Uzhhorod ІТ Community: чим живе спільнота айтішників Закарпаття

Uzhhorod ІТ Community: чим живе спільнота айтішників Закарпаття
Юрій Раковці – співзасновник американсько-ужгородської компанії, Іван Гаджега – працює у власному проекті, Василь Маланка – програмує в Берліні, Дмитро Брусо – докладає максимум зусиль у невеликому стартапі на віддаленці, а Мирослав Рак – в одній зі львівських ІТ-компаній керівником проектів. Саме ці 5 ІТ-спеціалістів заснували та активно підтримують Uzhhorod ІТ Community.

 

Власне, по тому чим та як зайняті усі п’ятеро наших героїв можна вже скласти певну ІТ-карту напрямків роботи, які переважають та/або є популярними в Ужгороді. Утім, хочемо розповісти значно більше і почнемо зі знайомства з головними «двигунами» ком’юніті, – пише Varosh.

– Чим для вас є Uzhhorod ІТ Community? Коли була створена спільнота?

Дмитро: Це група людей зі спільними інтересами. Ми створювали цю спільноту для того, аби розширити коло спілкування. Дата створення спільноту у Facebook 29 травня 2014 року.

Іван повернувся з роботи зі Штатів, ми пішли на пиво і у ході розмови вирішили, що все якось сумно навколо і ходити вдвох на пиво не дуже хочеться. У цей самий час Василь Маланка та Антон Прокоф’єв теж думали про подібне. До речі, усе перелічені люди, не з Ужгорода.

Іван: З Ужгорода якраз Юра Раковці. Він дав друге дихання спільноті через освітні проекти, які почав організовувати. Але зрештою, в кожному жарті, лиш доля жарту. Почалося усе з пива, але головне для нас, звісно, було налагодження спілкування з колегами та однодумцями.

Коли ми починали, то можна сказати, що ІТ в Ужгороді ще толком і не було, людей, які програмували теж було критично мало. Бум розпочався у 2014-2015 роках. Ми подумали, що було б добре перезнайомити між собою спеціалістів, регулярно спілкуватися, проводити події. І нам так буде цікавіше, і користь прикладна.

Василь: Для мене це віртуальне середовище спілкування людей, залучених в ІТ. Саме через ком’юніті я познайомився з надзвичайно цікавими людьми, які мене надихнули активніше розвиватися і важче працювати.

З самого початку я і Антон Прокоф’єв, як засновники спільноти, планували організувати щось подібне до Lviv IT Cluster. Першим кроком ми задумали провести івент, щоб побачити чи є зацікавлені люди в Ужгороді. На ньому ми одразу ж зустріли тих, хто хотів долучитися. Я створив групу в Facebook і потім зрозумів, що людям, перш за все, цікаві зустрічі і спілкування з колегами. Це і стало в майбутньому ідеєю існування ком’юніті.

Community1

– Чим кожен з вас займається у своїй галузі?

Юрій: Я співзасновник компанії AZinec. Ми зареєстрували компанію в США у 2014 році і активно розпочали працювати в Ужгороді. Зараз у нас два офіси – в Ужгороді та Львові і невеличкий сейлз-хаус у Будапешті.  Заснували компанію четверо ужгородців – 2 однокласника і 2 однокурсника. Що ж до наших проектів, то вони переважно європейські і один американський. Українських поки у нас немає.

Іван: Працюю в ІТ з 2000-х років – це той час, коли ще ІТ для всі було збіркою комп’ютерів. Працював у сфері ще зі студентських років, починав з компаній інтернет-провайдерів, побудова мереж, адміністрування. А от «трушне айтішне життя» почалося десь у 2010 році. Дмитро вже тоді працював на Swan і порадив приєднатися до них. Тривалий час працював там, а потім мені вдалося потрапити на роботу до американської компанії Jaspersoft, яка мала офіс в Ужгороді. Через кілька років переїхав до них в Штати і пропрацював там рік. З 2015 року вирішив піти у власну справу. Завжди цікавився GameDev-ом, бо це сфера, в якій ти маєш вміти все. Тож зараз працюю сам на себе, маю вільний графік та різних замовників. Також розвиваю і власні продукти, а моя компанія однієї людини має назву «Borodar».

Дмитро: Мене кидало по усіх напрямках – від програмування до керівних позицій. Зараз я працюю з невеликим швейцарським стартапом. Займаємося вирішенням проблем у сфері логістики та вантажоперевезень.

Василь: В ІТ прийшов в 2009 році, коли почав працював системним адміністратором в мукачівському управлінні водними ресурсами. Потім розвивав інтернет-видання і вже після поринув у e-commerce. Зараз працюю в Берліні з агенцією, що переважно розробляє німецькі інтернет-магазини.

Мирослав: Ще у школі в 90-х цікавився математикою, фізикою, програмуванням. Коли прийшов час вступати до університету, то обрав прикладну математику, як спеціальність, яка на той момент здавалася найближчою до комп’ютерів. Як тільки з’явилася можливість, відразу влаштувався на роботу пов’язану з комп’ютерами і програмуванням. І пішло-поїхало. Наразі в ІТ вже 12 років, працюю керівником проектів в британській компанії, котра співпрацює з кількома українськими аутсорсинговими компаніями.

– Коли ІТ-напрямок з’явився в Ужгороді? Давайте згадаємо історію.

Юрій: Усе коріння ужгородського ІТ походить з компанії Swan, яка, до речі, існує і досі. Він неї відкучкувалася SysIQ, яку потім купила Astound Commerce. Власне від них же пішов і Jaspersoft, ABTO, JustAnswer.

Іван: Це були приблизно 2010 роки. Swan – була першою компанією, яка зібрала великий масив людей.

Дмитро: Саме ця компанія навчила дуже велику кількість людей. А також подружжя Дробничів з нашого університету.

– На вашу думку, чому ІТ-життя в Ужгороді в якийсь момент завирувало? Чи чекають на нас процеси подібні до львівських? 

Юрій: На мою думку, ІТ-життя у Львові лише здається жвавим, насправді ж компанії дуже закриті і зосереджені на собі. Тому у цьому контексті в Ужгороді більш усе «людяно». Ми робимо події не для вигоди власних компаній, а для того, аби створити майданчик для обміну досвідом, думками. У Львові усе робиться лише для рекрутингу.

Іван: Звичайно, практичний результат також важливий, але, думаю, що нам вдалося зробити щось більше. Люди з різних компаній спілкуються на рівних, досвідчені розробники з початківцями. Якби місто було більшим та більша конкуренція, то можливо тоді б усе було більше подібне на Львів.

– Чи пробували ви якось порахувати скільки айтішників у місті?

Юрій: Зробити це і просто, і складно водночас. Загалом наша спільнота у Facebook налічує понад 2000 підписників, але ми розуміємо, що це просто зацікавлені люди, які не обов’язково мають якусь причетність до ІТ. Але, скажімо, є developer meetup-сторінка і там близько 750 чоловік – а от це вже реальні люди, які відвідують події або просто займаються розробкою. Тобто, логічно говорити, що в місті близько 1000 людей, які задіяні тим чи іншим чином в ІТ.

Дмитро: У нас, до речі, у спільноті заборонено публікувати вакансії, які потребують релокейту в інші міста. Нам хочеться, аби наше місто ставало більш айтішним, а не просто постачало кадри. Якщо програмісти масово будуть виїздити, то хто тоді залишиться працювати тут?

– Які головні перемоги або важливі етапи у розвитку IT в нашому місті ви бачите за останні роки?

Юрій: Коли я розповідаю комусь про ІТ в нашому місті, то в першу чергу кажу про створення та існування Uzhhorod IT Community. Потім обов’язково про наші мітапи, їх відвідує в середньому близько 70 людей, а це дуже хороший показник. За 2 роки ми провели 24 події, а зараз готуємося до нового сезону.

