Закарпатці відкрили для себе тюльпановий Мюнхен (ФОТОРЕПОРТАЖ)

На травневі свята німецька столиця Баварії зустріла закарпатських туристів, прибравши центральні вулиці у розкішний тюльпановий одяг.

Не дивно, що Мюнхен, одне з найбільших міст Німеччини і друге за відвідуваністю місто після Берліна, з кожним роком притягує до себе все більше гостей та туристів. Для тих, хто тут ще був, аби розуміли масштаби міста, скажу так: один лише центр Мюнхена – це щонайменше півсотні вулиць Корзо Ужгорода.

У студентів УжНУ та закарпатських мас-медійників було всього два дні, аби побачити це нетипове німецьке місто, ознайомитися з його традиціями, історією, сучасним життям. Цікаво те, що 70 років тому історичний центр був дотла знищений у Другій світовій війні, причому не радянським військом, а союзниками - американцями та англійцями, наголошує екскурсовод. Проте німці відновили його у первісному вигляді, і нині він виглядає, принаймні в центрі, справжнім столітнім мегаполісом.

До речі, сучасний Мюнхен відрізняється від інших мегаполісів відсутністю хмарочосів. Тут заборонено зведення будинків вище ста метрів. Таке рішення прийняли на референдумі у 2004 році. Найвищою будівлею залишилася церква Фрауенкірхе (Собор Святої Богородиці), яка є символом міста. Всередині стоїть саркофаг імператора Людвіга IV Баварського з чорного мармуру. Існує легенда, що відбиток ноги біля входу до храму залишив диявол. Нібито будівельник собору пішов на угоду з самим Люцифером: той допоможе побудувати церкву, а за це отримає душу першого прихожанина, що зайде до храму. Однак, коли сатана прийшов за гонораром, архітектор вказав йому на недоліки в будівництві - у будівлі не було вікон. У гніві диявол тупнув ногою та пішов ні з чим.

У місті є й інші відомі церкви: Церква Святого Петра (XII століття), Церква Святого Михайла (1583-1597), та найоригінальніша - Азамкірхе (1729-1771). Вона є шедевром європейського пізнього бароко.

Закарпатців Мюнхен привабив своїми художніми галереями, музеями, парками та палацами, акуратними пішохідними зонами, чистотою. Ми потрапили якраз у пік тюльпанового цвітіння. Було дуже приємно побачити, як мюнхенці дбають про естетичний вигляд свого міста, яке є дуже затишним та комфортним для всіх. Тут панує настільки позитивна атмосфера, особливо через свіже гірське повітря, яке спускається сюди із Альп, які розглялися від Мюнхена на кілька десятків кілометрів. На вулицях багато різних кафе шок, в яких шанувальники і без Октоберфесту (пивний фестиваль, який проводиться в кінці вересня вже два століття) смакують літрами баварський хмільний напій. До речі, на відміну від закарпатських доз, тут маленький бокал півлітра, великий – літр.

Ну і кілька слів про історію. Заснували Мюнхен у 1158 році. Це на чотири роки пізніше від дати Ужгорода! (найдавніша та достовірна згадка про Ужгород збереглася на карті арабського історика Аль-Ідрісі 1154 р., де він позначений як Гункбар або Унгу). Екскурсовод каже, історія міста починається з 8 столітті коли на березі ріки Ізар поселились монахи із розташованого неподалік монастиря. В 12 столітті Мюнхен переходить до володінь династії Віттельсбахів, а дещо пізніше стає столицею Баварського королівства, яке існувало до початку 19 ст. Під час Другої Світової війни Мюнхен 71 раз бомбардувався і був серйозно пошкоджений. В ході післявоєнної реконструкції прийнято рішення зберегти первинне вуличне планування. Тому нині, гуляючи містом, мимоволі переносишся на декілька століть назад.

За кількістю пам’яток мистецтва та культури Мюнхен ані скільки не поступається найстарішим містам Німеччини. До прикладу, Маріенплатц - центральна частина Мюнхена, це його серце та душа. Площа славиться мальовничою неготичною спорудою Нової міської ратуші, яка була побудована в період 1867 по 1909 рр. Всесвітньовідомий механічний годинник ратуші оздоблений 43-ма колонами та 32-ма фігурками із міді. Годинник б’є рівно в одинадцятій годині ранку, а з травня по жовтень - ще о півдні та в п’ятій годині вечора. На площі також знаходиться споруда Старої міської ратуші, де тепер знаходиться музей іграшок.

Найстаріша церква в Мюнхені Петерскірхе (церква Святого Петра) заснована ще в 11 столітті. Багатий внутрішній інтер’єр в стилі бароко містить основний вівтар, оздоблений зображенням чотирьох отців церкви. Оригінальний купол церкви в формі ліхтаря по праву рахується однією із основних емблем Мюнхена.

Прогулюючись вузькими та затишними вулицями міста відразу звертаєш увагу на найпопулярніший вид транспорту мюнхенців – велосипед. Двохколісних тут тисячі. Біля університетів, державних установ – суду, федеральної податкової поліції…До речі, цікаво було почути від гіда, що перед адміністрацією податківців стоїть величезний білий монумент голого чоловіка, що відкрито символізує, хто приходить у це відомство – залишається голим і босим…

Взагалі в Німеччині найстрашніший злочин – це несплата податків. І покарання тут суворе. Саме в Мюнхені, а не в столиці Німеччині – Берліні, знаходиться Федеральний суд, де нещодавно було засуджено навіть найбагатшого німецького олігарха, президента і мецената футбольного клубу «Баварія» за несплату якихось…26 мільйонів євро. Зараз чоловік відбуває покарання, правда у себе на віллі, але сплативши державі понад 40 мільйонів євро штрафу. Ось таке справедливе правосуддя в німців!

До речі, саме у Мюнхені знаходиться надсучасний музей BMW, який також варто відвідати. Одним словом, Мюнхен - великий музей архітектури всіх європейських стилів, від готики до модерну, і просто неба. Мюнхен - це всесвітньовідоме пиво, смажені ковбаски, кренделі, смажені курочки і каруселі, які обов’язкові на щорічному фестивалі Октоберфест. Мюнхен - це шикарні бутіки і величезна кількість європейських і, зокрема, німецьких знаменитостей. Мюнхен - місто кінематографії. Мюнхен - скарби світового живопису, які милують око у всесвітньовідомій Пінакотеці.

Наталія Монда, студентка ІV курсу УжНУ

P.S. Захоплюючу та пізнавальну подорож до Мюнхена студентам УжНУ організували керівник Закарпатського осередку Малої академії літератури і журналістики Ірина Гармасій та відомий меценат, депутат Ужгородської міськради Богдан Андріїв.