Служба у ЗСУ, будівництво барикад та волонтерство: як ромська громада на Закарпатті допомагає під час війни

За словами Мирослава Горвата, через день після повномасштабного вторгнення ромська громада вирішила допомогти із розміщенням людей, які через війну тимчасово переїхали до західних областей країни.
"25 лютого я вперше поїхав на вокзал. Приїздили люди, і ми не знали що з ними робити та куди розмістити. Ми обговорювали це питання з ромськими пасторами, а також з місцевими лідерами. Ромські пастори вирішили прийняти частину переселенців у себе. Потім ми бачили, що місць у нашій церкві недостатньо, там було 58 людей, а також була проблема з матрацами. Тому ми просили людей, які виїхали за кордон та залишили свої будинки порожніми, розмістити у себе вдома вимушених переселенців", — розповів Мирослав Горват.
Він каже, що майже через місяць на Радванці (частина Ужгорода де, зокрема, компактно проживає ромська громада) розмістили близько 250 людей.
.jpg)
"Ми виділили кілька автівок під волонтерські потреби та почали з’ясовувати питання з бомбосховищами. Роз’яснювали — куди йти у випадку тривоги", — розповів представник громади.
Під час перших днів повномасштабної війни на стратегічних об’єктах почали зводити барикади. До зведення таких об’єктів поліцейським долучилися і роми. За словами Мирослава Горвата, через два тижні роми почали записуватися до лав тероборони.
"Зараз у Збройних силах України служать близько 100 ромів. Близько 20-ти з них — на нульовій та першій лініях фронту. Це люди, якими ми пишаємося та з гордістю публікуємо їхні фото. Вони служать на території Донецької області, навіть проникають до захоплених росіянами міст та сіл та відбирають ворожий транспорт. Один з наших хлопців забрав у росіян танк", — розповів Мирослав Горват.
.jpg)
За його словами, війна в Україні підняла патріотичний дух серед ромів. Стовпи у ромських поселеннях розфарбовані кольорами українського прапора, самі роми співають українські патріотичні пісні та долучаються до волонтерства.
Суспільне Закарпаття
До теми
- Чому вовки й ведмеді дедалі частіше підходять до осель на Закарпатті — пояснив мисливствознавець Василь Агій
- Не лише лікування, а й турбота: на Закарпатті допомагають пораненим нацгвардійцям відновлюватися
- Доби запису, години аналізу: чому холтерівське моніторування – це набагато складніше, ніж здається?
- В Ужгороді потребують донорів крові з негативним резус-фактором
- «Це справа мого життя»: як старшокласник із Міжгірської громади виборює головні хімічні нагороди країни та світу
- Поверхня озера Синевир зменшилась у два рази: що з цим планують робити у Нацпарку
- В Ужгороді в Парку Перемоги висадили алею з 20 медоносних павловній
- Прикордонник Чопського загону Альмера про фронт, поранення та найважливіше вдома
- Врятував чотирьох побратимів від отруєння газом. Історію ужгородця Євгена розповіли в 101 окремій бригаді ТрО
- Кров для фронту, булочки для донорів. Як працює єдина на Закарпаття станція переливання крові
- Гойдалки на продуктовому ринку: як змінюються цінники в Україні та що відбувається на Закарпатті
- Сніг, паморозь і туман: у Карпати прийшла справжня зима (ФОТО)
- Коли серце втрачає ритм: як працює одне з найскладніших відділень Закарпатського кардіоцентру
- «Контракт 18-24» у дії: як 19-річна Марина «Скай» стала операторкою БпЛА
- Пеґас, Фенікс, Чапля і їх творець: мистецтвознавець Михайло Сирохман про творчу спадщину Володимира Щура
- За 9 місяців на Закарпатті зафіксували майже 3 тисячі інсультів: медики нагадують правила «МОЗОК»
- Кілька поїздів до Закарпаття та із області затримуються: які рейси та на скільки
- Знову вільно дихати й рухатися: як закарпатські кардіологи дарують серцю другий шанс
- На Закарпатті готуються до Дня вшанування пам’яті померлих
- Закарпатські рятувальники нагадують про безпеку у поминальні дні
До цієї новини немає коментарів