Берегівський лісгосп закликає місцеві органи влади опалювати бюджетні установи не газом, а дровами

Берегівський лісгосп закликає місцеві органи влади опалювати бюджетні установи не газом, а дровами
Лютий у господарників – період традиційно глибокого аналізу зробленого й підбиття кінцевих підсумків за минулий та намітки на рік поточний. З цього приводу й ведемо мову з директором Берегівського лісгоспу Богданом Шойного.

 

Керівник, переглядаючи цифри господарювання, налаштований на діловий лад, хоча мовить не без нотки песимізму: «Рік 2020-й був важкий. Насамперед через пандемію коронавірусу. Ця пошесть відчутно й досить негативно вплинула на роботу підприємства. Наш лісгосп, власне, живе з експорту, а європейський бізнес ліс не приймав. Та і перша половина року видалася складна – населення навіть дрова не купляло…».

 Літо розпочалося зливами й затяжними дощами. Тому важко було розробляти ліс і трелювати колоди. «Але лісгосп, попри ці й інші труднощі, - пожвавішав директор, - завершив рік з прибутком, який склав 3,8 млн. грн., вісімдесят відсотків з цього спрямовано до бюджету. А загалом держказну ми поповнили 23,6 млн. грн.,  майже п'ять мільйонів переслано до місцевого бюджету!»

Звичайно, це серйозні суми. І вони якнайкраще свідчать, що керівний менеджмент підприємства уміє працювати ефективно і досягати результату.

Але можна було здобути й більшого, якби не перепони. Зокрема, та ж пандемія і десяток комплексних та інших перевірок протягом року. «Колектив  витримав», - зітхає Б. Шойного. Ясна річ, що керівникові це дошкуляло найдужче. Ще одне: зменшився попит населення на дрова. Якщо у 2019-му дров паливних було заготовлено 17 тисяч кубометрів, то в минулому лише 14 з хвостиком. Практично, на три тисячі менше.

За словами директора, вибірково-санітарні рубки – згідно з рекомендаціями – повинні проводитися кожні три роки. Адже це догляд за лісом, це підтримка його у належному й здоровому стані. Як селянин доглядає за врожаєм, прополює бур'яни й обкопує рослини, так і лісівники мають вибирати з лісу пошкоджені вітрами, сухі й немічні дерева. І використовувати їх, аби не гнили й не псували здорові та ставали гніздами для шкідників і комах. Це одне з основних правил і необхідних дій. Але з причин, які не завжди залежать від лісгоспу, така практика не дотримується.

Запитую щодо зарплати. Вона в середньому у лісгоспі склала 15400 грн. І зменшилася, з вище наведених причин, порівняно з минулим роком на півтори тисячі.  

Факт. Із дев'яти з лишком тисяч гектарів угідь лісгоспу майже сімсот займають озера, канали, сіножаті тощо. Під чотириста га – природозаповідні урочища. Трохи більше тисячі – молодняк до 40 років, 3479 га – середньовікові насадження від 40 до 80 років, 978 га – пристигаючі 90-105-річні, 522 гектари –перестиглі дерева, а ще 2355 га стиглі (їм 110-120 років). І якщо й далі так рубати ці «дорослі», як тепер, коли суцільна лісосіка становить лише 33-35 га в рік, то їх треба буде зрізати аж 87 років!.. Торік заготовлено всього 22 тис. кубометрів, а природній приріст – від 27 до 35 тис. кубометрів – залежно від погоди. Тобто, залишилося заготовити щонайменше понад 3 тис. кубометрів.

Ще одна характерна деталь. Минулоріч посадили 35 га молодого лісу, провели догляд за лісовими культурами на 266 га, вирощено 193 тисячі штук посадкового матеріалу, а насіння (переважно дуба) заготовили 4,5 тони.

Словом, у лісгоспі налаштовані оптимістично. І рекомендували би органам місцевого самоврядування не спалювати в котельнях дорогий газ, а переводити їх на дрова – це обопільно вигідно: бюджетним установам дешевшим стане опалення, а лісгоспу прибутки за заготовлені з пошкоджених дерев дрова. Адже ліс і дрова з нього – ресурс, який поновлюється…

Василь НИТКА

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

28 лютого 2021р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів