Особливості розгляду справ судами про стягнення сум ПДВ

Відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” об’єкти оподаткування, визначені цим законом, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою 20 відсотків (п. 6.1 ст. 6 Закону).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп.7.7.1 Закону).

У преамбулі Закону про ПДВ зазначено, що він визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Платник податку - особа, яка згідно з Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України (п. 1.3 Закону).

У відповідності до п. 1.8 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Отже, крім визначених обов’язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачена обов’язкова наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. І однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, в розумінні Закону про ПДВ, є сплата цих сум до Державного бюджету України.

А відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, що випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України. Така позиція держави підтримана вищою судовою інстанцією.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу суб’єкта господарювання залишено без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій – без змін, якими в позові платнику податків до податкового органу та відділення державного казначейства про стягнення сум ПДВ – відмовлено.

Колегія суддів, ухвалюючи рішення на користь ОДПС, мотивувала наступним: „крім визначених обов’язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість передбачена обов’язкова наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку”.

Прес-служба ДПА України

 

16 липня 2008р. -->