Звідки ноги ростуть у відставки Кабміну?

Те, чого давно прагнули вічні опозиціонери й учорашні союзники помаранчевої команди у особі Юлії Тимошенко та її соратників, сталося. Верховна Рада України прийняла Постанову про відставку Кабінету Міністрів на чолі з Юрієм Єхануровим.
Сподіватися на моральність у великій політиці наївно. Проте цинізм розробників, ініціаторів та промоутерів відставки вражає навіть бувалих у бувальцях старожилів українського політичного Олімпу. Порушивши вимоги статті 85 Конституції України, якою передбачено, що відставку може ініціювати Президент України або третина складу ВР (не менше), спікер Литвин поставив проект рішення, розроблений усього двома особами на голосування. Регіонали, комуністи, соціал-демократи об’єдані, фракція партії "Єдина Україна" Богдана Губського фракція Народної Партії Володимира Литвина, фракція Блоку Юлії Тимошенко радо „підставили плече” реалізаторам задуму відставки. 250 депутатів із 405 зареєстрованих проголосували за відставку уряду.
Англійці полюбляють казати, що бувають три види брехні: 1-ша в ім’я добра, 2-га на зло людям і 3-тя — соціологія. Цікаво до якого типу належать пояснення бьютівців щодо причин скинення уряду Єханурова. У постанові ВР №8686-2 від 10.01.2006 р. йдеться про те, що за десять місяців поточного року темпи зростання ВВП в Україні зменшилися у 4,8 раза, промислового виробництва у 4,5 раза. Ціни на паливо-мастильні матеріали підвищилися на 32,5%, на продовольчі товари, послуги – на 7-11%. Темпи зростання інвестицій в основний капітал зменшилися у 10,1 раза і так далі у подібному апокаліптичному занепадницькому дусі. Хочеться запитати у шановних екс-соратників Президента, екс-борців за ідеали Майдану: А чи ви забули шановні, що з отих 10 місяців уряд Єханурова пропрацював заледве два місяців. То чиї ж ви прорахунки у роботі, які, як відзначено у постанові, складають небезпеку економічного колапсу, декларуєте? Чи бува не Юлію Володимирівну маєте на увазі, яка й очолювала виконавчу владу країни упродовж 8-ми місяців 2005 року?
Чому мовчать шановні б’ютівці, критикуючи посередництво РосУкрЕнерго у газовому постачанні на Україну про те, що компанія Ітера, пропагована ними, була близькою до компанії „ЄЕСУ”, колись керованої газовою принцесою леді Ю. Чим один посередник кращий за іншого?
Не піддається логічному поясненню і те, що парламент спочатку відправив уряд у відставку, а вже потім призначив комісію, яка має дати оцінку його діям у вирішенні газової кризи. Апріорі закладаються результати розгляду проблеми названою комісією.
На щастя український народ вже виріс з коротких штанців політичної наївності і може тверезо оцінити дії усіх тих, хто нині рветься до влади.
Останні події в Україні активно обговорюють провідні політики України, Європи, Америки, про мотивацію і першопричини відставки українського уряду пишуть світові ЗМІ. Нижче подано декілька найпромовистіших коментарів:
Віктор Ющенко, Президент України: "Ті процеси, які відбувалися в парламенті України, ніяк не пов’язані з буквою і духом підписаної двосторонньої угоди. Швидше за все, це спосіб політизації тих питань, які повинні бути далекі від політики".
Сергій Головатий, міністр юстиції: „ Рішення ВР про відставку уряду не має жодного юридичного наслідку”.
Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ: "Учорашній союз всіх економічних і політичних кланів проти уряду Єханурова, їх безпрєдєльна поведінка при розправі над урядом є великою принадою для походу криміналітету й олігархів у майбутній парламент і представницькі органи влади на місцях”.
Німецький політолог Ральф Ваксмут вважає відставку уряду абсолютно недоречною: “Україна заплатить за цю дестабілізацію дуже-дуже високу ціну. Політичні сили, які долучилися до повалення уряду, це стосується насамперед блоку на чолі з Юлією Тимошенко, схоже, не усвідомлюють, яку величезну відповідальність вони беруть на себе. Зараз розпочнеться така бійка і сварка, якої, здається, ми не бачили від самих часів здобуття незалежності. Після всього, що Україна пережила протягом року, цій країні потрібний політичний спокій.
Експерт берлінського центру „Наука і політика” Райнер Лінднер: „Те, що відбувається – це просто жахливо. Українські політики надзвичайно розчарували. Вони нині займаються нічим іншим як нищенням тих досягнень, які принесла зміна влади в цій країні. Вони руйнують довіру інвесторів до своєї країни. Це викликає надзвичайний жаль, особливо з огляду на ті негативні наслідки, які ця криза матиме для процесу інтеграції України до Європейського союзу, а також процесу вступу до Світової організації торгівлі. Ці події є свідченням того, що в Україні досі немає достатньої політичної волі, яка дозволила би йти курсом істотної модернізації і демократизації країни”.

Василь Осипів, Ужгород

 

13 січня 2006р.