Непопулярно, але важливо: в УжНУ підбили підсумки зовнішньополітичної діяльності України 2019 року

До заходу долучилися декан факультету історії та міжнародних відносин Іван Вовканич, директор представництва Міністерства закордонних справ України в місті Ужгороді Дмитро Керечанин, в. о. завідувача кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Віталій Андрейко, доценти кафедр факультету Юрій Копинець, Діана Купар, Юрій Мателешко, Михайло Шелемба та Марта Шелемба. Модерував брифінг професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ігор Тодоров.

Іван Вовканич, Ігор Тодоров та Дмитро Керечанин

Загалом думки експертів збігаються: міжнародна політика України просіла. Однак цікаво, що ті моменти, які одні вважають провальними (втягнення України у міжнародний скандал щодо імпічменту президента США Дональда Трампа), інші вважають досягненням (Україна наробила галасу й тепер із позиції жертви перейшла у позицію країни, яка впливає на міжнародну ситуацію).

Так, зокрема, директор представництва МЗС України в м. Ужгороді Дмитро Керечанин наголосив, що вся увага української дипломатії наразі зосереджена саме на врегулюванні військової агресії та анексії Криму – інакшого варіанту у нас просто нема, бо повномасштабно протистояти ворогові військовими методами Україні не до снаги.

Декан факультету Іван Вовканич говорив про загальні тенденції та можливий хід подій. Аналізуючи те, що відбувається на міжнародній арені, робить висновок: Росія готується до ескалації конфлікту на сході України. Каже, що мета агресора не змінюється: «Вони прагнуть перетворити Україну на федеральні округи Росії. У найгіршому варіанті матимемо нагнітання конфліктів, розкол усередині країни, зміну влади і намагання встановити режим, ближчий до Росії. Це передбачає політичну, економічну та соціальну кризу. Україну чекають нелегкі часи».

Три з п’яти балів за оцінкою більш ніж сотні політичних діячів має зовнішня політика України в 2019 році – про таку статистику розповів завідувач кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Віталій Андрейко. Це гірше, ніж 2018-го. До найбільших перемог України нині зараховують Нормандський саміт, а до найбільших поразок – втягнення України у внутрішньо-політичне протистояння у США. Серед позитивів також називають рішення міжнародних судів на користь України, збереження санкцій, звільнення полонених і збереження курсу на ЄС і НАТО. Поразками також вважають повернення Росії до ПАРЄ, проведення Нормандського саміту, неспроможність спинити будівництво Північного потоку-2 і втрату підтримки західних партнерів. Згідно з опитуванням, найбільш дружніми до України є Литва, Канада, Польща, США та Естонія. Найбільш ворожими опитані вважають Росію, Угорщину, Білорусь, Сербію та Францію.

Серед іншого говорили й про питання співпраці з країнами Вишеградської четвірки, проблеми, в тому числі угорське питання й відтік кадрів.

Михайло Шелемба презентує результати соціологічного дослідження

Ігор Тодоров зауважив, що закріплення вступу України до НАТО в Конституції є принциповим: «Стосунки з Альянсом розвивалися динамічно, національна річна програма виконувалася і відбувався чіткий моніторинг її реалізації. На жаль, тепер зовнішня політика України дуже обмежена можливостями політичними, економічними і сильно залежить від західних партнерів». Зі слів пана Ігоря, незначна, але позитивна подія – перебазування місії України до нової штаб-квартири НАТО. До всього наступного року в Україні має відбутися сесія Парламентської асамблеї НАТО: таке рідко буває в країнах, що не є членами організації, а отже, це позитивний дзвіночок.

На завершення Михайло Шелемба представив студентське соціологічне дослідження щодо дотримання прав представників нацменшин, освітнього закону, мовного питання, дискримінації, міграційних процесів, вступу до НАТО тощо.

Ксенія Шокіна

Медіацентр УжНУ

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

26 грудня 2019р.