У Невицькому замку на Ужгородщині відкопали досі невідомий підвал (ФОТО)

Перші археологічні дослідження вежі донжон нещодавно відбулися у Невицькому замку. Нині до перлини Закарпаття прикута увага громадськості.

Реставрації замок чекав роками, до всього виникли проблеми зі збереженням охоронної зони пам’ятки. Про знахідки та відкриття першого археологічного дослідження центрального замкового донжону Медіацентру розповіли представник Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України Володимир Мойжес та експерт-дослідник Невицького замку Олександр Дзембас.

Внутрішню площу центральної башти Невицького замку – донжону – досліджували у рамках реалізації ґрантового проєкту «Розвиток інфраструктури у сфері туризму і рекреації Закарпаття, шляхом реставрації пам’ятки архітектури національного значення – Невицького замку (перша черга невідкладних робіт)».

До розкопок долучилися експерт і науковець, що десятиліттями вивчає цю пам’ятку, Олександр Дзембас, представники УжНУ: Володимир Мойжес, Ігор Прохненко, Віктор Барзак, а також вихованці археологічного гуртка Закарпатського центру туризму під керівництвом Олександра Дзембаса – нинішні студенти різних факультетів УжНУ.

Наконечники стріл, кахлі та чорні археологи 

Про нововиявлені артефакти розповідає Володимир Мойжес: «Під час експедиції пощастило на деякі індивідуальні знахідки. Приміром, кований масивний наконечник арбалетної стріли. Таких там багато.

Також знайшли десятки фрагментів кахлів, розчавлених ґрунтом і камінням. Тепер їх склеюють і реставрують. Припускаємо, що вони датуються кінцем XVI – першою половиною XVII століття. Ці кахлі без візерунків і мають різну форму: мископодібні, цибулеподібні, а ще видовжені конічної форми – на інших замках ми таких не знаходили. Найімовірніше, всі вони з однієї печі. Проте, де саме вона розміщувалася, наразі сказати не беремося – кахлі були складені в одному місці на глибині близько 4 метрів. Припускаємо, що їх виявили робітники у ХХ столітті. Цікаво, що жодних звітів про археологічні розкопки у замку не відомо. А ось те, що у ХХ столітті були певні реставраційні роботи, бачимо за результатами розкопок і знайденим сміттям. За цими ж слідами бачимо, що працювали там не археологи. Але археологи тут таки були. Щоправда, пізніше. І була це не наукова експедиція, а чорна археологія – це бачимо за свіжими нерівномірними перекопами орієнтовно 2000-х років.

Виявлені знахідки передамо на постійне зберігання у Закарпатський обласний краєзнавчий музей і доповнимо експозицію ранньомодерного часу».

Досі невідомий підвал 

Про іншу цікаву знахідку – підвальне приміщення – розповідає Олександр Дзембас: «У ході реставраційних робіт до вежі донжон відновили вхід – раніше він був замурований. Саме там ми й провадили археологічні розкопки. Виявили невелике підвальне приміщення завглибшки 4 метри, завбільшки 11–12 квадратних метрів. Про нього досі було невідомо. Вже тепер можемо стверджувати, що це точно не підземний хід. Це підвал – складські приміщення. І там є перекриття від дерев’яної конструкції – стелажів чи сходів. Зазвичай у таких приміщеннях зберігали харчі та вино. Зброю ні, бо там волого.

У результаті маємо ще одне приміщення, яке може бути функціональним. У перспективі це приміщення також буде відкритим до огляду. А поки що там потрібно зміцнювати фундамент».

Усі висновки є попередніми, нині весь знайдений матеріал обробляють.

Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ

Фото авторки та Володимира Мойжеса

 

26 жовтня 2020р.