Закарпаття: Журналістське розслідування. Поразка „п’ятої колони”
У всі часи, за всіх режимів і будь-яких військових, ідеологічних та етнічних протистоянь сторони, як правило, прагнули використати у своїх переможних інтересах одну і ту ж силу. Її називали „п’ятою колоною”, роль якої полягала в тому, щоб послабити, ба навіть підірвати зсередини позиції ворогів чи опонентів у якомусь конкретному конфлікті.
Прикладів тому в історії безліч – починаючи від знаменитого Троянського коня і кінчаючи розвалом КПРС, здійсненим внутріпартійною п’ятою колоною на чолі з Михайлом Горбачовим.
По суті такою ж силою на боці західних стратегів стали Єльцин, Кравчук і Шушкевич, котрі у Біловецькій пущі підписали смертельний вердикт Радянському Союзу. Але все це були доленосні для країн і народів історичні події. Проте було б глибокою помилкою не розпізнавати вчасно „п’ятих колон” і на значно нижчому, регіональному, навіть провінційно-містечковому рівні. Адже саме на низах починає створюватися та критична маса, що згодом приводить до ланцюгової реакції з негативними для суспільства наслідками. Нещодавно, наприклад, така загрозлива ситуація склалася в Хустській районній організації партії „Народний Союз „Наша Україна”, яку потрясла справжня лихоманка розбрату, амбіцій та інтриг, підтекстом якої була боротьба за владу в осередку.
А все почалося з того, що одного чудового дня на початку осені перший заступник голови райдержадміністрації Юрій Бобер зайшов до кабі-нету свого шефа Володимира Качура разом із незнайомим паном, який представився Миколою Яремою. У ході подальшої розмови з’ясувалося, що гість родом із села Нанково, але круто бізнесує в Києві у будівельній сфері. Однак досягнувши помітних успіхів на столичній арені підприємництва, хотів би повернутися в рідні пенати, аби прислужитися своїй малій Батьківщині, себто Хустщині. Та коли голова райдержадміністрації запитав, у якій якості хотів би прислужуватися землякам гість, замість нього відповідь дав Юрій Бобер:
– Пан Ярема міг би принести багато користі, ставши вашим, Володимире Юрійовичу, радником.
Я, зрозуміло, не був присутнім на цій розмові в трикутнику Ярема-Бобер-Качур. Але на „круглому столі” лідерів району, де голова РДА вручив нанківсько-київському бізнесмену посвідчення свого радника, мене запросили. Отож мав честь вислухати свого роду тронну промову пана Яреми, з якої неможливо було через нелогічність скласти уявлення про особу оратора. Єдине, що запам’яталося, – це повідомлення про дві вищі освіти юридичного плану. Пізніше я познайомився з офіційною біографічною довідкою свіжоспеченого радника і знайшов у ній кілька дуже цікавих моментів. Виявилося, що свої освіти він здобув у Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП) і в Інституті права князя Володимира Великого. Крім двох освіт, пан Ярема має дві високі нагороди: орден Рівноапостольного князя Володимира, одержаний в листопаді 2002 року, і орден преподобного Іллі Муромця, якого був удостоєний у серпні 2004 року. Уявляєте, яке цінне надбання одержала Хустська райдержадміністрація в особі пана Яреми? Двічі орденоносець з двома вищими освітами! Яка ще державна установа могла похвалитися на той час таким радником? Принаймні, в області – ніяка, та й у державі ще треба було вдень зі свічкою пошукати. А тут – на тобі, маєш: сам прийшов і свої послуги пропонує. Щоправда, питанням про те, аби РДА вдалася до послуг Яреми, більше переймався перший заступник голови пан Бобер. І його протеже, як уже відзначалося вище, посаду радника одержав без проблем. Але невдовзі з’ясувалося, що плани у київсько-нанківського бізнесмена воістину наполеонівські – піти у велику політику. І стартовим майданчиком туди мала стати посада голови районної організації партії „Народний Союз „Наша Україна”. Але на той час її вже кілька місяців обіймав Олексій Цьока, який, власне кажучи, і створював осередок. На допомогу знову прийшов Юрій Бобер. Переговори, які він провів з обома сторонами, принесли бажаний результат. Олексій Іванович на запропонованих йому умовах погодився добровільно подати у відставку, аби до влади прийшов пан Ярема. Якими були ці умови, достеменно відомо лише трьом названим вище учасникам „таємних вечерь”. Але громадськість Хустщини, окремі її керівники переконані, що районну організацію нашоукраїнців просто купили для подальшої політичної кар’єри двічі орденоносця з Нанкова. Можливо, з часом вдасться дізнатися, в який спосіб розраховувалися партнери за оборудку. Але подальший хід подій засвідчив, що вона не задовольнила одну із сторін. Ні, спочатку все відбувалося згідно з попередніми домовленостями. На конференції районного осередку 28 вересня Олексій Цьока вдарив себе в груди і покаявся перед однопартіцями в тому, що погодившись очолити організацію взяв на свої плечі непосильний вантаж. І зрозумівши, що не зможе забезпечити зростання авторитету і кількості партії в районі, складає з себе повноваження голови. Подальше вже було справою техніки „п’ятої колони”, яку пан Ярема вже заздалегідь організував. Під акомпанемент обіцянок „озброїти” осередок транспортом і оргтехнікою за нього дружно проголосувала переважна більшість делегатів конференції. Навколо цього зібрання одразу почали ламатися списи. Спочатку начальник районного управління юстиції Зейкан офіційно визнав його нелегітимним по всіх позиціях статуту партії. Але вже через кілька днів міськрайонна газета „Вісник Хустщини” назвала Миколу Васильовича „чинним головою районної організації”. Що ж стало підставою автору замітки зробити такий висновок? Виявляється... заява самого пана Яреми, до якої він „долучив низку рішень і розпоряджень районних та вищестоящих організацій партії... стосовно кадрових призначень”. Що до низки рішень і розпоряджень, то їх існування є суцільним міфом. Зате наступний абзац у матеріалі міськра-йонки відповідав дійсності: „За представленими матеріалами, а також відповідно до висновку Хустського районного управління юстиції (лист від 04.11.2005 р. ?154/03-07) головою Хустської районної організації політичної партії „Народний Союз „Наша Україна” є М.В.Ярема”. Що ж примусило пана Зейкана протягом тижня дати дві прямо протилежні оцінки посадовій легітимності нанківського двічі орденоносця? Як зізнався сам начальник юруправління у вузькому колі – два виклики до облдержадміністрації, де високопосадовці ультимативно „переконали” його у необхідності змінити свою позицію, що він і зробив. Не дрімав у цей час і Юрій Бобер, який у кожному своєму публічному виступі намагався довести законність обіймання посади голови нашоукраїнського осередку паном Яремою. Останнього це надихало на нові „подвиги” по розколу організації і захопленню влади над нею. У жовтні він скликав окремішню районну конференцію „п’ятої колони”, про яку з оперативністю, гідною кращого застосування, одразу ж розповів „Вісник Хустщини”. Його редактор І.Липчей так поспішав подати на шпальта газети матеріал про цю „історичну” подію, що навіть не спромігся бодай по діагоналі його проглянути. В результаті читачі одержали абракадабру на зразок: „На порядок денний було винесено питання про Статутні завдання та програмні цілі Хустської районної організації політичної партії „Народний Союз „Наша Україна”, про внесення змін до складу Ради Хустської районної організації політичної партії „Народний Союз „Наша Україна”, про вибори делегатів на конференцію Закарпатської обласної організації політичної партії „Народний Союз „Наша Україна” та на з’їзд політичної партії „Народний Союз „Наша Україна”, а також про обрання заступника голови Хустської районної організації політичної партії „Народний Союз „Наша Україна”. Наприкінці цієї конференційної комедії пан Микола взагалі увійшов у роль партійного вождика, про що „Вісник Хустщини” живописав так: „У „різному” було заслухано членів партії та гостей відкритої конференції, на закінчення якої Микола Ярема подякував всім за порозуміння та співпрацю і наголосив: „Мені надзвичайно приємно, коли жителі Хустського району можуть проінформувати мене з всебічних проблем суспільно-політичного життя”.
