Закарпатці дізнаються, що їдять: невдовзі нове харчове законодавство

Нові вимоги захищатимуть споживачів від потенційно шкідливої для них продукції. Коли немає чітких держстандартів, оператори ринку харчових продуктів вільні надавати споживачам ту інформацію про продукт, яку вважають за потрібне.

Нове законодавство визначає конкретний перелік обов’язкових пунктів, і якщо їх не вказати – буде відповідальність.

У центрі уваги – упаковка продукту, реклама, представлення (викладка на полицях магазинів та вигляд у вітринах) і меню у закладах харчування.

Перелік обов’язкової інформації про фасований харчовий продукт виглядає так:

• назва харчового продукту
• перелік інгредієнтів
• алергени
• кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів
• номінальна кількість харчового продукту
• мінімальний термін придатності або дата "вжити до"
• поживна цінність харчового продукту
• країна походження або місце походження харчового продукту
• найменування та місцезнаходження відповідального оператора ринку харчових продуктів(або імпортера)

У визначених випадках зазначаються:

• спеціальні умови зберігання та/або умови використання
• інструкції з використання харчового продукту
• для напоїв з вмістом спирту етилового понад 1,2% об’ємних одиниць – фактичний вміст спирту у напої

Крім переліку основної інформації, яка має бути на упаковці, є вимоги до подання цієї інформації.

Назва має бути зрозумілою і читабельною, розміщеною на видному місці.

Інформація про продукт не має бути прихованою або спотвореною сторонніми елементами обгортки, чіткою та зрозумілою, точно сформульованою і нанесеною так, що її неможливо видалити.

Алергени мають бути виділені кольором або шрифтом, і візуально відрізнятись від інших інгредієнтів.

Окремі правила стосуються шрифту на упаковці:

Нововведення у меню

Українські туристи, перебуваючи за кордоном, могли бачити різницю між вітчизняними та іноземними меню у закладах громадського харчування.

Крім звичних назви, ваги, складу та ціни страви, європейські меню (зазвичай) містять додаткові позначки.

Найчастіше їх розміщують поруч з описом страви у вигляді умовних позначок, і, аби зекономити місце і для збереження естетичного вигляду меню, розшифрування цих позначок вказується на окремому листку наприкінці меню.

У деяких випадках власники знаходять оптимальне візуальне рішення, подаючи перелік страв у вигляді таблиці із усіма потрібними позначками.

Перелік речовин або продуктів, які можуть спричиняти алергію або непереносимість, і відповідно, мають позначатись у меню та на етикетках, визначений європейським харчовим законодавством.

Це, насамперед, злаки, що містять рослинні білки, ракоподібні, яйця, риба, арахіс, горіхи, соєві боби, молоко та молочні продукти, селера, гірчиця, кунжут, двоокис сірки, сульфіти з концентраціями понад 10 мг/кг, люпин та молюски.

На цьому етапі всі перестороги бізнесу, які стосуються допустимого шрифту на етикетці, маркування алергенів, країни походження товару, надання інформації про те, чи продукт розморожували, переважно технічні й для добросовісних виробників проблеми не створять.

Закон не вимагає моментальних змін, він передбачає перехідний період (орієнтовно 2 роки), щоб виробники все зробили згідно законодавства.

Коли харчове законодавство України прийме норми законодавства ЄС, виграють всі.

Оператори ринку матимуть уніфіковані правила щодо надання споживачам інформації стосовно харчових продуктів, що дозволить забезпечити правову визначеність та зменшити адміністративний тягар на відповідальних за надання цієї інформації, а український споживач буде захищений від неправдивої, нечіткої та недостатньої для свідомого та обґрунтованого вибору інформації, як і європейський.

За матеріалами  Катерини Потапенко, Любові Акуленко, "Український центр європейської політики", УП.Життя