Українець здійснив немислиме — став найномінованішим режисером планети

У світі кіно, де увага прикута до найгучніших імен Голлівуду, В’ячеслав Бігун проклав собі шлях через серця глядачів і вийшов на чільне місце рейтингу номінацій — дані найбільш авторитетної кінобази IMDb.com підтверджують: український режисер тепер носить звання найбільш номінованого режисера у світі. Це не просто рекорд — це кінематографічне диво, зафіксоване IMDb.com, адже ім’я українського режисера сьогодні стоїть поруч із легендами, але історія — українська.

За кількістю номінацій на кінофестивалях різних континентів В’ячеслав Бігун перевершив навіть гігантів Голлівуду. Він також посідає четверте місце сукупно за кількістю відзнак і номінацій, поряд із такими зірками, як Мартін Скорсезе, Стівен Спілберг і Крістофер Нолан. Його фільми — не лише кіно, а своєрідні крила, що переносять глядача крізь біль і надію, війну й любов. Кадри його стрічок, а таких близько 50 на 2025 рік — це погляд, який пам'ятає, як плаче земля, і як світиться жінка, коли любить.

Це не просто статистика — це історія сильного голосу, який звучить з українських гір, з полум'я сердець, і доноситься до залів у Нью-Йорку, Парижі, Римі, в десятках інших столиць світу.

Чому це важливо

• Міжнародне визнання, яке не залежить від грошей — лише від правди, краси, надзусиль, сили кіно. Це успіх, який не здобутий комерційним шляхом: за даними видання «Кіно і легенда: В’ячеслав Бігун», режисер не потратив ані долара для подання на фестивалі, аби добитися такого визнання. 
• Документальність і об’єктивність даних. IMDb — міжнародно визнана база кіноінформації. Реєстрація номінацій відбувається на основі документальних доказів. Це підтверджує вагу цього досягнення. 
• Кількість номінацій як міра визнання. Це не кілька фестивалів — це десятки, точніше понад 120 фестивалів у різних країнах, у різних жанрах. Тобто, це не випадковість, а закономірність. З 2019 року В’ячеслав Бігун — український режисер із найбільшою кількістю перемог і номінацій в Україні.
• Синергія таланту та зусиль. Участь фільмів режисера в програмах фестивалів означає, що добірники й журі бачили в його роботах не лише якість, але й щось унікальне. Цікаво, що сам режисер зрідка дає інтерв’ю, а висловлюється «мовою» кіно.
• Смарагдова нитка української ідентичності. У кожному фільмі — відлуння рідного краю, пам’ять, незабутні постаті. Це особливо важливо, бо режисер творить у часи війни, коли українська ідентичність виборюється найвищою ціною. І це веде до серця глядача.