«Карпатська Україна стала предтечею України сучасної…» – в Ужгороді пройшла наукова конференція (ФОТО)

14 березня в Ужгородському університеті почала свою роботу Міжнародна наукова конференція «Карпатська Україна – незалежна держава», присвячена 80-річчю проголошення Карпатської України. Співорганізатором форуму виступив Інститут історії України НАН України.

Перший проректор УжНУ професор Олександр Сливка

Від імені оргкомітету конференції та керівництва УжНУ учасників наукового зібрання привітав перший проректор професор Олександр Сливка, зауваживши, що пам’ятну дату відзначають на державному рівні: уряд ухвалив план заходів, Прем’єр-міністр підписав відповідне розпорядження. Пан проректор привітав також закордонних гостей: представників Українського музею-архіву м. Клівленда (штат Огайо, США), Історичного повітового музею Сату-Маре (Румунія), Мінського міського педагогічного коледжу (Білорусь), учених зі Словаччини, інших учасників зібрання.

Завідувач кафедри політології і державного управління професор Микола Вегеш

Завідувач кафедри політології і державного управління професор Микола Вегеш переказав вітання від директора Українського музею-архіву в Клівленді Андрія Фединського та голови Закарпатського крайової організації Товариства політичних в’язнів і репресованих Івана Коршинського, який наголосив, що Карпатська Україна свою місію виконала: стала предтечею сучасної України.

Представників органів студентського самоврядування факультету суспільних наук удостоїли честі покладання квітів до пам’ятника Президента Карпатської України Августина Волошина.

Від Союзу українців Румунії, його голови Миколи-Мирослава Петрецького та Повітового музею Сату-Маре науковців привітала Ірина Люба Горват– генеральна секретарка Союзу українців Румунії, голова Сатумарської філії СУР, наукова співробітниця Повітового музею, яка нагадала про нещодавній симпозуім, що відбувся у Румунії: там теж говорили про ювілей Карпатської України.

Особливими були виступи доньки Володимира Блондиненка Патрісії Блондин-Сенборн зі США та професора Олександра Дебича, на переконливе прохання якого вона й приїхала до України разом із племінником Метью Романом. Річ у тім, що Володимир Блондиненко (Walter Blondyn), справжнє прізвище якого Папуга (батьки родом із Тернопільщини, а він сам уже народився в Америці), приїхав на Закарпаття як журналіст далекого 1938-го фільмувати ті події. Своїм дітям він про ці поїздки майже нічого не розповідав, тож воли лише тепер довідуються про різні аспекти діяльності батька, зокрема донька Патрісія, яка презентувала унікальні фото того часу з батькового архіву.

Професор Олександр Дебич

Молодий український дослідник Олександр Дебич, батьки якого родом із Закарпаття (з с. Бедевлі Тячівського району, тепер живе в Києві), свого часу за фулбрайтівською стипендією поїхав на 9 місяців до Клівленда і там натрапив на раритетні фотознахідки часів Карпатської України авторства Каленика Лисюка (справжнє ім’я – Василь Ліпикаш, родом із Хмельниччини), якого називали українським Джеймсом Бондом. Він теж у той самий час перебував на Закарпатті з подібною метою – фільмування подій. Пан Дебич припускає, що обидва журналісти могли перетинатися десь у Хусті. Для другого поїздка завершилася трагічною загибеллю сина, з яким разом він приїхав на Закарпаття. До слова, у Хусті на той час функціонувала українська кінокомпанія з представництвом у Нью-Йорку.

Віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе

Поважним гостем конференції стала і віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона зізналася, що зворушена почутою історією родини Володимира Блондиненка, відчула і науковий, і людський дух поважного форуму, адже для неї Карпатська Україна – це не тільки важливий етап в історії українського державотворення, а й частина особистої і родинної історії: її дід, Дмитро Климпуш, був одним із провідних діячів Карпатської України. «Без цієї боротьби, без того, щоб творці Карпатської України, Гуцульської Республіки не намагалися зробити свої голоси почутими у світі, не демонстрували свою самосвідомість, нам би було набагато складніше будувати нашу державу, яку ми сьогодні намагаємося утверджувати на ментальній, історичній і культурній мапі Європи», – заувалила віце-прем’єрка й побажала науковцям бути почутими не тільки в Україні, а й у всьому світі.

Олександр Пагіря

Конференція продовжила свою роботу у форматі наукових доповідей. Старший науковий співробітник Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору» (Львів) Олександр Пагіря виголосив доповідь на дискусійну тему – чим були події 13–14 березня 1929 року: путчем, повстанням чи збройним конфліктом; академік Микола Мушинка(Словацька Республіка) виступав з розповіддю про міністра оборони Карпатської України Степана Клочурака; професор Західного університету імені Васіле Голдіша (Румунія) Корнел Град – про загострення ситуації в Підкарпатській Русі у серпні 1940 р. і Румунію.

Збірник із матеріалами уже вийшов друком, тож учасники могли отримати свої авторські примірники.

Загалом програма конференції передбачає 4 пленарні засідання впродовж двох днів, робота конференції буде продовжена сьогодні.