Служба у ЗСУ, будівництво барикад та волонтерство: як ромська громада на Закарпатті допомагає під час війни

За словами Мирослава Горвата, через день після повномасштабного вторгнення ромська громада вирішила допомогти із розміщенням людей, які через війну тимчасово переїхали до західних областей країни.
"25 лютого я вперше поїхав на вокзал. Приїздили люди, і ми не знали що з ними робити та куди розмістити. Ми обговорювали це питання з ромськими пасторами, а також з місцевими лідерами. Ромські пастори вирішили прийняти частину переселенців у себе. Потім ми бачили, що місць у нашій церкві недостатньо, там було 58 людей, а також була проблема з матрацами. Тому ми просили людей, які виїхали за кордон та залишили свої будинки порожніми, розмістити у себе вдома вимушених переселенців", — розповів Мирослав Горват.
Він каже, що майже через місяць на Радванці (частина Ужгорода де, зокрема, компактно проживає ромська громада) розмістили близько 250 людей.
.jpg)
"Ми виділили кілька автівок під волонтерські потреби та почали з’ясовувати питання з бомбосховищами. Роз’яснювали — куди йти у випадку тривоги", — розповів представник громади.
Під час перших днів повномасштабної війни на стратегічних об’єктах почали зводити барикади. До зведення таких об’єктів поліцейським долучилися і роми. За словами Мирослава Горвата, через два тижні роми почали записуватися до лав тероборони.
"Зараз у Збройних силах України служать близько 100 ромів. Близько 20-ти з них — на нульовій та першій лініях фронту. Це люди, якими ми пишаємося та з гордістю публікуємо їхні фото. Вони служать на території Донецької області, навіть проникають до захоплених росіянами міст та сіл та відбирають ворожий транспорт. Один з наших хлопців забрав у росіян танк", — розповів Мирослав Горват.
.jpg)
За його словами, війна в Україні підняла патріотичний дух серед ромів. Стовпи у ромських поселеннях розфарбовані кольорами українського прапора, самі роми співають українські патріотичні пісні та долучаються до волонтерства.
Суспільне Закарпаття
До теми
- «Студент», який рано подорослішав: історія прикордонника Мукачівського загону Олександра
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- Голоси, яким довіряють: Історії успіху лідерок закарпатських медіа у спецпроєкті «Успішні жінки Закарпаття – 2026»
- Коли серце не може чекати: як кардіохірурги Закарпаття проводять надскладні втручання
- «Хай залишиться часточка його душі»: до архіву Закарпаття передали листи поета Івана Колоса
- Нова пастка для літніх краян: Як аферисти дурять пенсіонерів Закарпаття фейковими анкетами
- Ян Непомуцький в Ужгороді: історія найстарішого пам’ятника міста під відкритим небом
- Чому міліють річки Закарпаття та як це впливає на водойми
- «Позич до завтра»: закарпатців попереджають про масові зломи акаунтів у Telegram та соцмережах
- Сила, що зцілює та надихає: Історії успіху закарпатських лідерок у медичній сфері
- «Бограч-index» – вересень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на – 3,5%
- Невідомі дзвінки та «пастки» аферистів: Як закарпатцям розпізнати шахрайство із SIM-карткою
- Сьогодні — Воздвиження Хреста Господнього: історія свята, традиції, заборони та прикмети
- Від водія до бойового підрозділу: історія ужгородця «Бобра», який п’ять місяців тримав позиції на Харківщині
- Від пластилінових героїв до кінних прогулянок: для дітей захисників влаштували особливий день
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- Від кухні — до «Вампіра»: історія прикордонника «Рататуя», який опанував бойові бомбери
- На річках Закарпаття очікується подальше зниження водності
- Від журналіста до командира роти: історія воїна 101-ї бригади ТрО Закарпаття з позивним «Редактор»
- У Будапешті викрали вже другу мініскульптурку Михайла Колодка
До цієї новини немає коментарів