КРАСА ДИВУВАЛА, СМІТТЯ ШОКУВАЛО ПЛЕНЕРНИКІВ НА БЕРЕГАХ СИНЕВИРСЬКОГО ОЗЕРА
Малювати на відкритому просторі, в природному оточенні є не модою, а необхідністю, вважають художники.
Перед Великодніми святами за враженнями до Синевирського озера приїхали дві великі групи, кожна — за окремою адресою. У першій, що мешкала в однойменному туркомплексі, — народний художник України Золтан Мичка, заслужені художники України Василь Свалявчик і Борис Кузьма, їхні колеги Петро Шолтес, Ласло Мадяр, Юрій Боднар, Тарас Усик, Сергій Біба, а ще члени місцевого громадського об’єднання "Спілка художників "Карпатські кольори". Міжгірців, зокрема, представляли голова об’єднання Василь Шиндра (керівник пленеру), а ще Михайло Кінч, Михайло Покорба, Василь Гавей, Володимир Глеба, Іван Вегеш, Василь Сенько. По-своєму конкурували з ними ті, хто оселився в притулку на самому березі Морського озера, — заслужені художники України Василь Скакандій (керівник) та Іван Ілько, Ольга Скакандій, Іван і Надія Дідики, Йосип Бабинець, Йосип Рущак, Василь Вовчок. Завітав і співавтор скульптурної композиції "Синь і Вир", установленої на березі озера, Іван Бровдій.
Майже всі десять днів художники мужньо боролися зі стихією: лише в день заїзду обійшлося без дощу, а всі наступні заливало за комір, випадав сніг. На Синевирське озеро, яке ще залишалося в полоні криги, теж діставалися нелегко, бо кирками та ломами доводилося довбати лід.
Вловлюючи бездощові години, майстри встигали перенести довколишню красу на поверхню. У центрі опинялися старі вуйки та їхні дружини, раритетні хати села Свобода, гуркітлива Теребля та потоки, водоспади, а ще дерев’яні церкви та дзвіниці, хліви, вози з кінь-ми, городина та десятки інших споруд, природних і штучних предметів. Малювали просто з балкона туркомплексу чи з-під навісу. Василь Вовчок провів цікавий експеримент, не втручаючись у старання дощу: водяні потоки на картині не усунув, а залишив. Вийшло цікаве поєднання в творчості самого художника і природи.
Вечорами збиралися в кав’ярнях. Аналізували зроблене, обмінювалися професійними "секретами", сплановували наступний день. За можливість спілкуватися на професійні теми, обміну досвідом художники гірської Міжгірщини дякували колегам із обласного центру та Мукачева (більшість — члени Національної Спілки) в останній день, під час святкової вечері. Водночас останні вирі-шили віддячитися господарям за запрошення до Верховини, взявшись організувати для членів об’єднання "Карпатські кольори" виставки в містах над Ужем і Латорицею. Орієн-товно вони пройдуть у жовтні.
Василь БЕДЗІР
трибуна
До цієї новини немає коментарів