Два осінні пленери на Закарпатті згуртували довкола себе три десятки українських художників

Один у Королево, другий — у Стужиці.

9 жовтня 2018 року в холі-атріумі Закарпатської ОДА презентували виставку робіт, виконаних під час двох пленерів: у Королеві та Стужиці. Куратор виставки та пленерів – Юрій Дік.

Перший пленер відбувся у вересні на Виноградівщині й носить назву «Масарик. Наша історія й наша сучасність», присвячений він 100-річчю утворення Першої Чехословацької республіки; другий – «Лемківські пастелі. Чотири пори року» – якраз розпочався у Стужиці й триватиме до 15 жовтня, тож представлені тут тільки ті роботи, що вже завершені – щойно з мольберта, саме тому в атріумі облдержадміністрації пахне свіжою фарбою.

Куратор Юрій Дік каже: «Ми не спроста обрали ці місця: перший пленер відбувся при монастирі в смт Королево на Виноградівщині – ця світла сторінка була пройнята теплом та добром. Пленер у Стужиці дозволив показати не лише нашу привітність та гостинність, але й особливі барви осіннього Закарпаття».

Пленери згуртували довкола себе три десятки митців. Тут є художники з різних куточків країни: Одеси, Харкова, Лисичанська, Кривого Рогу, Києва, Івано-Франківська, Львова. Закарпаття ж представляють Віктор Чепинець та Олександр Шандор. До того ж, автори є представниками різних поколінь: «Мені здається, завдяки цьому пленер буде повчальним. Для всіх», – зауважує організатор пленерів.

Близько 60 різножанрових полотен виконані олією й презентують Закарпаття крізь призму сприйняття представниками різних живописних шкіл – від цього оглядати експозицію стає ще цікавіше, адже це дає можливість для порівняння та широке поле для роздумів. Переважають тут, звісно, пейзажі – митці показують природу Закарпаття та його сакральну архітектуру. Однак є й кілька натюрмортів. Роботи закарпатських митців легко впізнати за гарячими тонами.

Один із учасників виставки, молодий художник із Лисичанська Єгор Дулін акцентує: «Я багато буваю за кордоном і можу зауважити, що в нашій країні ставлення до художників починає змінюватися, розуміння мистецтва глядачем починається лише тепер. А от за кордоном наше мистецтво люблять і цінують. Однак прогрес, хоч і незначний, помітний уже сьогодні».