Два десятки ковалів викували логотип фестивалю "Гамора" на Іршавщині

Унікальний захід вже традиційно відбувся на території єдиної в Україні діючої водяної кузні XVIII століття.

Близько двох десятків закарпатських ковалів з?їхалися до Лисичово, аби продемонструвати свої роботи і сам процес виготовлення кованих виробів – елементів декору (квітів, фруктів, тварин), сільгоспприладдя тощо. Цього року майстри вперше реалізували спільний проект – виготовили символ ковальського мистецтва і логотип фестивалю «Гамора».

«Це родзинка цьогорічного фестивалю. Згодом кований логотип встановлять в Іршавському районі, але місце поки не обрали. А взагалі цього року свято масштабніше за попередні, адже розширено концертну програму, запрошено більше майстрів, організовано багато майстер-класів тощо…», – розповіла начальник відділу культури і туризму Іршавської райдержадміністрації Вікторія Маргіта.

У рамках фестивалю відбулася хода ковалів, а потім десятки майстрів прикладного народного мистецтва демонстрували свої вироби, а артисти зібрали перед головною сценою свята сотні глядачів. Потішили організатори і почесних гостей фестивалю – наприклад, голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль отримав на згадку про «Гамору» кований підсвічник із логотипом свята ковалів, а ще – виноградну лозу, яку й у металевому виконанні не відрізнити від живої.

Тисячі відвідувачів, що завітали на «Гамору – 2017», змогли не лише подивитися на роботу ковалів, але й спробувати себе у цій професії. А ще народні умільці запропонували гостям свята повчитися й їхнім ремеслам – гончарству, лозоплетінню, художньому розпису, ткацтву, різьбленню тощо.

Унікальним фест робить і його тематика, і місце проведення.

«Перші згадки про цю кузню датовані 60-ми роками XVIII століття. На сьогодні нам вдалося зберегти її автентичність, і вона й досі працює. Щодня крім релігійних свят та вихідних чотири ковалі працюють тут, виготовляючи сільськогосподарське приладдя і вироби на замовлення. Щодо фестивалю, то йому вже кілька десятиліть. Спочатку це був фольклорний фестиваль, куди приїжджали творчі колективи, а з 2008 року ми започаткували ковальські та народні промисли, запрошували ковалів з усієї області та сусідніх регіонів. Раніше на свято приїжджали майстри і з інших країн – Росії, Білорусі, Угорщини, навіть Англії…», – розповів голова спілки ковалів Іршавщини «Гамора» Віктор Петровці.

Між іншим, кузня хоч і має статус музею та збирає щороку тисячі туристів, але й залишається діючою автентичною майстернею. Як і сотні років тому, ковалі працюють тут щодня крім релігійних свят і вихідних.

Ще ж однєю особливістю фестивалю у Лисичово стала неймовірна «картинка» заходу – такої кількості молоді у національних костюмах рідко де побачиш. Місцеві підлітки, що брали участь у концертній програмі, наголосили, що дуже люблять виступати саме у національному вбранні, адже «це не лише гарний, але й комфортний одяг». І такий погляд на традиції не може не тішити.

Фестиваль ковальського мистецтва «Гамора – 2017» лишив купу позитивних вражень у тисяч його відвідувачів. Це і згадки про красу та міць ковальства, і про унікальну кузню, яка кілька сотень років є продовженням стрімкого потоку річки Лисичанка, і про смак закарпатського свята, який у кожного неповторний.

uzhgorod.net.ua