Кожен закарпатський інструмент з цікавою історією (фоторепортаж)

Що пропонує нинішня виставка старовинних музичних інструментів, яка діє на постійній основі у Закарпатському краєзнавчому музеї, вивчав кореспондент Ужгород.net.

 

Наразі експозиція репрезентує народні музичні інструменти Закарпаття 19-20 ст. різних видів. Це - ударні, мембранні, струнні, духові, а також механічні музичні інструменти й апарати початку XX століття. Тут можна зустріти різні види цимбал, бербеницю-баклажок із Рахівщини, альпійську цитру з Німеччини, кларнет, фловту з Тячівщини, ріжок-трумбетку з Воловеччини, гуцульські дуду, ріг вівчарський та сигнальний мисливський, багато різноманітних скрипок. Крім цього, тут є окрема зала із старовинними фонографами, грамофонами та патефонами

У музичному побуті мешканців високогірних Карпат – гуцулів, нерідко можна зустріти овіяний легендами екзотичний інструмент, який здавна був їх супутником – трембіту. У старовину вона була сигнальним інструментом. Кілька дозорців, які розміщувалися на вершинах гір, сигналом трембіти передавали звістку про наближення ворога. У наш час сигналом трембіти повідомляють хіба про початок весілля чи іншого урочистого свята у гірському селі, або ж приїзд артистів. З давніх часів збереглася традиція звуками трембіт сповіщати про перший вихід худоби на гірські пасовиська. Іноді трембітарі подають сумну звістку про смерть когось із гірських жителів.

 Зовні трембіта – це дерев'яна конусоподібна трубка довжиною два-три метри. Виготовляють її із зрізаного прямого стовбура смереки, який акуратно обстругують, надаючи погрібної форми інструмента. Потім розколюють її уздовж на дві-три частини і виймають серцевину. Утворені тонкі стінки складають і герметично обгортають березовою корою, попередньо вставивши у тонкий отвір трембіти мундштук.

 Інколи функції трембіти виконує дерев'яний гуцульський ріг. Та найдавнішими з подібних інструментів вважаються натуральні роги тварин, що тисячоліттями використовувалися, як сигнальні інструменти, а пізніше були пристосовані для задоволення естетичних потреб.

Також у музеї можна побачити різні види цимбал: воловецькі ритміко-гармонічні та верховинські (30-х років), угорські хроматичні з Ужгородщини (кінець ХІХ ст.), а також великі хроматичні берегівського автора Б.Гоздог. Цимбали - струнний ударний музичний інструмент, який має дерев'яний корпус трапецієподібної форми з натягнутими на ньому струнами. Завдяки вмілим ударам палички (або колотушки) по струнам, створює неперевершений «цимбалівський» звук.

 До речі, цимбали відносяться до найстаріших музичних інструментів. Перші зображання його знайшли на давніх ассирійських пам'ятниках. У Західній Європі цимбали були розповсюджені в Угорщині. А звідти до Закарпаття «рукою подати». Цимбали використовуються як сольний, так і оркестровий інструмент. До прикладу, в оркестрі народних музичних інструментів виконавець бере цимбали на коліна. Нині цимбали входять до складу народних музичних оркестрів багатьох держав - Угорщини, Польщі, Румунії, Росії, України.

Тож, відвідавши та ознайомившись з експозицією давніх народних музичних інструментів Закарпаття, кожен поглине в історію музичної культури нашого народу. Адже це багатство людської душі, яка свідчить про високу матеріальну та духовну культуру наших предків.

Ужгород.net

[foto]2014/02/12/IMG_6343.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6345.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6346.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6347.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6349.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6351.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6352.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6355.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6357.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6359.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6362.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6363.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6366.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6367.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6369.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6370.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6371.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6372.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6374.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6377.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6378.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6379.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6384.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6387.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6388.jpg[/foto]

[foto]2014/02/12/IMG_6390.jpg[/foto]

 

14 лютого 2014р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів