«Сокоти сакури»: в Ужгороді стартувала кампанія зі збереження квітучих дерев (ФОТО)

Ініціативу «Сокоти сакури» започаткували волонтери «Руху підтримки закарпатських військових» у 2017 році. З того часу увагу до збереження сакур привертали і просвітницькими лекціями для місцевих школярів, і наліпками зі слоганом «Сокоти сакури», які прикріпляли на одяг свідомі ужгородці. Цьогоріч «Рух підтримки закарпатських військових», що також активно співпрацює в рамках програми «Допомагаємо свідомо» з вимушеними переселенцями, вирішив зробити акцію масовішою. Почали з того, що вивчили нове «закарпатське» слово – сокотити, тобто берегти, оберігати.

Чому ужгородські сакури треба оберігати? Бо щороку у короткий період цвітіння цих красивих дерев до них буквально стоять черги о зробити фото. На жаль, середи цих людей є й ті, хто вважає за нормальне зламати собі гілочку сакури. «А що такого?», – щиро дивуються вони, коли інші люди роблять їм за це зауваження. Варто зазначити, що ужгородці вважають найбільшими сакуротерористами туристів, хоча й серед місцевих, будьмо чесними, такі трапляються. Логіка їхніх дій пояснюється, нібито, тим, що сакури зростають у громадському просторі, тобто вони «нічийні». Але ця логіка хибна, бо сакура для Ужгорода є не просто деревом – це наша культурна спадщина. 

Сакури на фото з путівника «Ужгород» 1958 року

На жаль, немає точних даних про те, якого саме року і скільки сакур було висаджено в районі Малий Ґалаґов у 1930-х. Існує багато легенд і версій цієї події. Одна з них, наприклад, полягає в тому, що чеські дендрологи порадили висадити сакури в строгому функціоналізмі адміністративного району Малий Ґалаґов, аби хоча би раз на рік він сяяв барвами. Як би там не було, вік найстаріших сакур у центрі Ужгорода сягає майже 90 років. Цвіт на них дуже пишний і гарний, однак гілки – дуже крихкі, легко ламаються. Саме тому під час фотографування бажано взагалі не торкатися гілок сакури, не тягнути їх до себе. 

Оскільки сакури в Ужгороді вже от-от мають розквітнути масово, в рамках просвітницької програми на 50-ти найбільших деревах у центральній частині Ужгорода з’явилися інформаційні таблички. На них коротко і зрозуміло написано, чого не можна робити зі сакурами. Ілюстрації (іконки) намалювала 10-річна Соломія – одна з наймолодших волонтерок «Руху підтримки закарпатських військових». А профінансувала виготовлення табличок Міжнародна організація з міграції (МОМ). Її представниця на Закарпатті, координаторка соціальних заходів Юлія Дуб розповіла: 

«Ми організовуємо зараз серію арт-пікніків, зокрема днями провели в Ботанічному саду УжНУ екскурсію, всі учасники якої мали змогу взяти участь у майстер-класі, розмалювали на згадку гіпсовий горщик із рожевим стабілізованим мохом.Після того ми з учасниками програми пройшли центром міста й розвісили інформаційні таблички на сакурах, що найбільше потерпають у період цвітіння від недбалого ставлення людей. Такі заходи організовані, щоб допомогти вимушеним переселенцям інтегруватися в громаду та локальні ініціативи, покращити їхній емоційний стан, сформувати спільноти, в яких вони могли биспілкуватися, знайомитися, знаходити спільні інтереси».

Усі, хто працював над інформаційними табличками, сподіваються, що ужгородці та туристи не зірвуть їх ще до початку масового цвітіння сакур. Вони закріплені на деревах м’якими мотузочками, тож якщо комусь будуть заважати зробити гарне фото, їх просять не зривати, а пересунути вбік. Головне – не забути після фотосесії повернути таблички знову на видноту, аби наступні споглядальники сакуризвернули на неї увагу. Після завершення цвітіння сакур таблички знімуть – до наступної весни.

Однак лише табличками просвітницька кампанія «Сокоти сакури» не обмежиться. «Рух підтримки закарпатських військових» спільно з учасниками програми «Допомагаємо свідомо» планує вже цими вихідними, 21-23 квітня, провести на площі Фенцикав Ужгороді традиційний «Сакура-фест». Там зокрема всім охочим роздаватимуть невеличкі інформаційні буклети, розроблені в рамках кампанії. Керівниця проєкту «Допомагаємо свідомо» Тетяна Смріга розповідає:

«Нам усім дуже болить, коли сакуриламають і нищать. Ми хочемо, аби вони жили йтішили нас іще довгий час. Тож у флаєрах, які ми будемо розповсюджувати під час «Сакура-фест», зібрані правда і міфи про сакури, як правильно їх фотографувати, історія появи сакур в Ужгороді тощо. Також там буде карта сакур, яку розробив і люб’язно надав Олександр Богданов. Вона буде дуже корисною для тих, хто не хоче стояти у черзі за фото. Такі туристи або мешканці міста зможуть подивитися на карті, де неподалік є інші дерева, і піти пофотографуватися чи помилуватися ними туди».

До речі, «Рух підтримки закарпатських військових», як організатор «Сакура-фесту» та партнер волонтерської програми «Допомагаємо свідомо», пропонує мешканцям Ужгорода та вимушеним переселенцям долучитися до проведення заходу. Зареєструватися для участі, запропонувавши свою волонтерську допомогу, можна на посиланням. 

Захід здійснюється спільно з МОМ і за фінансової підтримки Карпатського фонду та Fondation deFrance у рамках «Проєкту підтримки надання сталих соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб в Західній Україні».

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»