"Вдома мене чекають дружина і донечка. Я воюю тут у першу чергу заради них!", — воїн 128 бригади "Тамерлан"

У кінці лютого чоловік сам пішов у військкомат і потрапив у 128 бригаду. "Працюю з вітчизняною "Іглою" та американським "Стінгером" і можу сказати, що мені вистачає роботи. Російська авіація працює тут практично щодня — "вертушки" і СУ-шки. Нас обстрілюють некерованими авіаційними ракетами (НУРСами), крупнокаліберними кулеметами та іншою зброєю. Але, знаючи про наші зенітно-ракетні комплекси, росіяни дуже рідко залітають на відстань їх досяжності (до 5 кілометрів)", — розповів воїн.

"Тамерлан" каже, що найчастіше буває так, що літак чи гелікоптер вилетить із-за балки, швидко випустить кілька ракет і одразу "пірне" назад. "Одного разу мені, здається, вдалося поцілити ворожий літак. Я захопив ціль, зробив пуск і хоча прямого влучення не бачив, з-за балки, куди "пірнула" СУ-шка, пішов чорний дим. Наші розвідники запускали туди дрон, але не побачили збитого літака. Напевно, йому вдалося дотягнути до окупованої території", — розповів захисник.

Воїн пояснює, що "Стінгер" набагато ефективніший за "Іглу", ним легше захопити ціль і простіше зробити пуск. "Операція набагато плавніша, легша, можна сказати, приємніша для оператора. Крім того, "Стінгер" сам по собі є фактором, що стримує — росіяни, знаючи про нього, бояться підлітати на ближні дистанції, тому їхні обстріли малоефективні", — розповів чоловік.

"Тамерлан” родом з Хмельниччини. "Вдома на мене чекають дружина й 11-річна донечка. "Я воюю тут у першу чергу заради них!", — каже захисник.

  Надіслати другу