Іван: Я би назвав найголовнішим етапом – це відкучкування Jaspersoft, Astound та JustAnswer від Swan-у. Саме тоді почало формуватися ком’юніті, адже кількість розробників постійно збільшувалася.

Важливо, також зазначити, що насправді у все, що відбувається зі спільнотою вкладається значно більше людей, ніж ми п’ятеро. Ми – це просто кістяк, а людей, які допомагають та роблять на місцях – значно більше.

Дмитро: Я хочу відмітити ще дві речі, які повпливали на розвиток ІТ в місті. Це Google Developer Group, завдяки якому ми з Іваном провели безліч безкоштовних навчань та лекцій в Ужгороді. А також стрімкий розвиток компанії ThinkMobiles. Саме вона створила, напевно, половину тих програмістів, які зараз працюють в місті.

Василь: Для мене великою перемогою є впізнаваність компаній. Раніше про існування якихось команд в Ужгороді дізнавалися через друзів чи знайомих. Зараз же по понеділках в групі можна дізнатися про нові вакансії, мітапи, які проводяться в офісах різних компаній. Спеціалісти почали розуміти, наскільки багато є можливостей в місті, а серед компаній виросла конкуренція.

Також важливим є те, що ужгородці стали більш мотивованими організовувати власні події і поширювати інформацію про них через нашу групу. Івенти Uzhhorod QA Community, STARTUP VILLAGE, Uzhhorod IT CUP – невеликий перелік крутих речей, які відбуваються зараз в Ужгороді. Окремо хотів би згадати Uzhhorod Developer Meetup – це незалежна група, створена в тому числі учасниками Uzhhorod IT Community, є крутим майданчиком для обміном досвіду, обговорення ідей та тренування презентаційних навичок. Дуже рекомендую слідкувати за їх подіями.

Community3

– Що, на вашу думку, можна було б поліпшити у житті ІТ-спільноти?

Юрій: Гадаю, що великою проблемою є відсутність притомного авіасполучення. У мене були випадки, коли потенційні партнери зі Штатів перше, що робили, це дивилися чи є тут аеропорт. Це важливе питання, адже партнери та клієнти мусять їздити час від часу один до одного. Також проблема цієї ж площини – це неймовірно повільні кордони. Але я розумію, що айтішників занадто мало для того, аби такі речі змінилися. Але, от ви писали матеріал про інвестиції і там є приклади великих компаній, які вклали в Закарпаття не малі гроші і мені здається, що до них партери також часто їздять і теж відчувають у цьому проблему.

Мирослав: Я думаю, ІТ спільнота погодиться, що покращення загальної ситуації в місті сильно би вплинуло і на спільноту. Фахівці їдуть з Ужгорода через надзвичайно незадовільний рівень інфраструктури і брак роботи – місто маленьке, багато компаній у нас не може бути. Але якби ми мали хорошу міську інфраструктуру, доступні місця для організації подій, хороше транспортне сполучення, простий перетин кордону, то шанси, що люди приїздили б до нас працювати чи навіть розвивати бізнес, сильно зросли б.

Василь: Важко роздумувати про це з-за кордону. Мені подобається в якому напрямку розвивається ужгородське ІТ, я хотів би, що цей розвиток продовжувався і був активнішим. Також мені хотілося б, щоб розробники більше боролися за свої права – звертали увагу на формальні і неформальні домовленості, вимагали дотримання обіцяних компаніями умов. Пам’ятаю плітки про те, що одна сумнозвісна компанія старалася підписувати невигідні дворічні контракти з розробниками junior-рівня, щоб їх більше експлуатувати. Було б круто, якби в такі моменти спеціалісти міста зорганізувалися і дали якийсь легальний відпір, захистили б своїх колег.


Хто ж працює в Ужгороді в ІТ, на яких позиціях, скільки років цим людям, працюють вони в офісі чи вдома, а можливо в іншому місті, чи задоволені вони своєю роботою та заробітною платою? Так ми вирішили зробити анонімне опитування серед учасників Uzhhorod IT Community. Отже наш, можливо суб’єктивний, портрет ужгородського ІТ-спеціаліста.

Its Infographics 1@2xBrandnewone Its Infographics 2Its Infographics 3@2xIts Infographics 4@2xIts Infographics 5@2xIts Infographics 6@2xIts Infographics 7@2xIts Infographics 8@2xIts Infographics 9@2x

Активний розвиток ІТ-напрямку розпочався в Ужгороді у 2000-их роках. Відтоді і до сьогодні, тобто за майже 20 років, у місті з’явилося понад 20 компанії – крупних та малих. А кількість залучених у сферу спеціалістів перевищує 1000 чоловік.

Найбільші компанії, які працюють в Ужгороді – ThinkMobiles, Astound Commerce, PettersonApps, ABTO Software, Swan Software Solutions, Jaspersoft, White Label, BoostSolutions, AZinec. Більшість з них займаються аутсорсингом. Клієнти цих компаній – бренди зі світовим ім’ям, а також маловідомі українцям, але популярні за кордоном компанії.

Згідно даних видання dou.ua зарплати в ужгородському сегменті ІТ від 400$ до 4000$. Усе залежить від посади, досвіду та обов’язків розробника.

Активно у місті розвивається і напрямок ІТ-освіти. Спеціалістів тут готують аж три факультети УжНУ: факультет інформаційних технологій, інженерно-технічний факультет та математичний. Кілька років поспіль на базі університету також проходить виставка-конкурс стартапів StartUp Village.

Свої потужні освітні програми для потенційних співробітників мають і кілька компаній. Зокрема GURU IT School від ThinkMobiles. А також регулярні Boot Camp від Astound Commerce. І в першій, і в другій школі, кращих студентів запрошують на роботу в компанію.

Dominik1

Домінік Левицький створив продукт для дизайнерів під назвою FontBase. Його вважають успішним не лише в Ужгороді, а й в усьому світі. Про це свідчить географія його завантажень. FontBase шукає шрифти за індивідуальними параметрами – у тому числі за контрастом, ростом, вагою, товщиною та пропорціями.

Домінік розповідає про програму та чим вона є кращою за усі попередні, які були розроблені до нього.

У мене, як напевно і у багатьох дизайнерів, за багато років роботи назбиралася ціла купа шрифтів. Я почав шукати рішення, аби їх систематизувати. Побачив, що є таке явище як менеджер шрифтів. Встановив кілька і, відверто кажучи, був неприємно здивований, усі вони були незручні і всюди чогось бракувало. Більше того, не сподобався інтерфейс жодного з них. Я люблю гарні речі, якими зручно користуватися. Тому я вирішив використати свої знання в програмуванні та дизайні і через 6 місяців роботи мені це вдалося.

Я сам покористувався програмою більше місяця і зрозумів, що її можна релізити. Створив сторінку у Facebook, Twitter-акаунт, сайт – і віддав це людям. Для того, аби зрозуміти чи людям буде це цікаво, я створив е-mail-розсилку і був здивований, що доволі швидко почали підписуватися люди. Через місяць було вже 200 підписників.

Близько року програма жила собі своїм життям, а я займався іншими проектами. Але згодом я вирішив, що потрібно все оновити і зрозумів, що сам просто фізично не встигатиму. Так через Uzhhorod IT Community я знайшов колегу, який і сьогодні працює над проектом. Ми усе оновили і проект отримав нове дихання.

Зараз є можливість зробити платну підписку на 3 долари на місяць або 29 на рік. Наразі є вже 2700 платних підписок. Найбільша кількість користувачів у нас в Бразилії, далі – Штати та Німеччина.

Є усі шанси на те, аби FontBase став хорошим бізнесом. Ми вже значно випереджаємо конкурентів за тим, що постійно оновлюємося. У нас є багато опцій, яких немає в інших програмах, інші ж – зібрані разом, не потрібно завантажувати кілька додатків, аби зробити одну справу.

