Якщо упустимо шанс, то можемо лишитися без набережної, як колись без хоспісу, - Василь Кручаниця
Головний лікар Закарпатського обласного наркологічного диспансеру Василь Кручаниця: «Звичайно, що треба ремонтувати набережну, а гроші використовувати! Якщо це кошти цільової субвенції, то треба їх використати за призначенням – і все. З іншого боку, громадськість повинна бути ознайомлена заздалегідь із проектом і контролювати процес, міська влада повинна забезпечити цей процес, зробити його максимально прозорим.
Якби це були кошти, які можна використати за вибором – на садочок, лікарню чи якесь інше питання – тоді би можна було філософствувати, що більш потрібно. Якщо це цільова субвенція, то треба хапати її і робити, використати до останньої копійки. Але все використання має бути прозорим!
Бо інакше… Аби не сталося, як вже було. Пригадайте випадок, який був кілька років тому, я тоді ще був депутатом міськради. Йшлося про будівництво хоспісу навпроти ЗОШ № 15 школи поруч із католицьким монастирем. Під його будівництво треба було містові відвести гектар землі – пустиря. І раптом почалися протести, зібралися активісти, що не треба тут нічого робити, що можна будувати хоспіс десь інде, а не тут, бо тут може бути парк…
Уся сіль була в тім, що на той час католицька церква мала можливість залучити кошти Ватікану і побудувати сучасний хоспіс на 15 ліжок, зробити його за європейськими стандартами, облаштувати сучасним обладнанням. Вони готові були забезпечити все без винятку, монахи повинні були здійснювати нагляд за пацієнтами, а з нашого боку потрібно було додати тільки медичний компонент та землю.
.jpg)
Тоді «зарубали» проект, вирішили, що його не треба. У підсумку хоспіс побудували в Тернополі, громада міста вхопилася за нього і руками, і ногами, як кажуть, там підійшли до питання свідоміше. А через якийсь час і в Ужгороді згадали, що треба б нам хоспіс, та біда в тім, що грошей на нього держава не дає, ні місто, ні область не має, а Ватікан теж не збирається більше нічого виділяти. Пізно! Є така хороша приказка, російською звучить так «Ложка дорога к обеду». Тому якщо є можливість зараз відбудувати набережну, то треба це робити, без варіантів».
Маєте свою думку? Надсилайте коментарі на нашу адресу.
До теми
- Майже 5 тисяч випадків захворювань на ГРВІ за два тижні зафіксували на Закарпатті на 2 тижні
- На Закарпатті до 100-річчя Богдана Гаврилишина проводять зустрічі, кінопокази та виставки у громадах
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Як корифей українського театру Микола Садовський на Закапатті працював: нариси з історії «руського театру» при «Просвіті» в Ужгороді
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- «Не чекати болю»: про міфи навколо раку молочної залози та важливість профілактики розповіла лікарка Христина Футько
- Йосип Бокшай: від російського полону до засновника закарпатської школи живопису
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Поглиблення співпраці та нові проєкти: актив Ужгородського Клубу ім. Масарика зустрівся із заступником Генконсула Чехії
- Рятувальники нагадали ужгородцям правила безпечного опалення
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- Помер закарпатський фольклорист і літературознавець Іван Хланта
- Зустріч пам'яті військовослужбовця Дениса Кофеля провели в Ужгороді
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- Коли серце не може чекати: як кардіохірурги Закарпаття проводять надскладні втручання
- Ян Непомуцький в Ужгороді: історія найстарішого пам’ятника міста під відкритим небом
До цієї новини немає коментарів