Перейменування вулиць в районі Минайської та Гагаріна: які назви пропонують для обговорення (ФОТО)

Бородіна – на Чубинського

Почнемо з вулиці Бородіна, яку багато хто з містян знає за ринком, що зветься в народі «п’яним». Колись на місці цієї вулиці, мабуть, планували закласти парк, адже в повоєнні роки вона звалася вул. Парк Декабристів. Лише у 1984 році рішенням виконкому назву змінили на честь Олександра Бородіна – російського композитора і вченого-хіміка кінця XIX століття. Нині комісія пропонує назвати цю вулицю іменем Павла Чубинського – етнолога, автора слів сучасного Гімну України.

Вавилова – на Аркаса або Кречка

Невеличка вулиця Вавилова (нині вона з’єднує вулиці Фучика та Гулака-Артемовського) була створена у 1956 році як провулок у кварталі генплану 258. Вже тоді провулок назвали іменем Миколи Вавилова – російського вченого-генетика. Нині для перейменування цієї вулиці пропонуються два варіанти, кращий з яких буде визначений на громадському обговоренні. Перший – присвята Миколі Аркасу (мол.), командиру полку УНР, котрий з 1926 року проживав в Ужгороді, розвивав місцевий театр, деякий час був директором театру «Просвіти».

Другий варіант – продовження композиторської теми, ушанування пам’яті багаторічного художнього керівника і головного диригента Закарпатського народного хору Михайла Кречка.

Верещагіна – на Волонтерів

Перейдемо тепер до району вулиці Гагаріна, де розташована вулиця, присвячена російському художнику Василю Верещагіну. Її запроєктували і назвали ще у 1953 році. Тепер же комісія запропонувала назвати її на честь волонтерів – не просто так, а тому, що волонтери протягом усього воєнного періоду бували на цій вулиці дуже часто, адже активно користувалися і користуються послугами центрального відділення пошти, що там працює. Волонтерів, як рушійну силу допомоги у нашій війні, ужгородці у коментарях соцмереж давно просили відзначити вулицею. Далі справа – за підтримкою цієї пропозиції на громадських слуханнях.

Декабристів – на Гнатюка або Вербицького

Дуже довга вулиця Декабристів у районі Минайської теж підпала під дерусифікацію, адже присвячена вона російським дворянам, котрі у грудні 1825 року підняли антицарське повстання. Оскільки вона пересікається зі згадуваною вже вище вулицею Бородіна (яку, нагадаємо, пропонують назвати іменем автора слів Гімну України Павла Чубинського), то одна з пропозицій комісії стосувалася того, аби назвати Декабристів вулицею Михайла Вербицького – автора музики Гімну, греко-католицького священника, композитора та активного громадського діяча. Друга пропозиція – вшанування оперного співака, режисера та педагога Дмитра Гнатюка, який зробив популярними чималу кількість українських пісень.

Михайло Вербицький

Кошового – на Чучки (старшого)

Вулицю Кошового ужгородці знають здебільшого за тим, що там працює управління патрульної поліції Закарпатської області. Її відкрили у 1953 році, назвавши на честь учасника «Молодої гвардії» Олега Кошового. Нині комісія з перейменування пропонує присвоїти їй ім’я Павла Чучки – мовознавця, професора, викладача Ужгородського університету, автора «Антропонімії Закарпаття» та словника «Прізвища закарпатських українців».

Лобачевського – на Лошака

У Кошового впирається інша вулиця-претендент на перейменування – Лобачевського.  Більшу її частину також запроєктували у 1953-му, тоді й назвали на честь російського математика Івана Лобачевського. Нову назву для цієї вулиці запропонував небайдужий ужгородець, котрий прийшов на засідання комісії. Він просив назвати одну з вулиць Ужгорода іменем живописця і скульптора Івана Лошака, котрий хоч і прожив 50 років у Чехії, вважав Закарпаття своєю Батьківщиною і заповів 25 картин Обласному художньому музею. Цю пропозицію також буде винесено на громадське обговорення вже найближчим часом.

Макаренка – на Естонську

Нині Україна відчуває дуже велику підтримку від прибалтійських країн: Латвії, Литви, Естонії. Аби хоч якось віддячити цим країнам за допомогу, на засіданні з перейменування вулиць зародилася ідея назвати на їхню честь три сусідні ужгородські вулиці. Виявилося, що вулиця Литовська в Ужгороді вже є, тож ідею втілити у повному обсязі не вдасться. Одначе вулиці Естонську та Латвійську, як варіанти, на громадське обговорення висунуть. Естонською члени комісії пропонують назвати теперішню вулицю Макаренка (названа на честь радянського педагога та письменника Антона Макаренка), що з’єднує нині Минайську з вулицею Комендаря.

Пестеля – на Латвійську

А от Латвійською, якщо цю ідею підтримають на громадських слуханнях, може стати теперішня вулиця Пестеля (названа на честь Павла Пестеля – лідера декабристів в Україні), що від Минайської тягнеться у тупик. Таким чином у районі Минайської будуть дві паралельні «прибалтійські» вулиці. 

Огарьова – на Промислову

Від вулиці Гагаріна у бік залізниці тягнеться вулиця, на якій майже немає житлових споруд. Її створили у 1953 році, назвавши іменем російського поета і революційного діяча Миколи Огарьова. Можливо, колись ця вулиця матиме інший вигляд і їй пасуватиме інша назва, та нині комісія з перейменування вирішила запропонувати для громадського обговорення можливість звати цю вулицю Промисловою, адже там розташовано чимало невеликих виробництв, цехів, підприємств.

Сурикова – на Бадзя або Скорика

Уважні читачі одразу можуть підказати, що варіант назви Мирослава Скорика уже був запропонований комісією на попередніх засіданнях для іншої вулиці – Чайковського (вона знаходиться на Радванці). Однак представники музичної спільноти краю цього разу попросили знайти для вшанування постаті Мирослава Скорика іншу вулицю, що співпало з проханням відомого ромського музиканта Віллі Папа-молодшого назвати одну з вулиць міста іменем його батька – зачинателя професійного ромського джазу на Закарпатті, знаного саксофоніста Віллі Папа-старшого. Таким чином вулицю Чайковського на Радванці на громадських слуханнях запропонують назвати іменем Віллі Папа, натомість варіант з Мирославом Скориком перенесуть на невеличку затишну вуличку Сурикова в районі Минайської. До слова, раніше ця вулиця звалася Пісочною, а у 1955-му рішенням виконкому їй присвоїли ім’я російського художника Василя Сурикова. На громадські слухання буде винесений і другий варіант нової назви цієї вулиці – Юрія Бадзя – на честь уродженця Закарпаття, публіциста, котрий 12 років відсидів у таборах за антирадянську пропаганду.

Мирослав Скорик

Челюскінців – на Скрябіна

Невеличка вуличка Челюскінців, чия назва у 1955 році була присвячена операції порятунку пасажирів пароплаву «Челюскін» (подія трапилася у водах Північного Льодовитого океану ще у 1934 році), теж потрапила під дерусифікацію. Нову назву для неї придумали активні мешканці вулиці, ідею яких озвучив на засіданні комісії депутат від цього округу. Жителі висловилися за те, аби назвати вулицю на честь музиканта Кузьми Скрябіна – йдеться саме про таке формулювання, хоча справжнє його ім’я Андрій Кузьменко. Ця пропозиція була членами комісії підтримана, далі її розглядатимуть на громадських слуханнях усі ужгородці.  

Кузьма Скрябін

Тетяна ЛІТЕРАТІ

ПроЗахід