Andri

Власне бачення розвитку в ІТ проповідує Євген Андріканич. Програміст вважає, що найкращий варіант роботи – це повний фріланс. Розповідає про нього, а також навчає розробці через свій YouTube-канал «Фрілансер по життю».

Фріланс у IT спільноті все ще сприймається «в штики». І це не дивно, адже близько 95% айтішників працюють на фірми, тож коли приходиш і розповідаєш, що може бути по-іншому, у тому числі і на «Фрилансер по жизни», то проявляються звичайні людські якості. Але ситуація потроху змінюється, як у світі, так і на локальному рівні. Фрілансери отримують все більші замовлення, та перестають бути в очах людей неробами в кедах.

З Uzhhorod IT Community я познайомився завдяки Developers meetup, які вони влаштовують. Саме тоді виникла ідея ділитись знаннями і я вирішив виступити перед IT-спільнотою. Тоді ж познайомився з дуже цікавими і талановитими хлопцями та дівчатами з якими досі підтримую стосунки. Але хотілося б більше двіжухи. Як у плані офлайн-івентів, так і у группі.

Danylyuk1

Павло Данилюк, так званий голос міленіалів. Неспішно, з помилками, зупинками та переводом подиху на різні активності, він іде до мети. Хлопець не хоче працювати на когось і прагне розвивати власні проекти. Один з них нещодавно презентував і не без успіху. Програму Three.do, яка допомагає розпланувати усі справи та робити їх вчасно, вже завантажило понад 10 тисяч людей і більше 250 придбали платний варіант. Він, до речі, не з дешевих і коштує 13$. Велика частина купівель з Норвегії.

Danylyuk2

Three.do – програма для нагадувань, яка подобається переважній більшості користувачів. Я поставив на неї ціну вищу, ніж на подібні програми такого спрямування, але люди її все одно купують. Інші коштують 3-4 долари, а моя – 13. Один спонсорський пакет користувач купив навіть за 300 доларів. 

Фішка програми у тому, що задачу можна поставити за лічені секунди і не потрібно довго записувати якісь ключові слова або цілі речення. Забиваєш задачу через елементи контексту. Постановка задачі забирає 3 секунди.

Головне – мінімалізм. Програма не змушує замислюватися над складними реченнями.

Three.do завантажило близько 10 000 людей. Лише в перші кілька тижнів – близько 6 000 чоловік. Одного разу про програму написав норвезький журнал і за ніч її завантажило близько 1000 користувачів.

За перші 2 тижні я заробив 1000 доларів, але зараз отримую лише близько 100 доларів на місяць. Це так звана долина смерті у стартапах. Її треба пережити, адже у підсумку це може стати вибуховим ростом або згаснути повністю.

Genov1

Павло Генов рік прожив у США, працюючи з Grid Dynamics, яка передбачала роботу на стороні клієнта – компанії Google в Кремнієвій Долині. Позиція розробника – Senior Software Engineer (UI). Спілкуємося з Павлом вже за його переїзду у Вроцлав.

З вересня минулого року я почав працювати в американській IT-компанії Grid Dynamics, в якої є також офіси і в Україні. Проект, до якого я долучився, передбачав роботу на стороні клієнта – компанії Google в Кремнієвій Долині, куди ми разом з родиною і відправилися. До того часу ми з дружиною декілька разів їздили у США до друзів і відмітили для себе, що хотіли б півроку-рік там пожити, щоб порівняти американський стиль життя з європейським. Це була неймовірно чудова нагода в плані роботи і життєвого досвіду.

