"Ми приходимо в 3-4 години ночі, готуємо". Як працює їдальня Ужгородської школи в умовах війни

Свіжі овочі та фрукти, бобові та м’ясо — такі продукти в меню Ужгородської загальноосвітньої школи №20 — ліцеї "Лідер". Що готують учням на обід, скільки він коштує та як працюють кухарі в умовах війни.
Нове меню — від Євгена Клопотенка — ввели ще до повномасштабної війни, розповіла шкільна лікарка Світлана Матяшовська.
"Спочатку діти, звичайно, не дуже сприймали броколі, цвітну капусту, але тепер уже звикли. І вдома не дуже вживають цвітну капусту чи броколі, чи якісь овочі. Діти звикли до більше солодкого, до більше каш, мучного. А так тепер вже сир більше, молочні продукти. Зменшили кількість цукру, кількість солі. Забрали різні ковбасні вироби, сосиски, сардельки. Додали більше овочів, більше фруктів. В основному сезонне. Крім того зменшили кількість макаронних виробів. Додали бобові: горох, зелених горошок, квасолю. Цукор замінили на мед, на горішки", — каже шкільна лікарка Світлана Матяшовська.
Нове меню ввели частково, розповідає кухарка Лідія Мешко. "Вводили пасту під соусом болоньєзе, панкейки готуємо. Готуємо нагетси, теж дітки їх дуже полюбляють. Подорожчали ціни трошки і підняли, звичайно, грошову норму. Тому маємо можливість тепер надати дітям фрукти кожен день, нектар даємо. Овочі теж, свіжу моркву, перчик", — каже жінка.
За словами Лідії Мешко, з початком повномасштабного вторгнення працювати стало важче, зокрема через відключення світла та повітряні тривоги. "Ми приходимо у 3-4 години ночі, готуємо, все заготовляємо. Зберігаємо у теплі, все накриваємо, притуляємо і чекаємо, коли вже включать світло і так підігріваємо. Слава Богу, ми ніколи не зірвали нічого. Всі дітки задоволені, батьки задоволені. Зі своєю продукцією, з буфетною продукцією, в основному, ідемо у сховище. Дітки мають з собою гроші і купують буфетну продукцію", — розповідає кухарка.
Двоє дітей Наталі Павліш навчаються в старшій школі. Жінка розповіла, що дівчата їдять безкоштовно, бо їх тато учасник бойових дій. "Дуже задоволені дівчата. Вони ходять на сніданки. Це завжди свіженькі капкейки, можуть бути сирнички. Обов’язково є фрукти, фруктові десерти, йогурти. Ціни демократичні. Я чую лише позитивні відгуки про їдальню", — говорить жінка.
"Загалом 485 учнів харчуються за бюджетні кошти. 102 учнів — учні АТО. Внутрішньо переміщені особи — 70 учнів. Але цього року збільшилася кількість, тому що 57 учнів — це учні з різних регіонів, які приїхали цього року. Також харчуються безкоштовно діти — це нова категорія, це діти, батьки яких беруть участь безпосередньо у бойових діях. Їх у нашому закладі 30. Звичайно, соціально незахищена категорія, група ризику, їх 148 учнів", — розповіла заступниця директора з виховної роботи Ольга Горняк.
За словами Ольги Горняк, обід для учнів початкової школи коштує 29 гривень 30 копійок, сніданок — 18 гривень 30 копійок. Порція обіду для учнів старшої школи — від 35 гривень.
До теми
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
До цієї новини немає коментарів