Лісові шкідники відчувають послаблену деревину «по запаху»...

Лісові шкідники відчувають послаблену деревину «по запаху»...
Тому першочергове завдання для лісівників Закарпаття - якомога швидше забрати повалений вітром ліс аби він навесні не перетворився на дрова.

 

Сосни, ялиці, смереки, дуби та ясені всихають на Україні: всихають ліси в Українських Карпатах (Закарпатті й Прикарпатті), Волині, та Житомирщині, Кіровоградщині, Черкащині та Чернігівщині) та інших областях. Всихають зелені масиви і в лісах європейської частини і в Білорусії, і в Прибалтиці, і в країнах Східної і Західної Європи. Погіршення стану хвойних спостерігається в лісах бореальної зони в цілому, включаючи Північну Америку. Візуально всихання проявляється в зміні кольору хвої: вона стає сірувато-зеленою, а при загибелі ялиці або сосни різко змінює колір на червоний (лісівники називають їх «рижики»). Зйомка з космосу в різних спектральних діапазонах дозволяє визначати площі ушкоджень.
 
 
Директор Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Івано-Франківськлісозахист» Володимир Буній каже, що і раніше в лісах всихали дерева. Однак нині проблема набула загрозливих масштабів, бо відбувається все дуже стрімко і охоплює великі площі. А ще небезпека полягає ще й в тому, що шкідники приносять з собою хвороби: «Здорове дерево захищене від комах: коли жуки роблять насічки на корі, куштуючи дерево «на зуб», вони отримують у відповідь таку дозу смоли, після якої гризти це дерево вони більше не хочуть. Однак ослаблені дерева так захищатися вже не здатні. Ліс повалений буреломом відноситься до категорії послаблених дерев, тому його треба якомога швидше розробити і заліснити новим лісом."
 
 
«Підвищення температури повітря також послаблюють хвойні насадження, але сприятливі для багатьох комах-шкідників. До прикладу, чисельність популяції жуків-короїдів зростає, вони розширюють ареал, просуваються на північ і в високогір'я. Висхідна тривалість вегетаційного періоду дозволяє комахам швидше проходити генеративний цикл. Сприяє комахам і скорочення холодних дощових періодів навесні і ранніх осінніх заморозків. Надзвичайно вразливими до ураження шкідників є дерева, яки поламав бурелом, адже мало того, що вони послаблені від всихання, та ще й з часом буде погіршуватися. Тому першочергове завдання для лісівників - якомога швидше забрати повалений вітром ліс аби він навесні не перетворився на дрова. Справа у тому, що стовбурові шкідники будуть працювати з весни. Послаблену деревину вони мало того, що куштують «на зуб», вони ще й відчувають послаблену деревину «по запаху». Нині цей ресурс ще можна забрати, а кошти витратити на лісорозведення. Якщо ж запустити цю проблему, то отримаємо втрачений врожай деревини, іншими словами кладовище стиглого лісу для стовбурових шкідників. Аби надалі уникнути масове всихання лісу, ми маємо створювати змішані деревостани», - розповідає Володимир Буній.
 
«У наших лісах масово поширюються шкідники і хвороби. Якщо ми вчасно не зреагуємо, не проведемо в повному об’ємі всі необхідні заходи, смерекові насадження просто всохнуть, - наголошує директор ДП «Рахівське ЛДГ» Володимир Приступа. Наслідки цього можуть бути вражаючі: екологічна катастрофа для Закарпаття і фінансові збитки для бюджету. Згаяні 2-3 місяці тягнуть за собою значні економічні втрати для нашого підприємства, - розповів Володимир Михайлович, - бо вартість пошкодженої шкідниками та хворобами деревини знижується в декілька разів. Зрозуміло, що це зменшення прибутків, відрахувань до бюджету, соціальних виплат. До прикладу, якщо наразі в середньому кубометр деревини коштує дві тисячі гривень то деревина втрачає свою технічну якість і перетворюється на дрова вартістю в 300 гривень за метр кубічний».
 
 
Прес-служба Закарпатського ОУЛМ

 

11 жовтня 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів