Якщо упустимо шанс, то можемо лишитися без набережної, як колись без хоспісу, - Василь Кручаниця

Якщо упустимо шанс, то можемо лишитися без набережної, як колись без хоспісу, - Василь Кручаниця
Питання капітального ремонту набережної Незалежності сьогодні продовжує бути у всіх на вустах. Мешканці міста активно обговорюють ситуацію. Редакція uzhgorod.net.ua просить відомих ужгородців дати коментарі з цього приводу і публікує їх.

 

Головний лікар Закарпатського обласного наркологічного диспансеру Василь Кручаниця: «Звичайно, що треба ремонтувати набережну, а гроші використовувати! Якщо це кошти цільової субвенції, то треба їх використати за призначенням – і все. З іншого боку, громадськість повинна бути ознайомлена заздалегідь із проектом і контролювати процес, міська влада повинна забезпечити цей процес, зробити його максимально прозорим.

Якби це були кошти, які можна використати за вибором – на садочок, лікарню чи якесь інше питання – тоді би можна було філософствувати, що більш потрібно. Якщо це цільова субвенція, то треба хапати її і робити, використати до останньої копійки. Але все використання має бути прозорим!

Бо інакше… Аби не сталося, як вже було. Пригадайте випадок, який був кілька років тому, я тоді ще був депутатом міськради. Йшлося про будівництво хоспісу навпроти ЗОШ № 15 школи поруч із католицьким монастирем. Під його будівництво треба було містові відвести гектар землі – пустиря. І раптом почалися протести, зібралися активісти, що не треба тут нічого робити, що можна будувати хоспіс десь інде, а не тут, бо тут може бути парк… 

Уся сіль була в тім, що на той час католицька церква мала можливість залучити кошти Ватікану і побудувати сучасний хоспіс на 15 ліжок, зробити його за європейськими стандартами, облаштувати сучасним обладнанням. Вони готові були забезпечити все без винятку, монахи повинні були здійснювати нагляд за пацієнтами, а з нашого боку потрібно було додати тільки медичний компонент та землю.

Тоді «зарубали» проект, вирішили, що його не треба. У підсумку хоспіс побудували в Тернополі, громада міста вхопилася за нього і руками, і ногами, як кажуть,  там підійшли до питання свідоміше. А через якийсь час і в Ужгороді згадали, що треба б нам хоспіс, та біда в тім, що грошей на нього держава не дає, ні місто, ні область не має, а Ватікан теж не збирається більше нічого виділяти. Пізно! Є така хороша приказка, російською звучить так «Ложка дорога к обеду». Тому якщо є можливість зараз відбудувати набережну, то треба це робити, без варіантів». 

Маєте свою думку? Надсилайте коментарі на нашу адресу.

uzhgorod.net.ua

 

13 вересня 2018р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів