На філологічний факультет Ужгородського університету завітали письменники краю

Відрадно також, що в  розділі «Голоси молодих» літературного альманаху письменників краю  «Сім крутих перевалів» можна знайти й твори студентів філологічного факультету різних років: випускниці Катки Мучички, четвертокурсниці Наталії Кузьмак та п’ятикурсниці Ганни Фельцан.  

Заступник голови Закарпатської обласної організації НСПУ, упорядник довідника про крайових письменників Олександра Ігнатович щиро представила кожного з гостей. Без сумнівну, улюбленою частиною зустрічі стали самі виступи письменників. Зокрема, Петро Ходанич прочитав уривок із історичної драми про відомих закарпатських будителів – Михайла Лучкая, Василя Довговича і Олександра Духновича. Також письменник розповів про те, що в нашому краї академіки портретовані, крім хіба що Василя Довговича. Тож скульптору Богдану  Коржу – автору меморіальної дошки випало нелегке завдання. Йому довелося створювати  збірний образ Довговичів із с. Золотарево на Хустщині.

Сергій Федака прочитав поезію про І.Франка, котрий начебто асоціював себе із лисом Микитою. А ще зауважив, що в цю новообладнану аудиторію письменників запросили першими. Саме так, як за традицією в нову хату пускають кошенят. Адже щойно у цьому приміщенні провели ремонт за сприяння партнерів із Чеського краю Височіна.

З неабиякою зацікавленістю слухали студенти дитячі вірші Лідії Повх та її поезію для дорослих із книжки «Розкажи про все вітру». А для самої поетеси ця зустріч стала приводом згадати студентські роки, літстудію. Вона навіть впевнено знайшла в цій аудиторії стіл, за яким колись слухала лекції Василя Попа, виступи Олеся Гончара, Віталія Коротича, Івана Чендея.

Поетеса Мар'яна Нейметі – теж випускниця філфаку. Каже, що завжди цікаво повертатися на це «місце злочину», в якому ще тримається внутрішнє тепло. Вона прочитала нові вірші із книжки «Йод». А також той, який вважає автобіографічним. Це вірш про зебру, яка «в колі подружок відпочиває від чорних смужок».

Слухачі почули також уривок із твору Галини Малик – це цікава версія про раптове зникнення мови. І цей твір не такий вже й фантастичний, як здається на перший погляд. Адже сьогодні ми знову повертаємося до символів, які бачимо на наскельних малюнках – смайликів, гіфок.

А от Василь Кухта прочитав поезії із нової збірки «Контрабанда слова». Вони – про «музику за плечима», а також про те, що треба з'їсти «не одну золоту кулешу», щоб нарешті щось збагнути в цьому світі. І нарешті творчу п'ятихвилинку взяв Василь Густі. Він нагадав, що в цей день відлунює багато подій. Це не тільки міжнародний День рідної мови, а й вшанування пам'яті героїв Небесної сотні та того дня, коли в Бабиному Яру розстріляли Олену Телігу, Івана Ірлявського, Івана та Анну Рогачів. Твір Василя Густі про те, що ніхто з них не зрікся своєї любові до Батьківщини. Адже, коли виникла загроза їхньому життя, всі вони ще могли врятуватися – відмовитися від боротьби.

До слова, факультет отримав приємний подарунок від гостей – книги письменників. Завершили зустріч спільним фото та обіцянкою навідуватися одні до одних у гості.

Юлія ШИПОВИЧ, студентка філологічного факультету УжНУ