Формат коаліції в Закарпатській облраді змінюватиметься

Як відомо, 16 квітня сили, представлені у Закарпатській обласній раді
5-го скликання, напередодні своєї І сесії підписали угоду про створення більшості. До її складу ввійшли "Наша Україна", Партія регіонів, угорські партії ДемПУ та КМКС.

Під угодою від імені частини депутатів
БЮТ є підпис Михайла Мартина, а 18 квітня з’явився і підпис СПУ. Меншість в облраді автоматично перейшла до "народників" та БЮТ.

Після засідання сесії, де стало відомо про крок депутата Мартина виступити від імені БЮТ, сам пан Михайло та інші члени фракції, всього 11 з 25, були виключені з фракції БЮТ, а хто був членами партїї ВО "Батьківщина" — з партії. Таким чином, більшість утворили 59 депутатів, які представляють полі-тичні сили, та 11 вже безпартійних.

Від імені більшості було обрано голову облради — М. Кічковського і його заступників — М. Мартина та В. Брензовича, останнього — від угорської меншини. Всі заклики меншості дотримуватися закону як у процедурі, так і у прямих нормах було проігноровано. Саме через це сесія, що мала тривати кілька годин, тривала аж два дні — з продовженням 27 квітня, вже після заяви президії НСНУ та після директиви Безсмертного, Мороза й Тимошенко про неприпустимість блокування з Партією регіонів.

Спочатку більшість вирішила обрати трьох заступників з розрахунку, що голова бюджетної комісії буде (автоматично) заступником голови облради з питань бюджету. Дізнавшись, що заступник голови ради не має права входити до жодної з комісій, більшість усе ж обрала Федора Харуту від Партії регіонів тільки головою бюджетної комісії, а заступників було обрано два, хоча закон передбачає тільки "заступника голови ради", себто одного.

"РІО" повідомляла про це та інші порушення на сесіях 18 і 27 квітня. Відомо також, що група депутатів звернулася до суду й прокуратури. На жаль, облпрокуратура під керівництвом Юрія Бенци, який має більш ніж дружні стосунки з Віктором Балогою, спочатку відмовлялася реагувати на ці звернення, доки не отримала листа від Генпрокуратури:

"За результатами перевірки рішень новообраних обласних рад щодо внесення змін до їх ре-гламенту, затвердження струк-тури виконавчого апарату вста-новлено, що облрадами в порушення вимог Конституції України, Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" обираються до керівного складу два і більше заступників голови облради. Статтею 56 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено обрання лише одного заступника голови обласної ради. Згідно зі ст. 43 вищезгаданого Закону, питання обрання голови ради, заступника голови ради та звільнення їх з посад вирішуються виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради, тобто в законі не передбачене обрання більше ніж одного заступника голови обласної ради".

Отже, заступник буде один. Тобто когось таки "підуть". Традиційно у нас посаду заступника посідав представник нацменшин. Так, у радах попередніх скликань це був Нусер. Після президентських виборів 2004 року цю традицію було змінено і посади заступників "перейшли" до українців, представників НСНУ (Петро Станко, нині голова Іршавської райради, та Іван Мішко, нині голова Хустської райради).

Власне, колишня звичка обирати "заступників" замість "заступника" (на тлі бездіяльності прокуратури) і стали підгрунтям того, що і в раді нового сликання спробували обрати відразу кількох "замів". Є велика ймовірність, що "нову традицію" 2005-го року про "неврахування меншин у керівництві радою" буде продовжено і заступником голови залишиться Мартин. Натомість представник угорців — пан Брензович — залишиться без посади.

Водночас існує думка, що саме Мартина і буде "відставлено". Адже і депутати, від імені яких він обійняв цю посаду, були виключені з БЮТ і фактично не представляють тепер жодної політичної сили. Ця група є розколотою і дезорієнтованою, а умову про отримання членом "одинадцятки" — професором Рішком — посади голови ко-місії з питань охорони здоров’я бу-ло порушено, що й озвучили на сесії.

Ймовірним є й повернення до БЮТу частини депутатів з числа "розкольників". Інша ж частина може повністю розчинитися в інших фракціях та групах. Наприклад, шляхом приєднання до СПУ, аби соціалісти також могли утворити власну фракцію, чи до "Нашої України", що є цілком логічним для пана Йовбака, бізнес-партнера Василя Петьовки з випіканням хліба на Мукачівщині.

За таких умов, коли одні члени "одинадцятки" вже задовольнили свої інтереси (М. Попович очолив апарат ОДА, М. Фединець — Ужгородську райраду), а інші зробити цього вже не можуть, Михайло Мартин може втратити посаду як людина, яка не представляє в раді жодного суб’єк-та політичної боротьби. Не на користь Мартина і те, що в раді цього скликання угорська національна меншина представлена аж двома партіями. Хоча вихід у Мартина є — при формуванні Кабміну за участі БЮТ він має реальну можливість отримати мандат нардепа, адже посідає у БЮТівському списку 142-гу позицію. Однак чи захоче БЮТ у свою фракцію людину, яку Юлія Тимошенко своїм розпорядженням не лише вивела з керівного складу, а й виключила з партії?

КОМЕНТАР ДЕПУТАТА ОБЛАСНОЇ РАДИ ОЛЕКСАНДРА СОЛОНТАЯ

Як кажуть у народі, "є правда на світі"! Дійсно, частина депутатів облради звернулися в суди та прокуратуру з проханням відновити законність, адже під час проведення двох пленарних засідань І сесії відбулися численні порушення Законів "Про місцеве самоврядуванння", "Про статус депутатів місцевих ради", а під час останнього засідання — навіть "Про політичні партії".
Я вітаю таке рішення прокуратури. Сподіваюся також на реакцію стосовно порушень при формуванні постійних комісій облради, адже право депутата бути обраним до складу комісії наразі залишається незабезпеченим. Особисто для мене, як для багатьох колег, які опинилися в меншості, надзвичайно важливим є не те, хто саме посідатиме посаду (адже визначати це й насправді є правом біль-шості), а те, щоби рішення ухвалювалися відповідно до законодавства.
Створена більшість дійсно має визначальний вплив на кадрову політику, і вона ж, до речі, за свої рішення несе відповідальність. Однак та ж більшість не може ігнорувати й прав меншості, передбачених законом. Незважаючи на те, що закон гарантує пропорційне представництво фракціям політичних сил у комісіях, фракції меншості — БЮТ та "Народна" — у 12 постійних комісіях не мають жодного свого голови, натомість, наприклад, фракція Партії регіонів має чотирьох. Особисто я вважаю, що меншість повинна контролювати роботу бюджетної комісії та з питань регламенту.
Що ж до питання повернення до фракції БЮТ представників "одинадцятки", які голосували за Михайла Кічковського, то фракція заяв депутатів наразі не розглядала, та, думаю, неможливо одночасно перебувати і в більшості, голосуючи за кандидатів на посади від неї та підписуючи угоди з Партією регіонів зі словами "на основі єдності ідеологічних та по-лі-тичних поглядів", і при цьому ж — перебувати у фракції БЮТ!
Я особисто голосував за виключення цих персон з фракції БЮТ. Повернення ж до фракції БЮТ без відкликання своїх підписів під угодою про створення такої більшості є неможливим апріорі і навіть не буде розглядатися.

РІО

 

20 травня 2006р. -->