Якого кольору джаз? – Проект художника Влада Габди та Dark Side Quartet

Керівник проекту Ігор Барциховський розповідає, що задум виношував із 40 років! «Колись на джазовому фестивалі у Донецьку побачив проект художника під назвою «Я і джаз». Та у ньому було все, крім джазу. Я довго шукав формулу, як же побачити джаз. І одного разу почув фразу: «У цій картині не вистачає джазу». Минув деякий час і я подивився знову на ту картину. У ній з’явився джаз. Знаєте як? Я сам не знаю.

Тоді я зрозумів, що джаз – це настрій. І коли я познайомився з Владом Габдою, зрозумів, що саме з його допомогою вдасться візуалізувати джаз хлопців. У ході роботи над проектом для мене зникла межа між джазом і живописом. Виявляється, таке співвідчуття називається синестезією».

Експозиція складається із двох блоків по чотири роботи, а музична частина – із двох блоків по чотири композиції. Над візуалізацією джазу Влад Габда працював 4 тижні, однак спільно з колегами по проекту дійшли згоди, що кожен у праві сам визначати, якій композиції пасує те чи те художнє втілення.

Влад Габда зауважує: «Глядач може сам обрати, яка картина у нього асоціюється з конкретною композицією. Вважаю, будь-що фігуральне чи конкретне не віддавало б і частини вражень від глибокого джазу. А джаз хлопців справді дуже глибокий та сучасний, сьогоднішній. І якби я намалював скрипічний ключ, нотки чи трубу – це було б просто смішно. Сучасній музиці – сучасне мистецтво. Часто композитори мислили в кольорі – це дивно, але факт. І цей проект – наша спроба побачити музику в кольорі».

Художник зізнається, що почув цікавий відгук щодо створених для проекту полотен: «Одна дівчина сказала, що її маленький син дуже легко вивчив кольори за моїми картинами – і навіть заради цього одного хлопчика вже варто було створити цей проект і ці картини».

А от автор музики Даніїл Вінаріков каже: «Вважаю, проект удався – це щось значно більше, ніж просто концерт. Люди мають очікування не тільки до нашої музики, але й до проекту в цілому. Це нагода подивитися на свою музику під новим кутом, завдяки живопису пишеш та навіть сприймаєш джаз зовсім по-іншому. І в очах слухача була помітна зацікавленість, була віддача – ужгородська публіка дуже вдячна, тому сподіваємося на продовження цієї взаємодії».

Проект реалізують і в інших містах: Києві, Дніпрі, Харкові… А поки оглянути роботи в ужгородській галереї ILKO, щоправда, уже без джазового супроводу, можна до 10 лютого 2019 року.

Текст: Ксенія Шокіна

Фото: Олександр Нікітчук

© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі