Закарпаття: Корупція непереможна?..

МИ МОЖЕМО МАТИ ДОСТУП ДО БАГАТЬОХ МОЖЛИВОСТЕЙ Т?ЛЬКИ ЧЕРЕЗ ХАБАР. ТОБТО ДЕРЖАВ? КОРУПЦ?Я? ВИГ?ДНА?

Аналітиками доведено, що економіка у країні росте доти, поки її ріст обганя? ріст корупційної ренти, тож політичні вибори де-факто перетворюються на війну за право розподілу корупційної ренти. А знищити корупцію можна хіба що за умови зруйнування корупційної системи. Чи ж можливо це практично, і що власне показу? нам практика?.. Зокрема, післяпомаранчевої доби.

"Скарги від громадян на чиновників, що стосуються фактів давання хабарів, інших корупційних діянь, продовжують надходити, за характером це переважно одиничні скарги на голів сільських та селищних рад і стосуються вони найчастіше розподілу землі. Проте кількість таких скарг значно зменшилася порівняно з минулим роком . Для того, щоб задовольнити ту чи іншу скаргу, організовуються виїзні комісії, які вже на місцях вирішують проблему, а щодо чиновників вживаються відповідні заходи. Загалом до Закарпатської ОДА надійшло 206 заяв, що стосуються забезпечення законності та охорони правопорядку. Торік було заре?стровано 324 заяви такого ж типу. ? це раду?", ? повідомила Тетяна Пашко, начальниця відділу роботи зі зверненнями громадян до апарату облдержадміністрації.

Що ж, можна було б радіти, що скарг від населення поменшало. Проте залиша?ться куди більш поширеною така думка: корупція, яка нині ? повсюдно, зда?ться, мало чим відрізня?ться від ті?ї, що була за Кучми. ? це найбільш прикро, як за себе, так і за державу. А наше Закарпаття продовжу? посідати "почесне" місце у рейтингу корумпованості. ? як можна викорінити цю біду, якщо вона вже стала частиною менталітету? ? чи можна жити по-іншому, якщо доступ до більшості звичайних житт?вих благ можливий хіба що через хабар?

"Дивлюся, скільки в нас дискредитованих кадрів ще залиша?ться на посадах. Хіба вони можуть змінитися від переміни влади наверху? Хіба можуть позбутися застарілих звичок хапати все, що шелестить? ? мірку? заступник голови Закарпатської обласної ради Петро Станко. ? А політики нині більше переймаються своїм місцем на майбутніх парламентських виборах, ніж очищенням "кадрових завалів". Об??ктивно виходить, що корупція сильніша за людину, вона сильніша за будь-яку партію і будь-який уряд. Корупція зменшу?ться тільки тоді, коли в суспільстві виникають більш сильні мотиви суспільної діяльності, ніж індивідуальні мотиви збагачення. Щоб успішно боротися з корупці?ю не лише на словах, треба знищити довкола неї середовище розвитку, підгрунтя для корупції. Щоб не було потреби давати, як і потреби брати. Вирішення проблеми системної корупції можливе тоді, коли ми по-справжньому захочемо корупції позбутися. Перші кроки мають бути простими та зрозумілими. Це публічний аудит усіх інфраструктурних підпри?мств і підпри?мств, що належать олігархам, перехід у законодавстві до принципу: один вид діяльності ? один дозвіл, усі інші дозволи ? шляхом публічного договору в зазначений термін, а ще перехід до публічного режиму прийняття виконавчих рішень, у тому числі ? публічне прийняття рішень місцевих органів влади".

Щоб узагалі говорити про боротьбу з корупці?ю, потрібно зрозуміти, з якою корупці?ю ми збира?мося боротися ? з великою чи малою. Боротьба з малою корупці?ю при збереженні великої ? це не більше, ніж фікція, демонстративні ритуальні дії...

РОЗМОВИ ПРО "ХАБАР? У КОНВЕРТАХ" ? ЦЕ РОЗМОВИ НА КОРИСТЬ БАГАТИХ
Великі корупціонери практично не беруть гроші в конвертах або у валізах. Великі корупціонери хабарничають у... пакетах акцій підпри?мств та самих підпри?мств, роботою родичів у процвітаючих великих корпораціях, земельними ділянками, пільгами близьких до них бізнесів, рахунками в закордонних банках. Розмови про "хабарі в конвертах" ? це розмови на користь багатих. Не перемігши велику глобальну і локальну корупцію, безглуздо боротиcя з малою. ?нший секрет живучості корупції ? це спроба боротьби з корупці?ю шляхом пошуку "козлів відпущення".

