Закарпатка Мар’яна Сухан розповіла, як це бути дівчиною-арбітром  

На жаль, під час футбольних баталій у переважній більшості споглядаємо низьку культуру вболівання місцевими шанувальниками «гри мільйонів».  Проте, такі реалії не відлякали від заняття футбольним арбітражем юну Мар’яну Сухан, яка вже впевнено освоїлася в якості асистента арбітра й проводить найважливіші матчі обласного чемпіонату.

            Мар’яно, як трапилося, що ти вирішила займатися футболом?

• Я зростала в селі Доробратово, на Іршавщині, тож коли пішла до школи, постійно ганяла м’яча з хлопцями, полюбила до футбол  практично з першого класу. Вже в старших класах захищала честь дівочої команди Іршавського району під орудою тренера Михайла Ляха, в складі якої в 2014 році стали переможницями обласної першості серед дівчат старшої вікової групи.

• А хто запропонував спробувати себе в футбольному арбітражі?

• В мене друг з Полтавщини – футбольний арбітр, він знав, що займаюсь футболом, тож переконав мене спробувати себе в якості футбольного судді. Довго вагалася, та врешті-решт таки спробувала, в мене вийшло непогано, тож продовжую цим займатися й досі – от так вже третій рік поспіль.

• Цікаво, за трирічну кар’єру, який матч був надвідповідальним для тебе ?

• Минулорічний поєдинок суперкубка Закарпаття в Сваляві між чинним чемпіоном «Ужгородом» та срібним призером – виноградівським «Севлюшем». Тоді лише в серії післяматчевих пенальті  виноградівці зуміли вибороти цей престижний трофей. Матч був досить напруженим, але з своєю роботою впоралася добре.  

• Ти працюєш в суддівській бригаді з чоловіками, відчуваєш різницю в ставленні до себе учасників матчу – гравців, вболівальників?

• По-різному буває. Та все ж відмінність відчуваю – гравці більш стриманіше реагують на мої дії,  не дають волю емоціям, як це зазвичай буває між чоловіками.

• Яку ціль ставиш перед собою як футбольний арбітр?

• Скажу про це, коли її досягну. Звісно, хочу торувати собі шлях й працювати на міжнародних поєдинках – проводити матчі національних збірних, Ліги Чемпіонів та Європи.

• Кого для себе вважаєш взірцем для наслідування серед футбольних суддів?

• Так як працюю на лінії в якості асистента арбітра, тож взірцем для себе вважаю Наталію Рачинську, яка працює лайнсменом  на матчах вітчизняної прем’єр-ліги. Серед арбітрів подобається робота закарпатського рефері Ярослава Козика та словенського арбітра – Даміра Скоміни.

• Щоб хотіла побажати дівчатам, які займаються, або лишень хочуть себе спробувати в якості футбольних суддів?

• Принаймні, раджу бодай не боятися спробувати себе в цій справі, якщо сподобається, то обов’язково продовжувати займатися та вдосконалюватися . Важливими рисами для дівчат-арбітрів  має бути впевненість та терпіння в цій нелегкій справі.

• 

Розмову записав Роман СЕНИШИН 

uzhgorod.net.ua