Баланс інтересів - гарантія стабільності партнерських стосунків

У рамках угоди про торговельно–економічне, науково–технічне та культурне співробітництво, підписаної головами Закарпатської та Волинської обласних рад, днями на Свалявщині побувала делегація представників органів місцевого самоврядування Маневицької райради Волинської області, яку очолює Андрій Сопронюк.
Як повідомив керуючий справами апарату Свалявської райради Віктор Зозуля, зустрічав гостей голова райради Михайло Воронич та Полянський сільський голова Іван Дрогобицький. Знайомство з Свалявщиною волиняни побажали розпочати з заводу по розливу мінеральних вод, оскільки наслухались про цілющі властивості „квасної“ води, яка у Закарпатських горах тече із каменю. Господарі запропонували оглянути ТОВ „Аква Поляна“, що облаштоване сучасним обладнанням та високою автоматизацією виробничого процесу. Затим гості відвідали чотирьохзірковий готельний комплекс „Квеле Поляна“, санаторно-курортні комплекси „Сонячне Закарпаття“, „Сузір’я“, „Кришталеве Джерело“, форелеве господарство „Ждимир“ та ознайомились з роботою Свалявського Держлісгоспу.
Наступного дня в сесійній залі райради відбулась зустріч делегації Маневицького району з депутатами Свалявської райради, головами місцевих рад, керівниками управлінь та відділів райдержадміністрації.
Андрій Сопронюк коротко розповів про Маневицький район, зазначивши, що Маневиччина – один із древніх мальовничих поліських куточків Волині, край лісів і тихоплинних річок і озер: 450 га водного дзеркала, сформованого 18 лісовими озерами та понад 50 зарибленими ставами. На відомих Оконських незамерзаючих джерелах вирощується форель і вони визнані перлиною краю. До слова, місцеві жителі зберегли перекази про перебування біля згаданих джерельних витоків Б.Хмельницького і С.Наливайка ( інф. – авт.). За територією Маневицький район – один з найбільших на Волині. Тут свого часу функціонувала одна з не багатьох друкарень Полісся, де в 1625 р віддруковано книги „Часослов“ і „Псалтир“. Визначальним є ще один історичний факт: на Маневиччині народився й провів дитячі роки однодумець Т.Г.Шевченка – Зигмунт Сераковський.
Сучасна Маневиччина – єдиний в Україні район, де працюють 3 держлісгоспи, міжгосподарське спеціалізоване підприємство та лісомисливське господарство „Борове“. Щодо господарського комплексу. Переважає сільгоспвиробництво: працює 17 сільгоспкооперативів та 3 фермерські господарства. Розвивається підприємництво. Зареєстровано 1376 суб’єктів підприємницької діяльності, з них 985 – фізичні особи. Та особлива гордість маневиччан, наголосив Андрій Філімонович, – це 48 природно–заповітних об’єктів, 7 із яких – загальнодержавного значення. Відповідно значними є туристично–рекреаційні можливості, які керівництво району має намір розвивати. І тут досвід свалявців, як зазначив пан Сопронюк, – в десятку.
Затим Андрій Філімонович, як повідомила завідувачка сектору з інформаційно – аналітичної роботи відділу організаційного забезпечення діяльності Свалявської райради Віра Бігар, подякував за гостинність, назвавши Свалявщину Українською Швейцарією, й висловив щирі сподівання щодо тісної співпраці між Маневицьким і Свалявським районами.
Голова Свалявської райдержадміністрації Ольга Колядко розповіла про специфіку та особливості Свалявщини та підтримала думку пана Сопронюка щодо співпраці, оскільки кожен, як підкреслила Ольга Людвіківна, має свої напрацювання, досвід, навички і взаємне бажання обмінюватись ними, запозичати прогресивніше й допоможе громадам рухатись уперед до вершин успіхів і доброї слави.
Заступник голови Маневицької райдержадміністрації Сергій Борисюк, звертаючись до присутніх, відмітив, що райони мають багато спільного: ті ж проблеми, але й ті ж бажання вирішувати їх якомога результативніше з тим, аби жити в оновленій, могутній Україні. А це означає, що нинішню зустріч необхідно спрямувати в ділове русло, щоб перейти, як мовиться, від слів до діла.
На цій оптимістичній ноті Михайло Воронич ознайомив присутніх з проектом угоди про співробітництво між районами, яку керівники визнали взаємовигідною й підписали з оптимізмом. На завершення зустрічі, як і прийнято в таких випадках, учасники зустрічі обмінялись сувенірами. І хоч офіційна частина добігала кінця, але зал не порожнів: люди обмінювались враженнями, думками, візитками, будували плани на майбутнє.
Та оскільки час невпинно збігав, то господарі запросили делегацію в автобус, який узяв курс на Мукачівський замок, де фахівці показали зали та розповіли про історичну пам’ятку минулих епох і хід реставраційних робіт замкових будівель, зініційованих Віктором Балогою та широко підтриманих громадськістю. Відтак завітали у радгосп–завод „Бобовищанський“, де, звісно, запропонували відвідати знамениті винні підвали. Продегустувавши божественні напої, волиняни відмітили, що тут, справді, виробляють унікальне вино, закупівля якого може стати одним із пунктів ділового співробітництва.
Перед від’їздом на малу батьківщину, гості, сповнені вражень і намірів, згідно з програмою перебування на Закарпатті, ознайомились із станом соціально-економічного розвитку Сусківської сільради, яку очолює Іван Лофинець, і яка вирізняється з – поміж інших динамікою втілення в життя інвестиційних рекреаційно–туристичних проектів, серед яких – комплекс "Полата", що відомий сучасним сервісним обслуговуванням та виготовленням електрофільтрів, готельний комплекс "У газди", ТОВ „Мінеральні води Свалявщини“ та будівництво санаторію для відпочинку батьків із дітьми на 250 місць. Усе ці об’єкти викликали неабиякий інтерес у волинян. Адже, як наголосив Михайло Воронич, чим привабливішім, цивилізованішим стане життя в наших селах, тим скоріше вдасться реанімувати настроїв людей, які впродовж останнього часу шукали порятунок у чужих держава, повернути їм віру у власні сили заради розбудови нашої України.
Під мелодію літнього тихого дощу, керівник волинської делегації тепло подякував господарям за щирий прийом і запросив представників органів місцевого самоврядування Свалявщини відвідати Маневицький район для подальшого розвитку добросусідських стосунків, започаткованих головами Закарпатської та Волинської обласних рад, що стало в житті багатьох громад наших регіонів знаковим.
Анна Романенчук

 

11 липня 2007р. -->