На Закарпатті до 100-річчя Богдана Гаврилишина проводять зустрічі, кінопокази та виставки у громадах

Проєкт покликаний познайомити жителів області, насамперед молодь, із його життєвим шляхом, ідеями та внеском у розвиток незалежної України. Про заплановані та вже проведені заходи організатори розповіли під час пресконференції в Ужгородському прес-клубі.
Ініціативу реалізує громадська організація «Локатор-Медіа» в межах конкурсу Фонду родини Богдана Гаврилишина за підтримки мережі мультимаркетів «Аврора». До проєкту залучені Вишківська, Ужгородська, Свалявська, Виноградівська, Тячівська та Великобичківська громади.
Як розповіла Наталія Криворучко, співзасновниця ГО «Локатор-Медіа», 2026 рік є особливим для вшанування пам'яті Богдана Гаврилишина. У різних регіонах України відбуваються заходи, покликані не лише нагадати про його здобутки, а й відкрити цю постать для людей, які раніше мало знали про його діяльність. «Я дуже тішуся, що саме громадська організація «Локатор-Медіа» реалізовує на Закарпатті проєкт «Богдан Гаврилишин – вивчаємо разом!» і знайомить громади, молодь Закарпатської області з цією постаттю», – зазначила Наталія Криворучко.
За її словами, проєкт уже стартував: улітку перші заходи відбулися у Вишківській та Великобичківській громадах. Програма передбачає презентацію виставки «Декларація відповідальності людини», перегляд біографічного фільму «Місія-Свобода», тематичні обговорення, творчі майстер-класи для дітей та зустрічі для дорослої аудиторії.
Один із центральних елементів проєкту – виставка, присвячена Декларації відповідальності людини, яку Богдан Гаврилишин створив у 2014 році. Вона містить 15 принципів, що стосуються відповідальності людини перед собою, іншими людьми, суспільством і державою. Особливу увагу цій темі приділяють напередодні 19 жовтня– Дня відповідальності людини, який в Україні відзначають у день народження Богдана Гаврилишина. Відповідне рішення Верховна Рада ухвалила у 2021 році.
За словами Наталії Криворучко, виставку «Декларація відповідальності людини» відкрили також у Верховній Раді України. На Закарпатті її презентують у громадах, поєднуючи з дискусіями про особисту та суспільну відповідальність. Серед наступних заходів організатори анонсували кіноперегляд із обговоренням біографічного фільму «Місія- Свобода» та дитячий майстер-клас із виготовлення хризантем в офісі представника Уповноваженого ВР України з прав людини на Закарпатті Андрія Крючкова. Хризантема була улюбленою квіткою Богдана Гаврилишина і стала символом Дня відповідальності людини. Також заплановані виїзні заходи у Виноградові та Рахові.
Про значення інтелектуальної спадщини Богдана Гаврилишина для сучасної України розповіла Ольга Набока, докторка педагогічних наук, професорка: «Постать Богдана Гаврилишина є дуже непересічною і значущою для сьогоднішньої України. Ті роботи, які ним були підготовлені, ті напрями діяльності, які він реалізовував, є надзвичайно значущими зараз. Вони дали дуже серйозне підґрунтя для розвитку такого поняття, як менеджмент в освіті».
Особливу увагу науковиця звернула на працю Гаврилишина «Дороговкази в майбутнє: До ефективних суспільств», у якій він досліджував причини успішності одних держав та проблеми розвитку інших. «Він, як член Римського клубу, ретельно досліджував, чому одні країни створюють для своїх громадян хороше суспільство, сприятливі умови для проживання, а інші – ні. Думаю, сьогодні це питання дуже актуальне в контексті розуміння подій, які відбуваються в Україні», – зауважила професорка.
За її словами, важливим внеском Богдана Гаврилишина стало започаткування Міжнародного інституту менеджменту в Києві, підтримка освітніх ініціатив та розвиток економічної освіти. «Ми багато говоримо про відповідальність перед суспільством. Але чи всі розуміємо, що таке відповідальність? Що вона передбачає в особистому житті, професійному, громадському? Для молоді тут дуже багато цікавих положень, які варто досліджувати й обговорювати, щоб напрацювання Богдана Гаврилишина продовжували жити та приносити користь суспільству й нашій країні», – підкреслила Ольга Набока.
Наталія Криворучко також поділилася власним досвідом участі у програмі «Молодь змінить Україну», випускницею якої вона стала у 2018 році. Завдяки підтримці Фонду родини Богдана Гаврилишина вона мала можливість відвідати Німеччину, ознайомитися з діяльністю місцевих установ, організацій та управлінськими практиками. Спікерка наголосила, що Богдан Гаврилишин прагнув виховати покоління молодих українців, які знають світ, вивчають успішні практики інших країн і готові брати участь в управлінні державою. Ще одна його ініціатива– програма «Молодіжний делегат України до ООН», яка дає молодим українцям можливість представляти свою країну та інтереси молоді на міжнародному рівні.
Про сприйняття проєкту людьми старшого віку розповіла Ірина Криворучко, яка працює в організацї “Локатор-Медіа” переважно з аудиторією віком 60+. За її спостереженнями, життєва історія Богдана Гаврилишина викликає однакове зацікавлення і серед молоді, і серед людей поважного віку. Історія людини, яка пройшла складний шлях від вимушеного переселення до міжнародного визнання, є для багатьох особливо близькою.
«Я була дуже вражена біографією цієї людини, тим шляхом, яким він ішов. Це дійсно приклад для молоді. Але й для людей старшого віку він дуже важливий. Люди відкривають для себе, що в Україні є така постать. Де б Богдан Гаврилишин не жив, він завжди говорив: «Я залишаюся українцем». І це дуже надихає», Молодіжний делегат України до ООН сказала спікерка.
Під час пресконференції учасниці також згадали непростий життєвий шлях Богдана Гаврилишина. У роки Другої світової війни його вивезли на примусові роботи до Німеччини, а в 1947 році він емігрував до Канади, де спочатку працював на лісозаготівлі. Згодом він здобув освіту, побудував міжнародну кар'єру, став відомим економістом, членом Римського клубу та консультантом урядів різних держав.
До теми
- На варті неба: як на Закарпатті гвардійці тренують мобільно-вогневі групи
- "Страх є. Але не страх загинути". Як священники із Закарпаття змінювали військове капеланство в Україні
- Радіодиктант національної єдності — 2026: оголошено автора та читців
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Понад 500 військових та близько 40 капеланів: роми Закарпаття під час великої війни
- Як корифей українського театру Микола Садовський на Закапатті працював: нариси з історії «руського театру» при «Просвіті» в Ужгороді
- На Закарпатті відсьогодні заборонено вилов струмкової форелі: обмеження діятимуть до березня
- Як Закарпаття перебудовує кордон на перспективу
- Як у Великій Доброні на Закарпатті вирощують перець та виготовляють паприку
- Двічі переселенець, колишній айтівець, а нині прикордонник: історія Антона Циганкова з Донеччини
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Прикордонник Равік: нищити ворога з неба і зберегти своїх на землі
- «Не чекати болю»: про міфи навколо раку молочної залози та важливість профілактики розповіла лікарка Христина Футько
- Документуйте пам’ятки України — подавайте фото на конкурс Вікіпедії!
- Йосип Бокшай: від російського полону до засновника закарпатської школи живопису
- Медицина в однострої: покликання Інни Гіголаєвої
- На Закарпатті сім’ям ромських військовослужбовців надаватимуть комплексну підтримку
- Дві роботи – одна відповідальність: Дмитро Герей – історія прокурора, який став військовим
До цієї новини немає коментарів