Тетяна Шаповалова: “Найважчим виявилося змінювати свідомість людей”

- Тетяно Михайлівно, що, по-вашому, було найважливішим на першому етапі створення податкової?

- На мою думку, змінити свідомість людей. Довести їм, що від зібраних податковою службою коштів залежить рівень безпеки, освіти, медичного обслуговування - всього того, що має відношення до цивілізованого життя людей. І це було найважчим і найважливішим. Давалася взнаки психологія радянської людини, для якої сплата податків була чимось другорядним, не дуже для неї зрозумілим, оскільки попередня державна система ніколи на цьому не акцентувала увагу.

- Повертаючись до дев’яностих, наскільки важко було утверджувати авторитет нової державної структури?

- Напевне, на це запитання найкраще відповіли б люди, котрі в ті роки організовували структури державних податкових інспекцій. Для мене, а тоді я працювала у фінансових органах, складовою яких була податкова, початок 90-х - це падіння обсягів виробництва, скорочення кількості робочих місць. Це час, коли економічна ситуація змусила мільйони наших співвітчизників шукати додаткові джерела доходів, зокрема на ринках, які почали рости, як гриби після дощу. І, зрозуміло, що поява фіскального органу, який почав контролювати сплату податків, а у разі необхідності, вдавався до силових методів їхнього стягнення, відсутність роз’яснювальної роботи, звичайно, не могла не відобразитися на ставленні до податківців значної частини населення.

- Наскільки змінилося ставлення платників податків до податківців?

- Ставлення, в першу чергу, залежить від взаєморозуміння між ними. А воно існує тоді, коли податківці доступно роз’яснюють і допомагають правильно сплачувати податки, а платники податків роблять це вчасно і в повному обсязі. Для мене, повірте, імідж служби, яку очолюю, має не другорядне значення. Бо одна справа, коли ти зустрічаєшся з платниками податків як з партнерами, що допомагають один одному, інша – коли йдеш до них як представник карального органу. Тому, як голова податкової адміністрації в області намагаюся діяти так, щоб саме партнерські стосунки стали превалюючими у взаємовідносинах між податківцями і підприємцями. Бачу, як подоланню такого бар’єру сприяють круглі столи з актуальних проблем оподаткування, на які ми запрошуємо підприємців, прямі лінії у редакціях, під час яких у голови можна запитати і отримати відповідь на питання, які турбують, чи повідомити про факти неправомірних дій податківців. Ми дуже уважно ставимося до таких речей і, надіюся, люди це бачать. В одному із інтерв’ю говорила, що для мене особисто поєднання термінів “сила” і “податки” є незрозумілим, хоча усвідомлюю, що податкова все-таки фіскальний орган і завжди буде по інший бік з підприємцями. Наведу такий приклад. При обласній ДПА створена Громадська рада, на засіданнях якої обговорюються актуальні питання, що хвилюють як підприємців, так і податківців. На одному з засідань, пригадую, обговорювали питання використання касових апаратів. Так ось підприємці, які на єдиному податку, в один голос переконували, що вони потрібні лише при оборотах у великих обсягах. Хоча прекрасно розуміють, що сьогодні “тінь” почала активно переміщатися саме у малий та середній бізнес...

- Погодьтеся, справа не тільки в платниках податків...

- Розумію на що натяк. Працюючи у такій службі як податкова, у декого виникає відчуття свого більш комфортного становища у порівнянні з тими, кого вони прийшли перевіряти, з’являється зверхність. Тому прошу всіх підлеглих працівників відноситися до людей так, якого б ставлення вони хотіли до себе - із взаємоповагою і принциповістю. Тоді проблем не буде. Однак, і це також правда, окрім справжніх фахівців, у податкову приходять й такі, котрі відчуваючи значні повноваженнями від держави, ставлять собі за мету не захист її інтересів, а своїх власних. Саме вони наносять чи не найбільшу шкоду іміджу служби, перекреслюючи роботу чесних і принципових податківців, роблять сприйняття людьми нашої професії, м’яко кажучи, не в найвигіднішому світлі. Особисто я досить жорстко ставлюся до таких фактів: можу пробачити працівникові помилку, але ніколи таких речей, про які йшла мова вище. Очищення власних рядів стало таким же важливим завданням, як і контроль за своєчасністю і правильністю сплати податків.

- Як змінився склад платників податків за останні десять років?

- Десять років тому приватні підприємства становили тільки четвертину від загального числа зареєстрованих юридичних осіб, тепер – 83,5 відсотка. Частка загальнодержавних та комунальних зменшилася з 19 до 15 відсотків. Колективні, яких у 1996 році було майже 53 відсотки, тепер стали приватними. На сьогодні ми обслуговуємо 78 тисяч платників, а це 17 тисяч юридичних і понад 51 тисячі фізичних осіб.

- Чи ускладнилася у зв’язку з такими змінами робота податківців?

- Однозначної відповіді у мене немає. Робота податківців ускладнилася, скоріш за все, через постійні зміни у законодавстві. Якщо сумлінний платник, то для податківців не має значення приватне це підприємство чи комунальне. А збільшення кількості платників, звичайно, збільшує обсяги та навантаження на податківців.

- Великою мірою на роботу податківців впливають взаємовідносини з місцевими органами влади, особливо в питаннях збору податків, що надходять до місцевих бюджетів...

- Ви прекрасно розумієте, що у податкової служби і органів місцевого самоврядування різні функції. Ради встановлюють розміри цих податків, а податківці – їх адмініструють, тобто збирають. Останні об’єктивно зацікавлені у максимальному наповнені бюджету, а, значить, у постійному збільшенні ставок, а органи влади, які, окрім зацікавленості у вирішенні існуючих проблем місцевого бюджету, ще й у тому, щоб вони були прийнятними та реальними для платника. Якщо спільними зусиллями вдається знайти золоту середину, яка дозволяє збалансувати інтереси, то ні у бізнесу немає претензій до податкової, ні у податкової до бізнесу.

- Напевне, на шляху становлення податкової були і помилки...

- Пошук найоптимальніших і найефективніших моделей змушував експериментувати, і, зрозуміло, допускати неминучі в таких випадках помилки. Що стосується нашої області, то, як показала практика, невиправданою, наприклад, була ліквідація інспекцій у деяких районах області і створення на їхній базі податкових відділень. В результаті реорганізації послуги платникам за місцем їхньої реєстрації не поліпшилися. Однак, ефективність діяльності структури і тим визначається, наскільки вона взмозі виявити і ліквідувати недоліки у роботі. Скажу, що вже найближчим часом буде відновлена податкова інспекція у Міжгірському районі. До речі, процес передбачає не тільки структурні зміни, але й модернізацію, зокрема, введення електронного режиму подання звітності.та інше.

- На чому, по-вашому, податківці мають нині зосередити увагу?

- В першу чергу, на наданні якісних послуг платникам податків з роз’яснення податкового законодавства, на спрощенні приймання податкової звітності. Обізнаний платник податків, як правило, вчасно і повною мірою сплачує податки, менше допускає помилок при складанні податкової звітності, тому однією з найефективніших форм навчання платників податків є семінари, які систематично проводяться з платниками податків. На допомогу платникам податків також створена і вже тривалий час діє інформаційно-довідкова служба обласної ДПА, яка за телефоном 61-38-65 може надати платнику податків необхідну довідкову інформацію та роз’яснити порядок застосування вимог податкового законодавства. В майбутньому, передбачається подання податкової звітності в електронному вигляді, що має бути зручним для платників податків.

- Сьогодні багато говориться про нову ідеологію стосунків з платниками податків. Що вона передбачає?

- В першу чергу, упередження фіскальних заходів - з нашого боку й добровільну стовідсоткову сплату задекларованих податкових зобов’язань - з іншого. Останнім часом ми максимально зменшили кількість перевірок, зате покращили доперевірочний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств. Це дозволило нам вдосконалити механізм відбору платників для проведення документальних перевірок, виключити сумлінних платників податків із переліку тих, котрих потрібно перевіряти. Тобто ми стали перевіряти менше, але об’єктивніше і прискіпливіше, особливо підприємства так званої ризикованої групи, які із значними валовими доходами сплачують малі суми податків. Протягом минулого року перевірили практично всі такі підприємства. За наслідками перевірок структурними підрозділами контрольно-перевірочної роботи донараховано й узгоджено майже 25 мільйонів гривень податків. До сплати податку на прибуток залучено ще 150 підприємств, які не сплачували податок на прибуток. Це ті, які раніше декларували збитки або нульовий прибуток.

- Які чинники найбільш негативно впливають на роботу податкових органів?

- Серед “зовнішніх” причин - нестабільність податкового законодавства. Введення великої кількості змін до вже існуючих законів з оподаткування призвело до того, що платники податків часто не розуміють, за яким механізмом сплачувати той чи інший платіж. Тому найкращим подарунком для платників податків і податківців було б прийняття Податкового кодексу з мораторієм на внесення змін до нього на певний період. ДПА України винесла на обговорення громадськості проект нового Податкового кодексу, розістивши його на своєму веб-сайті www.sta.gov..ua

- Якщо коротко, про “позитив” і “негатив” проекту.

- Позитивним є те, що Податковий кодекс - це єдиний консолідований документ з податкового законодавства. Однак, всі очікували, що податкове законодавство стане простішим і зрозумілішим, а в запропонованому проекті Податкового кодексу зібрано діюче податкове законодавство із незначними змінами. Сподіваюся, що в процесі обговорення і прийняття Податковий кодекс набуде тих якостей, які від нього чекають.

- Наскільки активні громадяни в обговоренні Податкового кодексу?

- Можу сказати, поки що не видно тої зацікавленості громадськості, яка, вважаю, мала б бути при обговоренні такого важливого документу. Пригадую, перебуваючи на навчанні у складі бюджетного Комітету Верховної Ради України у Канаді, стала свідком того, наскільки “бюджетне” питання хвилювало канадців. Люди цікавилися буквально всім: від конкретних положень проекту до використання бюджетних коштів. Сенатор, який нас супроводжував, постійно був на телефонному зв’язку зі своїми виборцями – пояснював, переконував, доказував. Я розуміла, що він повністю підконтрольний громадськості і відчуває відповідальність перед нею за прийняте рішення. Скажу відверто, була вражена тим впливом, який має тамтешня громада на бюджетний процес.

- Податкова вивчає тенденції, які мають місце в економічних процесах, зокрема ухилення від сплати податків, їхньої мінімізації?

- Без сумніву. Якщо ми хочемо випереджати “розробників” разноманітних мінімізаторських схем, то без ретельного вивчення і аналізу негативних процесів не обійтися. Можу сказати, що до найбільш “тінізованих” належить підакцизна група товарів – алкоголь, тютюн, гральний бізнес, лісопромисловий комплекс, кредитно-фінансова сфера. Тільки з початку року підрозділами податкової міліції припинено діяльність 8 підпільних цехів та вилучено з незаконного обігу товарно-матеріальних цінностей майже на 2 мільйона гривень, 46 фіктивних фірм та шести конвертацій них центрів, які використовувалися для ухилення від сплати податків.

- Тетяно Михайлівно, як би ви прокоментували, на мій погляд, парадоксальну ситуація: декларуючи досить невеликі доходи, окремі громадяни купують шикарні будинки, автомобілі...

- Я переконана, щоб позбутися таких явищ, потрібно не доходи, а витрати декларувати. А для цього необхідно перейти до безготівкових розрахунків, тоді на облік стане і виручка, і заробітна плата, і, що найголовніше, можна фіксувати видатки. Можливо, було б правильним ввести обов’язкове декларування доходів при здійсненні дорогих покупок, як це відбувається у багатьох країнах.

- В проекті Податкового кодексу передбачено введення податку на нерухоме майно. До речі, впровадження такої норми досить скептично сприймається людьми.

- У багатьох країнах податок на майно є одним із основних джерел наповнення бюджетів. І це, по-моєму, справедливо, оскільки люди, які ним володіють, належать до заможних. А, значить, повинні платити більше. Це норма для цивілізованих країн. А скептично сприймається тому, що ввести його не так просто. Спочатку необхідно провести повну інвентаризацію майна, зробити реєстр, поставити на облік. А людей, які мають одно - чи двокімнатну квартиру, хочу заспокоїти. Цей податок їх стосуватися не буде. Він, в основному, зачепить фінансові інтереси людей багатих, деякі з яких, щоб приховати статки, переписують майно на бабусь та дідусів. Коли доведеться сплачувати податок, навряд чи так легко погоджуватимуться на такі афери люди.

- Тетяно Михайлівно, ваше кредо як керівника обласної податкової адміністрації?

- Не хотіла б конкретизувати його відносно якоїсь певної служби, оскільки керівник, яку б посаду він не займав, не повинен приймати рішення, не розібравшись у ситуації. Я впевнено і комфортно себе почуваю лише тоді, коли вникну в проблему, з’ясую всі нюанси і деталі. Звичайно, це потребує часу.

- Ви рішуча людина?

- В залежності, що мається на увазі. Я прихильниця стабільності, але якщо бачу, що без кардинальних змін не обійтися, піти на це не боюся. Думаю, про це свідчить і моя згода на керівництво нинішньою структурою. Хоча, зізнаюся, рішення для себе приймала нелегко. Вирішальну роль зіграло те, що запропонував мені очолити податкову службу області нинішній народний депутат України Ігор Іванович Кріль, з яким працювала, поважаю його як людину й керівника.

- Яку роботу вам найважче виконувати?

- Коли не впевнена в кінцевому результаті. Така робота важка для мене

та й особливого ентузіазму не викликає.

- Тетяно Михайлівно, що побажаєте своїм колегам в переддень професійного свята?

- Хай їхня енергія і творчий потенціал слугують вирішенню нагальних проблем по наповненню державної скарбниці. Здоров’я їм і їхнім родинам. А любов рідних і близьких, шана колег і друзів вінчають кожен день їхнього життя. Хай доля буде щедрою до них на добро, а тривоги обминають пороги їхніх домівок. Нехай береже їх Бог!

Інтерв’ю вів Іван Лукаш.

 

05 липня 2006р. -->