В обласному Апеляційному суді донині пам?ятають справу десятирічної давності, яка тягнулася кілька років, за фактом обвинувачення у хабарництві голови правління Міжгірського МСТ. Посадовець, згідно з матеріалами досудового слідства, за різні послуги (як-от переведення на роботу до кафе, більш рентабельної торгівельної точки, неініціювання звільнення за скороченням штату, поновлення на роботі, відпуск з роботи для поїздки в сусідню область без зазначення у табелі невиходу на роботу, укладення угоди про продаж розукомплектованого павільйону, бартерної угоди про передачу олійниці взамін на муку, угоди про відчуження об??кта, що перебував на балансі, підписання табеля явки на роботу з неправдивими відомостями тощо) брала хабарі у вигляді: сувенірного кришталевого рогу, кришталевих бокалів, банки кави, пляшки коньяку, 200 доларів США, 350 гривень (щомісячно), плюс хабарі на загальну суму в кілька тисяч гривень. Проте суд врахував, якими доказами підтверджувалася ця провина, що не тягнула за собою безперечного криміналу, оскільки враховувалося, за яких обставин і за що саме посадовцю ці подарунки дарувалися, за які дії. Суд спростував висунуті звинувачення, справу було повернуто на додаткове розслідування, і так кілька разів. Мотиваці?ю до цього була відсутність достатніх доказів щодо отримання коштів та речей як хабарів у конкретних сумах та кількостях, у конкретний час тощо, мав місце характер припущень, значною мірою, довільних, необгрунтованих і усереднених, відсутні характеристики предметів, найменувань і т. ін. Тобто не було доведено корисливий мотив у пред?явленому обвинуваченні. Верховний Суд скасував обвинувальний вирок, направив справу на новий судовий розгляд. Врешті посадовець Марія К. була виправдана, а справу закрито. За іншою справою, теж свого роду показовою, в одному з колгоспів області продали олію, обмінявши на трактора, голова колгоспу повісився, а бухгалтера звинуватили у корупції... От і виходить, щось не видно гучних справ по крупних хабарах та корупційних діяннях, боротьбу з чим обіцяла вести нова влада. Як були виставлені акценти на "дрібноту", так вони переважно і залишилися.

Тому-то ще один секрет живучості корупції такий: сама влада веде боротьбу з "хабарами в конвертах", тобто з малою корупці?ю, "дрібнотою", ігноруючи і маскуючи велику. Олігархічна держава завжди буде зацікавленою піймати сотню дрібних хабарників і ніколи не буде зацікавленою піймати бодай десяток великих. То про яку реальну боротьбу з реальною корупці?ю можна нині говорити?..

МИСЛИВСЬК? УГ?ДДЯ РАЙОНУ ? У ПОДАРУНОК ДРУЖИН? ДЕПУТАТА?

"Якби не розквіт корупції, "Преміксу" у нас не було б! ? Переконаний радник голови комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупці?ю, начальник Держуправління екології та природних ресурсів у Закарпатській області Михайло Садоха. ? Посадові особи РДА, маючи документи, що явно свідчили про підробку довіреності, ре?струють приватне підпри?мство, яке відтак займеться ввезенням "Преміксу", тобто якби не було проведено дій в інтересах третьої особи, проблем з "Преміксом" ми би наразі не мали. Можновладці, відчувши повну безкарність при попередній владі, хазяйнували, як хотіли, прибираючи до рук національні багатства країни. Шуфрич уже підібрав мисливські угіддя в Перечинському та Великоберезнянському районах , які заре?стрував на матір.

На Берегівщині в цей час інший нардеп Гайдош робить спробу якимось чином узяти під свій контроль величезну територію в межах району. З ці?ю метою від 31.12. 2003 прийма?ться розпорядження ? 686 за підписом голови Берегівської райдержадміністрації про надання мисливських угідь на 382 гектарах (нагада?мо: це прикордонна територія, що перебува? у користуванні Державної прикордонної служби) у користування на 25 років ПП, засновником якого з 80 % акцій ? дружина нардепа. До заре?строваного на Берегівщині ГО Товариства мисливців і рибалок стали надходити листи-попередження про розірвання угод, оскільки угіддя, мовляв, відтепер переходять у власність приватного підпри?мства ( до слова, діяльністю цього ПП значиться виготовлення швейних виробів). Загалом робилася спроба передати 56 463 га у межах кордонів району, а це практично територія всі?ї Берегівщини з її лісами, озерами, де би можновладці згодом могли ходити на полювання? До моменту, коли ці багатства мали перейти у приватну власність остаточно, лишалося підписати всього два документи. Фактичне беззаконня творили посадові особи, представники виконавчої влади за сприяння Державного управління екології та природних ресурсів, з залученням військових. Громадськість обурювалася, зверталася до органів державної влади, міністерств, міліції, обласної прокуратури, Генеральної прокуратури. Проте звідусіль надходила відповідь: незаконні дії відсутні. Я призупинив дію цих розпоряджень, а нещодавно стало відомо, що прокуратурою порушено кримінальну справу за фактом незаконної передачі мисливських угідь на Берегівщині. Що бачимо? Склада?ться 20?30 протоколів про корупцію на посадових осіб нижчого рангу, а кричуща корупція ? ось вона, на поверхні. Поста? запитання: чому таке стало можливим? Влада була настільки пов?язана з кримінальними структурами, що мала непохитне переконання: навіть природне середовище належить їм!"

Чи можливою ? реальна протидія корупції? На думку пана Садохи, корупційну вакханалію міг би призупинити ініційований секретаріатом президента Кодекс поведінки державного службовця за умови, якби він запрацював. "Якщо Кодекс поведінки державного службовця запрацю?, ? каже Михайло Михайлович, ? тоді корупція у нас буде зведена до мінімуму. Адже держслужбовець матиме право не виконувати розпорядження свого безпосереднього та вищого керівництва, якщо вони суперечать Закону чи становлять загрозу для українського народу. Державний службовець зобов?язаний буде всіма засобами запобігати створенню корупційно загрозливих ситуацій..."

Проте сумнівно, що Кодекс дійсно зможе кардинально змінити ситуацію, оскільки ма?мо чимало скарг про те, що без хабара нині ? нічого не вирішиш.Невже твердження про те, що корупція непереможна, так і залишиться назавжди аксіомою?

Р?О

 

08 серпня 2005р.