Я й далі працюю в Grid Dynamics позиції Senior Software Engineer (UI) над проектом, яким почав працювати в США. Зараз – у вроцлавському офісі Google. Займаюсь проектуванням та розробкою високопродуктивних веб-додатків для бізнесу. Сюди входить і збір та окреслення вимог до продукту, обговорення реалізації з командою, розробка макетів і прототипів на стадії концептування, розробка архітектури продукту та, безпосередньо, написання та тестування коду, code-reviewing, і написання супроводжувальної документації. В даний момент працюю над внутрішніми продуктами інфраструктури Google.

gal-57177

gal-57181

gal-57185

gal-57165

gal-57169

gal-57173

Нам з дружиною було цікаво пожити в Америці в тому числі, аби побачити відмінність між побутом американців та європейців. Головною – є баланс між роботою та особистим життям. В США він відчутно зсунутий в сторону роботи. Проте, якщо ти нею захоплюєшся і прагнеш вчитися і проявляти себе, то тут знайдеться місце для сил та амбіцій будь-якого масштабу. Я часто відвідував мітапи з цікавими для мене технологіями. Вони зазвичай безкоштовні і часто проводяться у офісах великих компаній (Google, Uber, Twitter, Coinbase). На них у неформальній обстановці я міг з легкістю зустрітися і познайомитися з людьми, що створюють та розробляють технології, якими я щодня користуюсь в роботі, а відтак надихнутися та почерпнути ідеї. Люди працюють над реалізацією абсолютно фантастичних ідей, і тут є можливість до цього долучитися.

В Європі в загальному, цей баланс є на користь особистого життя і родини: в середньому вдвічі довші оплачувані відпустки, додаткові дні для догляду за дитиною, якісні безкоштовні дитсадки та школи, відносно недорога вища освіта, безкоштовне/недороге медобслуговування.

Також, невеликі масштаби Європи дають можливість подорожувати в сусідні країни хоч кожні вихідні. В США, на противагу, вже не вийде лоукостом злітати на вікенд у Відень, Париж, Лісабон. Проте, за рахунок багатої природи, різноманітного клімату, та великої кількості громадських парків дуже популярний активний відпочинок – хайкінг, серфінг, лижі та сноубординг, бейсбол, баскетбол, футбол, гольф, велоспорт, скелелазіння і інші. Втім, я не перестаю дивуватися, що також популярним заняттям на вихідних, як серед молоді, так і людей старших, є просто перегляд фільмів та серіалів з попкорном.

У побуті в Каліфорнії мені подобається, що є заборона паління та вживання алкоголю у публічних місцях. За 8 місяців запаху тютюну ми здається майже не відчували і до цього швидко звикаєш. На противагу, в Європі – це перше, на що звертаєш увагу, виходячи з аеропорту.

gal-57201

gal-57205

gal-57209

gal-57189

gal-57193

gal-57197

Також, суттєвою відмінністю є те, що в США ти вже на другий день відчуваєш себе своїм. Це країна емігрантів, і культура так сформувалась, що завжди ти дійсно будеш однаково сприйнятий незалежно від твого одягу, національності, кольору шкіри, рівня англійської, статусу, громадянства і тому подібне. Напевно, коли довкола люди багатьох культур, то і ти не виділяєшся.

Для мене IT-комьюніті в Ужгороді – це мої друзі, з якими я працював в різних компаніях останні десять років. Ми регулярно зустрічаємось на IT-конференціях в Україні та Європі. Ось буквально декілька тижнів тому повернулися з конгресу WeAreDevelopers у Берліні.

Мені здається, що такі моменти як історичний центр з річкою, природа Закарпаття, прикордонне розташування та відносно невелика відстань до великих аеропортів – роблять Ужгород потенційно привабливим для подальшого розвитку ІТ. Водночас, дуже слабко розвинена інфраструктура, жахливий стан доріг та громадських місць, відсутність дитячих майданчиків, відсутність зручних сполучень з іншими містами України та Європи та постійні черги на кордоні – одні з вагомих факторів, які дуже шкодять потенціалу міста.


Цей матеріал представлений ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Його створення стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.

1559804758 660x255

Росана Тужанська

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

02 серпня 2019р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*