання зараженню своїх співробітників шляхом:
- запровадження надомної роботи (для працівників, які можуть працювати віддалено);
- забезпечення засобами особистого захисту;
- роз'яснення небезпеки пандемії.
Саме тому бізнес-спільнота вважає, що в теперішніх умовах необхідно сфокусуватись на наступному:
1) не допустити значної втрати робочих місць;
2) якнайшвидше виконати державою зобов'язання перед МВФ та для отримання фінансування прийняти необхідні закони, зокрема закон про неможливість повернення банків екс-власникам;
3) негайно зменшити витрати бюджету (зупинити фінансування державних програм, тощо) та направити вивільнені кошти на боротьбу з пандемією;
4) забезпечити швидку та ефективну верифікацію отримувачів пенсійних та соціальних виплат і пільг, що дозволить виявити неіснуючих отримувачів та відповідно зменшить витрати держбюджету;
5) централізувати використання коштів у місцевих та державному бюджеті для контролю використання їх лише з метою боротьби з пандемією;
6) держава має забезпечити зі сторони держави неоподаткований мінімальний дохід працівникам, які постраждали від запровадження карантинних заходів;
7) зупинити нарахування будь-яких фінансових санкцій усім суб'єктам господарювання, які мають кредити в банківських та фінансових установах.
Враховуючи вищевикладене, бізнес-спільнота звертається до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з вимогою:
- негайно долучити бізнес-спільноту до розробки покрокових дій зменшення негативних наслідків пандемії на економіку як на державному рівні, так і в регіонах;
- приймати та впроваджувати рішення лише після обговорення та погодження з бізнес-спільнотою.
Бізнес-спільнота добре розуміє складність завдань, що постали нині перед Україною, та готові до співпраці з владою. Ми також несемо відповідальність за добробут мільйонів наших працівників та вимагаємо від держави зробити усе для попередження зупинки підприємств, що призведе до ще більш складних наслідків та залишить значну частину населення країни без засобів існування.
До теми
- Переробка та біоекономіка: природний ресурс може створювати більшу додану вартість
- Закарпатські митники запобігли 74 спробам незаконного ввезення «гуманітарних» товарів на 17 млн грн
- 194 платники Закарпаття включені до Переліку платників з високим рівнем податкової довіри
- Закарпатські митники запобігли фінансовим втратам до бюджету на майже 47 млн грн
- Понад 14 млрд грн ПДФО перерахували роботодавці Закарпаття
- Бензин набирає, електро падає: які авто везуть на Закарпаття
- Офіційне джерело чи пастка? Як не перерахувати гроші аферистам замість військових
- Закарпатська митниця: 1400 підприємців активно експортують та імпортують товари
- За вісім місяців місцеві бюджети Закарпаття отримали 8,8 млрд грн податків і зборів
- Закарпатська митниця скерувала у бюджет понад 20 млрд грн митних платежів та зборів
- Платники Закарпаття спрямували до зведеного бюджету майже 27,5млрд грн податків
- До місцевих бюджетів Закарпаття надійшло понад 208 млн грн податку на нерухомість
- Закарпатські громади отримали 24,7 млн грн плати за ліцензії на підакцизні товари
- Закарпатці задекларували 2,69 млрд грн доходів, отриманих у 2025 році
- Tolk розширює партнерство з громадами Закарпаття задля їхньої енергетичної стійкості
- Як зберегти заощадження в умовах курсових коливань: практичні поради для мешканців прикордонних регіонів
- За сім місяців місцеві бюджети Закарпаття отримали 7,8 млрд грн податків і зборів
- Платники Закарпаття сплатили понад 9,3 млрд грн єдиного внеску
- Місцеві бюджети Закарпаття отримали понад 208 млн грн податку на нерухомість
- Понад 11 млрд грн ПДФО перерахували роботодавці Закарпаття
До цієї новини немає коментарів