Міська мода і Ужгород: як одягалися у нас у кінці ХІХ-першій половині ХХ століття (ФОТО)

Тож не зайвим буде нагадати, як одягалися жінки та чоловіки минулого на прикладі модниць і модників, що проживали на території сучасного Закарпаття в кінці ХІХ – першій половині ХХ століття.

Кінець ХІХ – перше десятиліття ХХ ст.

Кінець ХІХ ст. відзначався глобальними змінами у світі. Розвиток і становлення США, як світової держави, мало суттєвий вплив не лише на розвиток промисловості, а й на індустрію моди. Поява нового ринку збуту модних товарів спричинила й появу нових тенденцій в одязі, прикрасах, аксесуарах. Мода Нового Світу впливала і на моду Старого Світу. Нові тканини, нові кольори, силуети – все це характеризує період кінця ХІХ – початку ХХ століття. Ужгород та сучасна територія Закарпаття, які в той момент були складовою частиною володінь Габсбургів, не оминули модні віяння. Місцева еліта дотримувалася тих же тенденцій, які панували у Будапешті, Відні, Парижі.

Для 90-х рр. ХІХ – першого десятиліття ХХ ст. характерним був стиль модерн. Нове віяння з вишукано плавними, хвилеподібними лініями і претензійними формами швидко завойовувало популярність. Силует модерну умовно називають S-подібним, оскільки він складний і мінливий, одяг, ніби, струменів навколо тіла, а жіночий образ набував певної загадковості та витонченості. Модерну відповідає складна і тонка фактура, яку найкраще підкреслювала вишивка шовком і бісером, мереживо на чохлі. Кольори цього стилю невизначені, змішані: тьмяні відтінки зеленого, синього, фіолетового, бузкового, які поєднуються з чорним і золотистим. Основні риси стилю модерн спостерігалися і в щоденному вбранні того часу, але вони позбавлені претензійності і химерності: спідниця розширена донизу, сувора блузка має високий воріт, жакет облягає фігуру. Яскраво ілюструють вбрання у стилі модерн зображення графині Шенборн-Бухгейм – дружини графа Фрідріха Шенборн-Бухгейма,  власника Мукачівсько-Чинадіївської домінії.

Граф Фрідріх Шенборн-Бухгейм із дружиною. Кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст.

Звичним одягом тогочасних містянок також були пальто і скромний капелюшок з маленькими полями. Численні журнали ознайомлювали модниць із новими тенденціями і змінами у стилі та давали можливість підібрати щось для себе. У фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького зберігаються зібрання газет та журналів, на сторінках яких можна побачити такі  модні «луки» кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Так пропонували одягатися угорським жінкам автори журналу «Tolnai világlapja» у перші десятиліття ХХ ст.(із фондів ЗОКМ ім. Т Легоцького)

А так виглядала місцева жителька, одягнута відповідно до тодішньої моди

Тим, хто міг дозволити собі пошити такі модні речі, місцеві кравці та шевці пропонували одяг, взуття та аксесуари з урахуванням останнього слова моди. Однак можна було придбати в місті і вже готові вироби, привезені зі столиці чи з-за кордону. Газети та журнали тих часів, які зберігаються у фондах музею, ознайомлюють нас із усім різноманіттям «модних домів», які існували у краї.

Реклама магазинів тканин, готового одягу та аксесуарів для чоловіків, жінок та дітей (із фондової колекції газет та журналів ЗОКМ ім. Т. Легоцького)

На початку ХХ ст. електроенергія, кіно та авто вже стали дійсною реальністю. Жінки продовжували боротьбу за зміну соціальних відносин і готові були опинитися у в’язниці, відстоюючи своє право на голос. Отримавши більше свободи і право заробляти власні гроші, жінки все частіше здійснювали міські прогулянки, займалися різними видами спорту і ходили по магазинах.

Хоча створення жіночої моди було зосереджене в руках паризьких кутюр’є, вплив на неї справляли кравці і з інших країн. Так, у США більше значення надавалося багатству, а не елегантності, а молоде покоління готове було підхопити і реалізувати будь-яку божевільну ідею. Жіноча мода була в той час прихильна до зрілих жінок із затягнутою в корсет талією, пишними грудьми, округлими стегнами.

У перше десятиліття ХХ ст. не було помітно особливих змін в жіночому одязі в порівнянні з кінцем попереднього століття. Костюм був однією з головних ознак соціального статусу. У моді соціальна диференціація проявлялася особливо чітко. Вищі верстви суспільства одягалися у кутюр’є, середній клас замовляв одяг за індивідуальним пошивом, а пролетарі носили готовий одяг, що відшивався мільйонними екземплярами.

Фотографії, які дійшли до наших часів, чудово ілюструють, як одягалися закарпатські модниці та модники кінця ХІХ – першого десятиліття ХХ ст.

Наступного разу ми розкажемо про особливості моди, зачісок та косметики 1920-х років. 

Василина Палинчак-Кутузова, Діана Штерр, за матеріалами фондових зібрань Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького