В Ужгороді презентують збірник матеріалів про відомого науковця Олексу Мишанича

Майже чотирьохсот сторінкова книжка вміщує спогади, статті, есе, які відображають не тільки багатогранну постать краянина, але й час, в якому він жив і творив.

Відкриває книжку докладна передмова літературознавця, кандидата філологічних наук Олександри Ігнатович.

У розділі «Олекса Мишанич про сучасників» частково показано науково-популярну спадщину доктора філологічних наук.

Про Олексу Мишанича як людину, непересічну постать української літературознавчої науки читач дізнається у розділі «Сучасники про Олексу Мишанича». Більшість із спогадів написані спеціально для цього збірника. Авторами є як відомі літературознавці, колеги ювіляра – Микола Жулинський, Микола Сулима, Микола Мушинка, Марія Кашуба, Валерія Смілянська, так і колишні аспіранти й докторанти Олекси Васильовича, що нині гідно продовжують його справу на ниві медієвістики по всій Україні, – Ігор Ісіченко (Харків), Микола Корпанюк (Переяслав-Хмельницький), Богдана Криса (Львів), Мирослав Трофимук (Львів), Леонід Ушкалов (Харків). Приємно, що відгукнулась і найдавніша українська діаспора в Сербії, руснаки (русини) автономного краю Воєводина Юрій Латяк, Михайло Рамач, а сербські матеріали до бібліографії люб’язно надав Микола М. Цап.

Перебравшись у молодому віці до Києва, науковець чимало зробив і для літератури й наукового життя Закарпаття. Про книжкові серії з видавництвом «Карпати», карпатознавчі конференції в Ужгороді та дружні візити до рідного краю – у спогадах Василя Густі, Івана Сенька, Сергія Федаки, Надії Ференц. Не оминули можливість подякувати за допомогу в Києві й уродженці Закарпаття, а нині кияни – Іван Мегела, Ярослав Орос та інші.

Своїми спогадами й думками про батька син Ярослав Мишанич поділився у розмові із письменником і журналістом Олександром Гаврошем. Атмосферу другої половини ХХ століття та взаємини родини Мишаничів дозволяють відчути листи брата Федора, який жив у батьківській хаті в с. Барвінок під Ужгородом, до морального авторитета сім’ї – Олекси Мишанича. Ці листи син ювіляра спеціально підготував для цього збірника, в якому публікуються вперше.

У виданні звучить і «живий голос» Олекси Мишанича через уривки з інтерв’ю різних років, які доповнюють розуміння відомого науковця.

Завершує збірник найповніша на сьогодні бібліографія наукового доробку та матеріалів про Олексу Мишанича, підготована бібліографом Маргаритою Бадидою.

Видання адресоване широкому колу читачів, передусім літературознавцям, краєзнавцям, історикам, студентам, бібліотечним працівникам.