"До війни їздив у Чехію на заробітки, а 26 лютого сам прийшов у військкомат", — солдат 128-ї бригади закарпатець Василь

"Родом із Косівської Поляни на Закарпатті, це справжня Гуцульщина – гори, ліси, полонини. До війни, як і багато односельчан, їздив у Чехію на заробітки. А ще писав вірші – просто для себе, вони й зараз на моїй сторінці в соцмережі", — розповів Василь.

В армії Василь не служив, тільки в школі пройшов стандартну військову підготовку.

"Після мобілізації нас навчили теорії, але справжнє навчання відбулося тут, у бойових умовах. Практично щодня маємо бойові виїзди. Своїми гарматами ми розбивали російські колони на близькій як для артилерії відстані – до 10 кілометрів. А коли фронт вирівнявся, то й танки їхні б’ємо на ходу (влучали прямо в башту), і колісну бойову техніку, й живу силу", — сказав Василь.

Закарпатець розповів: "У нас маленький колектив, ми як невелика сім’я – їмо з однієї тарілки, тут дуже гостре відчуття ліктя. І кожен знає, що у випадку чого товариш не підведе".

Cуспільне Закарпаття