Історичні кадри: маловідомий курорт Закарпаття, який відзначала Будапештська королівська спілка лікарів
Ця зупинка є однієї з перших залізничних ліній Закарпаття (Мукачево-Свалява-Лавочне). Крім того, у ХІХ-ХХ ст. це була ще й відома рекреаційна місцевість.
Ще в 1846 р. у звіті представників Будапештської королівської спілки лікарів повідомлялось про аналіз тамтешнього джерела мінеральної води. Зазначалось, що вона має добрий смак, проте місцеве населення не вживає її у якості напою, але використовує для ванних процедур.
Спочатку тут виникає зовсім простий купіль у формі викопаної ями. З часом він еволюціонує до значно облаштованіших конструкцій, здобуваючи все більшу популярність серед тогочасників.
Станом на 1925 р. навколо джерела було зведено багато дерев`яних будиночків та колиб, у яких розміщувались бажаючі оздоровитись у цілющій природній воді. Воду з джерела підігрівали у казанах. Нижче за рівнем був облаштований купіль з кількома дерев`яними ваннами, вода до яких подавалась із казанів за допомогою жолоба.
Як люкс послугу можна було замовити хвойну ванну. У журналістських матеріалах того часу зазначалось, що особливою популярністю мінікурорт користується серед жінок. Вважалось, що місцева вода, окрім загальних цілющих властивостей, здатна лікувати безпліддя.
Як бальнеологічний курорт Занька позиціонувалась і в путівнику за 1939 р. У дерев`яних будинках могло розміститись 34 особи. Вартість повного пансіону коливалась від 3,5 до 4,5 пенге.
Занька була популярним екскурсійним об`єктом, місцем проведення молодіжних таборів, у т. ч. релігійних, вузловим пунктом пішохідних гірських маршрутів.
Проте це залишилось у минулому....
Mukachevo.net, фото - з соцмереж
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- Закарпатський нацгвардієць - про оборону Харкова у перші дні війни, бої з вагнерівцями під Бахмутом і знешкодження російських диверсантів
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів