Делегація з села Лазещина відвідала сучасні об’єкти групи РЕНЕР
Щоб не будувати власну думку на чужих припущеннях група мешканців села Лазещина минулого тижня відвідала сучасні об’єкти альтернативної енергетики групи енергетичних компаній РЕНЕР. Зокрема лазещинці навідалася на міні-ГЕС «Брустурянка» у селі Лопухів та міні-ГЕС «Яновець» у селі Руська Мокра.
У відповідності до звіту Інтернаціональної асоціації гідроенергетики будівництво гідроелектростанцій продовжується у всьому світі попри те, що переважна більшість гідропотенціалу вже використовується. Кілька фактів: Норвегія отримує 95% електроенергії від гідроенергетики, в Італії (Південний Тіроль), в області, що є вдвічі меншою по площі від Закарпаття розміщено 1100 малих ГЕС. Це дозволяє виробляти 170% потреби в електроенергії та продавати надлишок, поповнюючи місцевий бюджет, Франція вже використала 95% водного потенціалу країни, Швейцарія 60% електроенергії виробляє за рахунок енергії води, тощо.
Як розповів присутнім керівник департаменту по зв’язкам з громадськістю Юрій Сас, опираючись на європейський досвід та сучасні технології, група РЕНЕР вже реалізувала на Закарпатті 5 проектів гідроенергетики.
Компанія споруджує гідроелектростанції дериваційного типу, напір води для яких створюється за рахунок напірної деривації, а не висоти греблі і які працюють на природньому водотоці, не накопичуючи об’єми води. За словами спеціалістів, світовий досвід доводить, що це найбільш безпечні та екологічно прийнятні види гідроенергетичних споруд.
Міні-ГЕС будуються без необхідності встановлення масштабних гідротехнічних споруд та використання шкідливих матеріалів і викидів, що здатні нанести шкоду навколишньому середовищу. Окрім того, для збереження природнього ландшафту та туристичної привабливості гірської місцевості група РЕНЕР прокладає дериваційний трубопровід під землею.
«Міфи про ржаві труби і відсутність води у річці абсолютно не відповідають дійсності. Тут у всьому відчувається європейські підходи до роботи – і естетично, і екологічно! Мій скептичний настрій повністю розвіявся, коли я побачив усе на власні очі. Сучасні берегоукріплюючі споруди, водовгамовуючі конструкції і як все вписується у навколишнє середовище – це просто вражає», - каже мешканець Лазещини пан Михайло.
З особливою увагою гості оцінили й заходи щодо збереження життя мешканців водойми. Значна перевага дериваційних міні-ГЕС над русловими в тому й заключається, що облаштовуючи високотехнологічні рибопропускні споруди (рибоходи) та суворо дотримуючись пропуску санітарних витрат води, можна забезпечувати нормальну життєдіяльність всіх водних організмів і мігрування риб протягом усього року та особливо в період нересту. Оптимальне розміщення рибопропуску визначено інженерними, гідравлічними, біологічними і економічними міркуваннями і базується на вивченні світового досвіду та особливостей поведінки місцевих видів риб.
У цьому переконалися й мешканці села Лазещина - завдяки сучасним технологіям вдається звести втручання подібних об’єктів у живу природу до мінімуму. Так, до прикладу, на станції «Яновець» у селі Руська Мокра встановлено запатентована система водозабору «Грізлі», яку визнано екологічно безпечною та використовують у всій Європі, в тому числі для питтєвих водозаборів. Спеціальна система решіток перешкоджає та унеможливлює потрапляння маленьких водних організмів та риб у водовідвідну систему.
Не змінюється й якість води, що витікає зі станції. Це доводить й наглядний приклад – нижче міні-ГЕС «Шипіт 2» групи РЕНЕР (с. Тур’я Поляна, Перечинського району) розташоване форелеве господарство, де розводять дуже вимогливу до води рибу.
Станції групи РЕНЕР неодноразово відвідували посадовці, іноземні делегації, туристи, адже вони є прикладами впровадження сучасних проектів альтернативної енергетики та ефективного використання водного потенціалу.
Окрім того, група РЕНЕР є надійним партнером громад, на території яких розміщено, або будуються об’єкти відновлюваної енергетики. Окрім надходжень до бюджету та розбудовою інфраструктури з кожною з них підписано Договір співпраці, яким, зокрема, передбачається реалізація соціальних проектів. Ці договори мають індивідуальний характер та формуються на основі запитів і потреб громади. Традиційними стали також щорічні акції, організовані групою РЕНЕР: зариблення річок мальком струмкової форелі, новорічні акції для дітей, участь у важливих для громади подіях (шкільні свята, фестивалі тощо).
Члени делегації на власні очі переконалися у результатах співпраці між громадами та інвестором і відзначили, що компанія відкрита до співпраці та готова не на словах, а на ділі довести переваги, екологічність і корисність власних проектів.
-->
До теми
- Втратив ногу, але хоче повернутися на фронт: історія військовослужбовця із Маріуполя Артура Зайцева
- Ситуація із захворюваністю на ГРВІ та грип Закарпатті загострилася, школярі майже по всій області на карантині чи дистанційному навчанні
- На Закарпатті збивають морозиво з пива та сидру та варять варення з гострого перцю
- «Робота для ВПО: ти потрібен». На Закарпатті стартувала Всеукраїнська інформаційна кампанія для переселенців
- Юні краєзнавці Закарпаття серед переможців ХІV Всеукраїнського зльоту юних туристів-краєзнавців
- Знайти роботу із зарплатою понад 12 тис. гривень допоможуть у Закарпатській обласній службі зайнятості
- На Закарпатті організували унікальну серію таборів для незрячих дітей зі всієї України (ФОТО)
- На Закарпатті очікуються грози
- Вірусні гепатити: медики краю про ситуацію на Закарпатті (ВІДЕО)
- В Ужгороді прощатимуться із полеглим на війні підполковником Сергієм Лущакевичем
- Дитячі літні табори нового формату проводять в Ужгороді (ВІДЕО)
- Встановлення меморіальних дощок видатним постатям обговорили в Ужгороді
- У Мукачеві створюють хаб для навчання та відпочинку молоді
- На Закарпатті створили Раду ветеранів (ВІДЕО)
- На Закарпатті встановили найбільшу в Європі скульптуру металевої кози
- У країні, де героїть, там вража сила не устоїть!
- На Закарпатті у річку Тересва випустили 18 тисяч мальків струмкової форелі
- Як на Закарпатті навчають іноземної мови (ВІДЕО)
- Фестиваль «Вина срібної землі 2023» відбувся на Закарпатті
- Масова загибель риби: на Мукачівщині екоінспекція досліджує причину мору
До цієї новини немає коментарів