У закарпатському Грушеві є народний музей, про який трохи забули...

У закарпатському Грушеві є народний музей, про який трохи забули...
Зустрівся принагідно в Ужгороді з лікарем за фахом, але пристрасним краєзнавцем Людмилою Тегзою з Грушева Тячівського району. Виявляється, там продовжують берегти українські національні традиції.

 

Адже живе і діє, всім смертям на зло, історико-краєзнавчий народний музей «Сріберна земля» імені Василя Тегзи. Знав його давно, мали спільні думки щодо продуктивної розбудови України, але відтак дороги, на жаль, пішли врозтіч. Але покійний Василь зумів у глибинці відкрити своїми силами цілковито унікальний музей. Недарма. Історична генетика, напевно, спонукала. Саме ж у Грушеві був один із осередків національної культури і духовності. Тут колись започаткувалося книгодрукування України. З Грушівського монастиря поширювались ідеї Кирила та Мефодія.

Оригінальний за своєю тематикою і змістом, але маловідомий для українського загалу колоритний музей «Сріберна земля» розгорнутий у приватному будинку цікавого закарпатського художника Василя Тегзи. Музей існує близько десяти років. Експонати збиралися протягом років самим фундатором В.Тегзою. Результат — величезна колекція старожитностей, зразків прикладного народного мистецтва. Колекція налічує біля п’яти тисяч експонатів, її б наразі вистачило на десять виставкових залів. Серед усього —  65 фоліантів релігійного спрямування, старовинна церковна чаша, ікона Закарпатської школи живопису, перші українські гривні, рідкісні марки багатьох країн. Окрім цього, в музеї зібрано понад дві сотні зразків одягу, переважно гуцульського, 250 домотканих рушників, прядильні верстати з мотовилами, значна кількість предметів домашнього вжитку (діжки, маслобійки, глечики, бербенички, розписані тарілки).

Кожна з цих речей унікальна, адже орнаменти та вишивки просто неповторні, зроблені в одному екземплярі. Загалом експонати сформовані у дванадцяти відділах. Поряд із усім презентуються живописні роботи самого Василя Тегзи — натюрморти із зображенням старовинних речей домашнього вжитку, дерев’яні церкви, пейзажі українського Закарпаття.

До речі, в музеї відвідувачі мають змогу приміряти на себе одяг і взуття наших предків, перенестися, таким чином, в попередні часи. Це дає і певні результати щодо стирання часових граней. У 2004 році закарпатська дівчина в одязі з музею «Сріберна земля» на всесвітньому конкурсі «Міні Міс Нація — 2004» у Південній Америці отримала першу премію за ліпший національний костюм та посіла загальне друге місце.

Грушево завжди чекає кожного зацікавленого. Музей на вулиці Прикордонній, 2 вам покажуть усі.

Людмила Тегза проводить там щоденно екскурсії. Колекція, сумує завідувач, занадто велика. Немає вже й де поставити нові експонати. Делегацій занадто ж багато. Та, попри все, музейний осередок сповна репрезентує Україну. Не завадила б, думається, і підтримка від обласної та місцевої влади. А то на свято вишиванки всі дефілюють у цій одежині, але не треба забувати і про осердя ліпших взірців народного вжиткового мистецтва. Адже музей — всеукраїнська гордість.

Василь ЗУБАЧ.

 

20 листопада 2017р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів