Діти очима народного художники України А. А. Коцки

Діти очима народного художники України А. А. Коцки
У середу, 18 травня, у меморіальному будинку-музеї народного художника України А.А. Коцки без офіціозу відкрили виставку «Дитячий портрет у творчості А.Коцки». Захід колектив закладу присвятив до 105-річчя від дня народження закарпатського митця, яке припадає на 23 травня.

 

В одній із кімнат, де й нині стоїть кахельна піч, оригінальний сервант і абажур виробництва аля Коцка, а також мольберт, який ніби щойно залишив на хвильку художник, розвісили 30 дитячих портретів, які створив майстер. Хоча у музеї їх вдвічі більше, однак через брак коштів не мали змоги зарамувати та достойно представити.

Завідувачка будинком–музеєм Олена М'ясищева із захопленням розповідає, що дитяча тема у творчісті Коцки вилилася в цілу галерею образів. У 1930-ті роки, працюючи на Верховині вчителем, молодий автор пише роботи «Школярі», «Марійка», «Хлопчик» та багато інших. Художник зосереджується не тільки на правдивому відтворенні зовнішньої подібності, а й на характерному психологічному стані маленької особистості. Він писав учнів і в сорокові, і в п’ятдесяті, останні роботи, присвячені дітям, датовані початком 1980-х років.

Народившись у дружній багатодітній родині, серед трьох братів та чотирьох сестер, художник зберіг на все життя відчуття дитинства.

«На жаль, доля не подарувала Андрію Андрійовичу можливості бути батьком, але дзвінкий дитячий сміх часто лунав у його майстерні. Сусідські діти були бажаними гостями митця і його близьких. Численні етюди дитячих портретів збереглися серед творчого доробку майстра в колекції музею», - додає пані М'ясищева.

Закликає уважно роздивитися полотна 1950-х років: «Портрет дівчинки в червоній кофтинці» (Габрієли Гаувлікової) та «Портрет дівчинки в матросці». Із 60-х виокремлює «Портрет хлопчика».

«Дивіться, обличчя малого сусіда прописане так старанно, ніби маестро побоювався випустити дріб’язкову деталь його зовнішності», - веде далі.

«В кількох портретах, зроблених олівцем, художник вводить деякі речі: стільці, знаряддя праці, аркуш паперу тощо. Але в роботах великого формату він відмовляється від зайвих деталей, — звертає увагу на саму дитину, перш за все на вираз її обличчя, очей, із яких починав роботу з моделлю…», - резюмує пані М'ясищева.

А за мить зі світу дитинства з-під пензля художника ви опиняєтеся у… невеличкому палісаднику майстра, що позаду будинку. Оригінальні дерева, кущі та квіти, ревно бережуть працівниці музею. Кажуть, це теж світ митця. Тому приходьте сюди за мистецтвом та натхненням.

 

 

19 травня 2016р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів