Мирослав Дочинець: «Дитина, яка має народитися, – народиться. У творчості так само… Вона – процес, а не конвеєр»

«Для творчості потрібен благодатний час – усе інше знаходиться, – каже Мирослав Дочинець. – Усе приходить, коли робиш те, що треба робити в цьому світі. Дитина, яка має народитися, – народиться. Нічого для того не потрібно. Природа творчості теж так працює».

У книгарні автор представив чимало своїх книг, тож читачам було з чого вибрати й про що розпитати. Однак є в нього й такі, які особливі для нього самого: «Я не перечитую свої книги, але є дві, які час від часу розгортаю: «Горянин» і «Мафтей». Вважаю, що саме у них я вклав найбільше правди життя і правди духу. І не тільки я так вважаю – багато досліджень наукових довкола вивчення саме цього матеріалу».

Найчастіше, зізнається, питають про те, звідки черпає надих (це слово письменник вважає більш доцільним і повнішим, ніж «натхнення») і над чим нині працює, чи буде відтворювати у своїй творчості події українсько-російської війни.

«Так, пишу книжку, роман «Діти папороті». І там є одна лінія якраз про ці речі. Нарешті я дійшов до цього й намагаюся дати свій погляд, своє трактування, свої одкровення щодо теми війни. Три роки я виношував її і вже другий рік пишу. Це буде книга дуже багатовимірна, багатопланова, як і наше життя. Вона про сенси, про жало війни, яке людина несе в собі, про творчість, про дім, про дух, про кохання, про те, що в житті завжди можна почати спочатку, навіть у зрілому віці. Це будуть цікаві лінії і митця, і солдата, і людей простих, звичайних – глибинки нашої карпатської. І в тому числі лінія академіка Вернадського – це неймовірна постать у нашій історії. Вдалося мені напасти на спогади нашого земляка, який останні роки був помічником Вернадського, і дістати дуже рідкісні матеріали», – ділиться напрацьованим пан Мирослав.

Коли книга побачить світ – його, каже, найменше турбує. Адже творчість – це процес, а не конвеєр.

Ксенія Шокіна

Медіацентр УжНУ

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі