На Закарпатті відбувся дводенний Форум угорської національної спільноти України

Подія збіглася з важливою історичною річницею: 33 роки тому, 3 грудня 1991-го, Угорщина першою в Європі та світі визнала незалежність України, установивши дипломатичні відносини з нашою країною.

Захід, який проводився на базі комплексу «Верховина» поблизу Невицького замку, розпочався спільною молитвою.

Форум зібрав представників уряду, Європейської комісії, обласної влади, органів місцевого самоврядування, народних депутатів, дипломатів, науковців, освітян, експертів, активістів, міжнародних партнерів та інших.

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський у вступному слові наголосив, що політика України стосовно національних меншин виходить з глибини боротьби українців за свою незалежність, яку підтримували угорці, румуни, болгари та всі, хто живе на українській землі.

Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов відзначив якісно новий підхід до співпраці з національними громадами: «Оскільки ми обрали шлях вступу до Європейського Союзу, це означає, що ми погодилися переймати його найкращі практики з підтримки національних громад та меншин».

Учасників форуму онлайн привітали генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, координатор з питань політики, основ верховенства права, боротьби з шахрайством і фінансового менеджменту Єврокомісії Мартін Мюлек, заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос.

Голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай висловив вдячність Угорщині за гуманітарну допомогу, лікування поранених бійців, організацію відпочинку дітей зі східних областей України та прийом десятків тисяч наших співвітчизників.

Заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Юрій Гузинець наголосив на важливості заходу та висловив сподівання, що форум буде результативним.

– У нашому краї, де проживають представники понад ста національностей, угорська громада є найчисленнішою. Після повномасштабного вторгнення наші недруги почали спекулювати на темі національних спільнот. Але ми вистояли, не піддалися на провокації, тому сьогодні ми єдині, і так буде й надалі.

Народна депутатка, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти науки та інновацій, співголова депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною Юлія Гришина, котра останнім часом відіграє значну роль у формуванні відносин між двома законодавчими органами, а також урегулюванні відносин між двома країнами, наголошуючи на важливості форуму, повідомила: «З 2017-го є чутлива точка щодо угорців, але за останні роки ми багато зробили для зближення наших країн, між нами склався діалог, ми чуємо одне одного, працюємо і маємо певні результати. Зокрема запропонували багато поправок до законів про нацменшини та розробляємо подальші зміни».

Перший заступник Генерального консула Угорщини в Ужгороді Ласло Віда висловив радість з приводу того, що між Україною та представниками угорської нацменшини, які проживають в Україні, відбувається змістовний діалог, вирішуються проблеми, накопичені за останні десятиліття через обмеження прав національних меншин.

– Уряд Угорщини приділяє особливу увагу становищу угорської нацменшини Закарпаття та відкритий до продовження діалогу, орієнтованого на результат. […] Ми сподіваємося, що Україна виконає угоди, укладені з країнами – членами ЄС, та прохання Угорщини з 11 пунктів.

Модератором панельної дискусії «Реформування державної політики України у сфері національних меншин, захисту їхньої культурної спадщини в контексті євроінтеграційних процесів в умовах широкомасштабної російської агресії» виступив заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський.

Директор телеканалу «ТВ 21 Унґвар» Золтан Кулін проаналізував позитивні сторони прийнятого в грудні минулого року Закону «Про медіа», звернув увагу на важливість скасування мовних квот, а також на те, що закони, які регулюють діяльність ЗМІ (в Україні їх близько 10), не гармоніюють з міжнародними конвенціями, хартіями та меморандумами, і що не можна робити різницю між мовою корінного населення, офіційними мовами ЄС та мовами інших національних меншин. Він учергове закликав побудувати телевежу в Берегівському районі, оскільки там не транслюються наземні національні канали.

Голова Демократичної спілки угорців України, доцент Ласло Зубанич торкнувся питань євроінтеграційного шляху України, який триває з 1995 року, узятих тоді зобов’язань, етнополітики, законодавства щодо нацменшин, а також концепції та актуальності культурної автономії.

Темою другої панельної дискусії була «Роль інститутів громадянського суспільства угорської національної меншини в суспільно-політичному житті України, а також у процесі створення та імплементації законодавства щодо національних меншин: ініціативи, проблеми, перспективи». Її модератором виступив заступник директора департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської ОВА Олександр Лях.

Депутат обласної ради, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Чернико зазначив, що через російську агресію питання національних меншин розглядається як питання політики безпеки. Він представив берегівський інститут, який працює виключно за рахунок угорського фінансування, та розповів про його фінансовий вплив на Берегівську територіальну громаду, зокрема її бюджет.

Голова Берегівської міської територіальної громади Золтан Бабяк спробував на особистому прикладі проілюструвати мовні проблеми закарпатських угорців та варіанти їхнього вирішення. З початку війни місцева громада перерахувала ЗСУ 50 мільйонів гривень завдяки, зокрема, Закарпатському угорському інституту.

Директор асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» Йосип Резеш із жалем констатував, що ті, кому він хотів донести проблеми, хто б міг узяти дієву участь у їхньому вирішенні, уже пішли. А відтак коротко розповів про діяльність асоціації.

Модераторкою останньої панельної дискусії, темою якої було «Забезпечення права на освіту представників угорської національної меншини в Україні», виступила директорка департаменту освіти Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець.

Голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, депутатка обласної ради Ілдико Орос провела історичний огляд через призму своєї професійної діяльності. Зокрема торкнулася питання національно-культурної автономії, звуження прав нацменшин, використання національної символіки, вимоги щодо державного, церковного та угорського фінансування навчальних закладів, відсутності відповідних підручників і словників, обмеження використання рідної мови, мови національного мультипредметного тесту тощо.

Директор Українсько-угорського навчально-наукового інституту Ужгородського національного університету Олександр Шпеник, наводячи цифри, підтвердив, що 2017 рік, коли був ухвалений закон про освіту, став переломним для угорськомовної системи освіти в нашому краї.

Очільниця Товариства угорських митців Закарпаття ім. Імре Ревеса Агнеш Кулін, яка викладає методику художньої освіти, звернула увагу на правильне вживання імен художників та доповнення історії Закарпатської школи живопису.

Перший день форуму завершився виступом есеньського ансаблю народного танцю «Ритм» та співом під гітару подружжя Ковачів із села Вари.

Вікторія Рего/Rehó Viktória, Kárpátalja hetilap