Думаю, що від цього пасажу в уяві читачів М.Ярема постав в образі бонапартика районного штибу. Але справа, зрештою, не в тому, що місцева новинка ліпила двічі орденоносцю позитивний імідж, а в тому, що її редактор І.Липчей у протистоянні конструктивного, послідовно майданного крила осередку з „п’ятою колоною” став на бік розкольників. Навіть після того, як за ініціативою більшості низових парторганізацій 22 жовтня було проведено позачергову конференцію, на якій головою був обраний М.Скунзя, газета продовжувала співати дифірамби київсько-нанківському бізнесмену і його прибічникам. Його ж опонентам І.Липчей категорично відмовляв у публікаціях з роз’ясненнями позиції. Так сталося, зокрема, і перед загальним зібранням членів осередку, яке було призначено обласними босами партії на 26 листопада. Тоді представники більшості принесли редактору „Вісника...” Заяву проти спроб внутріпар-тійного перевороту шляхом проникнення „п’ятої колони” в ряди НСНУ. Однак І.Липчей категорично відмовився публікувати документ, підписаний 13-ма лідерами партійних організацій. Підписанти змушені були звернутися в „Трибуну”, де їх матеріал і вийшов у світ 26-го листопада, тобто у день ще одного зібрання нашоукраїнців району. Воно, по суті, було ініційоване Віктором Балогою, який на обласній партконференції пообіцяв „приїхати в Хуст на розборку з бунтівниками”. Однак свого слова екс-губернатор не дотримав. Замість нього прибув до столиці Карпатської України його бойовий заступник по партії, депутат Верховної Ради пан Іванчо. До честі Івана Васильовича він не став перетворювати задекларовані обласними босами збори на розборку з недогідними. Цю невдячну місію перебрав на себе голова політради обласної організації партії пан Шкріба. Не буду розповідати про всі його спроби взяти під контроль переведені в розряд конференції збори. Адже, по-перше, це зайняло б додаткову газетну площу, якої і так завжди не вистачає. А по-друге, голова політради як дисциплінований партієць, безперечно, виконував настанови своїх шефів щодо перебігу зібрання і його рішень. Тому відзначу лише, що в підсумку всі його намагання диригувати публікою не увінчалися успіхом (в тому числі і спроба позбавитися присутності в залі автора цих рядків і голову блоку демократичних організацій району Р.Дойчака). Єдине, що вдалося пану Шкрібі, це, користуючись статусом головуючого, дозволити першому заступнику голови РДА Ю.Боберу користуватися трибуною 17 хвилин замість трьох регламентних. Однак і це не допомогло „п’ятій колоні” на чолі з М.Яремою, яка на цьому зібранні не мала ніяких шансів. За абсолютною більшістю делегатських голосів головою районного осередку „Нашої України” було обрано Мирона Скунзю. Спроба внутріпартійного перевороту, таким чином, зазнала поразки. Однак вона завдала відчутної шкоди позиціям НСНУ, яка рейтингує тепер в аутсайдерах. Вперед же вийшли районні організації Народної Партії Литвина (голова В.Губаль) і ПРП (голова В.Качур). І це має стати уроком вірним ідеалам Майдану нашоукраїнцям, які прогавили появу у своїх рядах „п’ятої колони”.
Олександр Підгорний
Трибуна
Время четко восстанавливает баланс кто искреннее Патриот Украины, а кто баллабол и демагог и.т.п., к баллаболам и демагогам отнесу всех участников этой стати кто пытался осквернить благочестивое имя Николая Яремы.
Николай Ярема, - это Патриот Украины, я искренне благодарен ему за его дела во славу украинской нации. Слава Украине! Героям Слава!
Злодії у владі в Хустській РДА.
Товкан-ПБО Тиса,Качур-голова Хустська РДА,Русин-відділ освіти,Губаль-Голов КРУ Області,- це криминалісти яких потрібно закрити до темниці, бо дляних Закон в Україні не існує і вони його не виконують.
З повагою член партій: ПРП,ПОРА,НАРОДНА,таінш., в Хустському районі.
Прем'єр-міністру України
Голові ВР України
Генеральному прокурору України
Голові СБУ України
Міністру МВС України
Керівник Хустської райдержадміністрації Качур Володимир Юрійович та Керівник Хустської районної ради Мішко Іван Іванович і заступник голови районної ради Рогач Іван Юрійович, та член президії районної ради голова комісії з питань бюджету районної ради начальник Хустського ПБО «Тиса» пан Товкан Емануїл Степанович, начальник відділу освіти Русин Павло Павлович і заступник голови бюджетної комісії районної ради начальник ОКРВ Губаль І.В., порушують виконання Конституції України, законів України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня.
Недотримання і нехтування законністю і правопорядком, недодержання прав і свобод громадян, невиконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програми охорони довкілля, програми національно-культурного розвитку тощо. Незаконна підготовка та виконання бюджету, немае взаємодії з органами місцевого самоврядування, реалізацію інших наданих державою, а також делегованих районною радою повноважень, порушення в своїй діяльності Конституції України, Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, регламенту райдержадміністрації.
Корупційні схеми району підтримує і не заважає: начальник СБУ Поп Н.І. в Хустському р-ні, начальник ОКРВ Губаль І.В., начальник відділу освіти РусинП.П. який на користь пана Товкана Е.С. виконує всі його замовлення щодо розкрадання бюджетних коштів.
Товкан Омелян Степанович – Голова бюджетного комітету района і водночас
є керівником підприємства ПБО «Тиса», яке «виграє» всі тендери в Хустській РДА.
Здійснення управління навчальними закладами, що знаходяться в межах відповідної території і належать до сфери - управління державної адміністрації, та координація діяльності цих навчальних закладів, зміцнення матеріальної бази навчальних закладів, аналіз стану освіти в районі зміцнюється фінансування особисто Товкану та Русину в гаманці, немає прогнозування та розроблення районної програми розвитку освіти.
Немає організації виконання зазначеної програми, немає належної організації навчально-методичного і кадрового забезпечення навчальних закладів, немає підвищення кваліфікації педагогічних працівників, не дотримання та відсутність контролю за дотриманням законодавства з питань освіти, державного стандарту загальної середньої освіти всіма загальноосвітніми навчальними закладами, розташованими на території району , не оприлюднення результатів ліцензування та атестації, відсутне забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров'я та захисту прав учасників навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах.
Завідуючий відділом освіти Русин П.П., особисто, на свій розсуд, розподіляє та використовує бюджетні кошти, особливого прояву це набуло в напрямку розподілу державних коштів по виконанню капітальних будівельних робіт. Що є суворо заборонено Законом України, в звяску з тим що відділ освіти повинен мати заступника начальника освіти з будівельною освітою та трудовим стажем 10 років і відділ технічного нагляду що забезпечує законне прозоре професійне виконання будівельних робіт та використання державних коштів.
Закон України про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, в загалі ігнорується в Хустській РДА та підпорядкованих їй відділах що і підтверджує корупційні дії.
З повагою
Підприємці Закарпатської області;
Педагогічні колективи дошкільних і шкільних закладів Закарпатської області;
Медичні колективи Закарпатської області;
Різного характера коментують вище викладену статтю, а МИ хочемо сказати наступне: пан Качур та панове Губаль і Підгорний це ті люди які розсуждають по собі та думають про одне когоб обманути та якби украсти гроши із бюджета Хустського района, а потім щось збрехати чи обманути кого небуть; Брехуни вони останні і непорядочні панове...
З повагою педагоги пенсіонери Хустського района.
Губаль Василь Голова Хустської районної організації Народної Партії ,Качур Володимир Голова Хустської районної організації ПРП та Голова Хустської РДА ,Олександр Підгорний великий журналіст- пяничка, шавки дворняшки які скавунят на Слона...
З повагою підприємці Закарпатської області і Хустського района!
Панове Голово районної організації Народної Партії Губаль Василюта та пане Голово районної організації ПРП і Голово Хустської РДА Володимир Качуре непорушуйте Законодавство України бо прийдется до пана Президента України звертатись щоб наводив в Хустській РДА порядок в правовому полі з гідно з Конституцією України.
З повагою ваші любі друзі.
Клоуни пишуть статі такого змісту та хвалять брехунів які ніколи небули і немогли бути патріотами України і Майдану,а лише брехунами та обманщиками в користь своїх інтересів це-Голова районної організації Народної Партії Губаль Василь,Голова районної організації ПРП Голова Хустської РДА Володимир Качур і їх великий журналіст-шут Олександр Підгорний.
З повагою педагогічний колектив Хустського району.
Присвята Нанківській Пречистій
В далекому сімнадцятому віці
В ясну годину, сповнену чудес
На нашу землю нанкінську, повірте,
Свята ікона з'явилася з небес -
Народ наш чесний, завше боголюбний
Повівся дивно..., бо неприйняття
Такого Дару - гріх неприпустимий,
І кара Божа, і наше прокляття...
Пречиста Богородице! Маріє!
Заступнице, прости наш грішний рід
За ту невдячність, скупість і погорду,
Що скоєна вже більш як триста літ.
Не знищ, не покарай, а заступися
Від воєн і хвороб нас збережи
Хай рід тут буде мудрий, а не ниций
Що виросте із твоєї сльози
І хай батьки розповідають дітям
Не про невдячних наших пращурів, -
А про добро, про людяність і мудрість,
Про чесний люд і добрих хазяїв.
Про те, як знов на небі засвітилась
Велика Зірка – певно, Божий глас,
Що буде нами знайдено це диво -
Свята ікона. Що єднає з Богом нас.
І те, що на межі тисячоліття
На докір часу й забуттю Миколою Яремою
Поставлена Каплиця -
Во славу Божу і Твою
Маріє! Богородице, Пречиста,
Благословенна серед матерів...
Нема у мене, мабуть, того хисту,
Щоб так сказать як Бог цього б хотів.
Надія Кемінь,
учениця 9-Б класу Нанківської ЗОШ І-ІІІ ст..
ДЯКУЄМО БЛАГОДІЙНИКУ
"Від Господа стопи чоловіку управляються (Псалом 36:23) - так свідчить Святе Письмо про дію Промисла Божого в судьбах людських. Від першого дитячого крику, який сповіщає, що в світ прийшла нова людина, до посліднього видоху богопросвітленного і сідовласого мужа-старця, завжди, всюди і всьому вбачається Промисел Божий, який через все життя веде людину до однієї мети - спасіння душі, наслідування Царства Небесного, сопричастність Божественного життя і ангельської радості.
Нині, від імені своєї пастви - нанківського народу і себе особисто, приношу щирі слова вітання і іскренньої подяки вихідцю нашого села і разом з тим почесному жителю рідного Нанкова, який дбає про добробут, матеріальний і духовний розвиток села, нашому благодітелю - Миколі Васильовичу Яремі, стараннями і трудами якого здійснюється відродження і оновлення села в усіх напрямках і відношеннях.
Де як не тут - в своєму рідному селі проявляти свою любов і милість, віддавати часточку своєї душі і теплоту свого серця. Тут вперше перед ним відкрився у всій своїй красі та величі світ Божий, вперше через молитву він пізнав Божу присутність і невимовне почуття сладості богоспілкування. Тут проходило його становлення як особистості, закладався духовний фундамент, оснований на любові і жертвенності до близьких людей, своїх односельчан.
Зі свого боку, ми дякуємо Вам, Миколо Васильовичу, за посильну допомогу і невтомні труди на благо Церкви, в честь і славу Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, котра ізбрала наше село своїм земним уділом, улюбленим місцем явленням чудесного свого образу - Чудотворної Нанківської ікони Божої Матері. Нехай сама Пречиста Богородиця віддасть Вам і вашій сім'ї небесними щедротами милостями свого человіколюбія, а ми кожної Божественної Літургії словами церковної молитви молимось: о "создателіх святого храма села...".
Хай Ваш приклад буде повчальним, як можна розпоряджатися матеріальними благами і разом з тим бути православним християнином, поєднувати служіння Богу і служіння людям, залишаючи незапятнаною свою совість і людську гідність. Воістину вірна мудрість, що "багатство не губить душу, а бідність не спасає". Головне - внутрішній духовний світ людини.
В свою чергу ми Вас запевняємо, що нанківський народ завжди разом з вами і якщо по Промислу Божому Вам Господь предназначить трудитись на благо людей в іншому призванні і достоїнстві - ми завжди ваші і Ви можете розраховувати на нас. А в нинішній день ми молимся за Вас, вашу сім'ю, щоб Господь дарував Вам довгі і мирні благі літа.
Іоан ЮРІНА,
настоятель Свято-Духовського храму
с.Нанково, протоієрей.
--------------------------------------------------------------------------------
МИКОЛІ ЯРЕМІ
Добридень, мудра сонячна людино,
Мабуть, для Вас дорожчий всього час.
Тож не займу я жодної хвилини -
Лише порозмірковую про Вас.
Встигайте Все: від батьківського дому
Стеліть шляхи майбутньому в світи.
