Із 30 ведмедів, які мешкають у Реабілітаційному центрі Нацпарку "Синевир", у зимову сплячку залягли лише четверо

У Реабілітаційному центрі бурого ведмедя, розташованому в Національному природному парку "Синевир", звірівники центру та фахівці наукового відділу парку спостерігають за тим, як деякі тварини поступово готуються до зимової сплячки. Однак, на відміну від диких умов, тут процес залягання в сплячку має свої особливості, які залежать як від природних чинників, так і від адаптації тварин після реабілітації.

Саме у період м'якої, теплої, малосніжної зими з частими періодичними відлигами і чергуванням плюсової та мінусової температур, а також періодичне випадання дощу, а згодом снігу – все це призводить до того, що ведмеді переважно на деякий час «дрімають», а не залягають у зимову сплячку.

Одним із ключових факторів, який визначає готовність ведмедів до сплячки, є температура навколишнього середовища. На кінець листопада та на початок грудня цього року, з 30 ведмедів, які мешкають у Реабілітаційному центрі бурого ведмедя, у тимчасову зимову сплячку залягло четверо особин – Беня, Дюрій, Ляля, Малиш. Однак, спостерігаючи за кількістю тварин у вольєрі, інколи вони приходять на годівельний майданчик споживати корм. Це можна пояснити тим, що температура стає ключовим фактором у їх поведінці, коли в таку пору року ведмеді відчувають потепління.

Для повноцінного входження в зимовий стан спокою необхідно, щоб середньодобова температура трималася на рівні -5ºС або нижче протягом кількох днів. Саме такі умови сигналізують організму ведмедя про настання періоду, коли варто зменшити активність і перейти в режим енергозбереження. Це пов’язано із фізіологічними процесами в організмі тварин.

У реабілітаційному центрі ці процеси мають особливості через те, що багато тварин раніше перебували в неволі й не мають повноцінного досвіду зимівлі в природі.

Співробітники центру створили максимально наближені до природних умови для того, щоб тварини могли спокійно перейти в зимову сплячку. У вольєрі заздалегідь облаштовано спеціальні барлоги, які імітують природні лігва. Однак, здебільшого ведмеді їх не використовують для сну, а будують самі кожен для себе.

Важливу роль відіграє також раціон ведмедів. У літні та осінні місяці ведмеді накопичують запас жиру і набирають масу. З апетитом охоче поїдають корм. Також додатково споживають в лісі фрукти, ягоди, горіхи, різнотрав’я, гілки з листочками та шпильками дерев чи кущів, тощо. Сьогодні у Реабілітаційному центрі ведмеді добре вгодовані, більшість з яких успішно пройшли реабілітацію, що і сприяє їм повертатися до природних інстинктів.

Наразі працівники парку, які здійснюють регулярні спостереження за тваринами, сподіваються на прихід стабільно холодної погоди, яка стане сигналом для ведмедів до переходу в зимовий спокій. Така природна адаптація є важливою частиною реабілітації, адже допомагає відновити природну поведінку тварин.