Закарпатський лікар-епілептолог – про епілепсію та причини її виникнення

Жити нормальним життям і забути про напади епілепсії – більше не мрія, а цілком реальна можливість. Уже понад 10 років у Закарпатському клінічному центрі нейрохірургії та неврології практикують лікування цього недуга. З 2007 року в клініку звернулося майже 10 000 хворих на епілепсію. Про загрози й лікування, можливі наслідки та життя без хвороби говоримо з лікарем-епілептологом ОКЦНН Тарасом Студеняком.

– Тарасе Олександровичу, що собою являє епілепсія, хто і як часто на неї хворіє?

– Це хронічне захворювання головного мозку, яке характеризується стійкою схильністю до наявності нападів. Наведу трохи статистики: від 0,4 до 0,8% населення Землі мають епілепсію. У масштабах Європи – це 6 мільйонів пацієнтів. Грубо кажучи, в одного зі 150 людей є ця проблема. Частіше це діти та люди похилого віку.

– Це захворювання не обов’язково є вродженим – воно може бути й набутим?

– Справді, є вроджені або генетичні форми, а також хвороба може з’явитися як наслідок перенесених травм, інфекцій, інтоксикацій, інсультів, пухлин тощо. На жаль, у 20-30 % пацієнтів так і не вдається визначити першопричину захворювання.

– Як розпізнати епілепсію на ранніх стадіях? Чи можливо її якось попередити?

– Попередити, на жаль, неможливо. Можна запідозрити, що вона буде, попередити про ризики, але запобігти захворюванню не можна. А от напади попередити можна. Багато пацієнтів (особливо дітей) можуть перерости хворобу – це так звані доброякісні епілепсії, які з’являються у ранньому віці, проявляються певними специфічними судомами, які тривають декілька років, але тоді за певними ознаками бачимо, що це доброякісна епілепсія, яку потрібно полікувати декілька років і вона зникне.

– Можливо, є якісь ранні ознаки? Щось, на що слід звернути увагу, аби вчасно звернутися до лікаря й почати лікування, поки хвороба не розвинулася?

– У період між нападами людина абсолютно здорова. Тому й перший напад буде абсолютно неочікуваним. До того ж, іноді напади бувають прихованими: це не обов’язково втрата свідомості, падіння та судоми всього тіла – це можуть бути втрати свідомості на декілька секунд, це може бути оніміння половини тіла тощо. Але передвісники є не завжди. В більшості випадків, ми тільки можемо попередити людину, що вона є у потенційній групі ризику. От, приміром, у 8% пацієнтів, що перенесли інсульт, в подальшому стаються епінапади, але сказати в кого саме вони будуть неможливо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Епілепсію можна повністю вилікувати, – закарпатський лікар Тарас Студеняк

– Якщо в людини стався один напад, то це вже сигнал звертатися до лікаря?

– Однозначно. Пацієнт повинен пройти обстеження на предмет можливих причин: чи немає якоїсь пухлини або аномалії, а також потрібно оцінити ризик повтору. Тобто зазвичай, якщо трапився один епінапад, не обов’язково трапиться наступний. Після одного епінападу ліки не призначаються. Приблизно 20-30% людей протягом життя матиме бодай один приступ – це втрата свідомості, потьмарення чи запаморочення. В кожному разі варто звернутися до лікаря й не чекати наступного разу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закарпатський лікар Тарас Студеняк: "В епілепсії нема безнадійних випадків – є складні випадки"

Що буде, якщо не лікувати епілепсію – розповідає закарпатський лікар

Джерело: ЗОКЦНН