Хай ними йдуть чужі Вам, незнайомі,
Та воловне, що ними будуть йти.
На зло часу - байдужого й скупого -
Будуйте школу - душ дитячих храм,
Нехай виходять дужими в дорогу
Ті, що забудуть дякувати Вам.
І не дивуйтесь власному дивацтву:
Могли б собі - виходить для людей.
Така вже суть справіку меценацтва.
За це Вам - вдячність сонячних очей.
І не лише. Коли ця вдячність згасне
І дифірамби стихнуть серед свят,
Залишаться просторі, світлі класи,
Відкриті, мов обійми, для малят.
І вічність прийде освятити школу,
І в ній майбутні генії зростуть.
А Ви ж, по суті, - Миколай, Миколо,
В цім Ваша велич, благородство, суть.
Тож і лишайтесь в щедрості щасливим,
Знаходьте сенс в дарунках, просто так.
І хай від цього множаться Вам сили,
І довшає і шириться Ваш шлях.
За це майбутнє Вам потисне руку
І дружньо так ударить по плечу,
Складе легенди й перекаже внуку.
А я от вірш-присвяту напишу.
Надія Кемінь
Газета "Трибуна" 13.08.2005
--------------------------------------------------------------------------------
ВІРНИЙ СИН СВОЄЇ ЗЕМЛІ
М. В. Ярема, уродженець чудового села Нанково, який мешкає в Києві та є прихожанином Києво-Печерської Лаври, вже досить відома людина в громадських та церковних колах як столиці так і рідного Закарпаття.
Через нього Господь благоволив вдруге відкрити велику святиню закарпатців — Нанківську ікону Пресвятої Богородиці, яка має назву "Просльзивша", через те що з іконописного зображення Богоматері в серпні 1690 року капали звичайні людські сльози.
Невідомо, за яких причин, але про про чудотворну ікону було майже забуто. М. В. Ярема, вивчаючи народне передання нанківчан, дізнається про святий образ Богородиці й знаходить місце його зявлення, починає детально досліджувати це питання. В скорому часі в сільському храмі було знайдено й список святої ікони (місце знахадження оригіналу невідоме), схований під іншою іконою у великому ківоті.
Його стараннями, за благословенням Преосвященних владик Мукачівського Агапіта і Хустського Іоанна, та молитовної підтримки парафіяльного священика села Нанково прот. Іоанна Юріни на місці появи ікони була збудована чудова каплиця, упорядковане чудодійне джерело та все святе місце, яке собі вибрала Пресвята Богородиця.
М. В. Ярема на цьому не зупинився, він починає розповсюджувати іконографічні списки як святого образу Нанківської Богородиці так і апостола Закарпаття преподобного Алексія Карпаторуського.
Невимовне радісним днем для Миколи Васильовича стало 9 лютого 2004 року, в який Священний Синод Української Православної Церкви приймає рішення про внесення Нанківської ікони до диптиху (списку) чудотворних ікон Православної Церкви.
М. В. Ярема як вдячний син святої Матері-Церкви замовляє 15 писаних на дереві по золоту списків Нанківської Богоматері та презентує — Предстоятелю УПЦ Блаженнійшому Володимиру, членам Священного Синоду, керуючим закарпатськими єпархіями, Свято-Пантелеймонівському монастирю Св. Гори Афон та храму Різдва Пресвятої Богородиці Києво-Печерської Лаври та ін.
Микола Васильович і на цьому не зупиняється. Його душа прагне до ще більшої слави Пресвятої Богородиці та навернення земляків до святого Православя. Його трудами побачили світ нові зображення Нанківської Богоматері, тиражем 35 тисяч, які розповсюджуються всім жителям Хустського району.
Ось тепер цей сайт також став продовженням благодійних трудів Миколи Яреми і з Божою допомогою про Нанківську Чудотворну ікону зможе дізнатися весь православний люд.
Архімандрит Гавриїл ( Кризина )
На людей з відповідним відхиленням розума, та їхнього розвитку на землі божій я, ніколи неображався, а зачасту їм допомагав в їхньому житті, так не хай Господь розсудить життя наше і праведність.
"Мир Вам і родинну радість".
З повагою Микола Ярема.
Яка не порядочність газетою керують брехуни як і сам Олександр Підгорний ..., та ін.
Гарні коментари були можнаб і залишити їх а не витирати...