УКРАЇНА МІЖ ТРЬОМА СОСНАМИ

У цій трійці будь-яка параздатна домовитися між собою, але тільки за рахунок третього. Зараз якраз і з’ясовується, хто буде оцим третім зайвим. Три сили загалом домовляються провести майбутні парламентські вибори таким чином, щоб у Верховній Раді вже опинилися тільки вони самі – без соціалістів і по можливості без комуністів. З цього питання суперечностей бути не може. Але є сильна спокуса поділити всі мандати не на трьох, а все-таки на двох. Через це зараз і відбувається таке сильне тертя.

Для Ю.Тимошенко вигідним є максимально швидке проведення парламентських виборів. Тоді би її блок впевнено обійшов “Нашу Україну” і впритул наблизився би до Партії регіонів. Ю.Тимошенко сильна у забігах на короткі дистанції. На довших у неї виникають проблеми. Брак організаційних та й фінансових ресурсів підштовхує до блискавичної кампанії. Якщо з бліцкригом не вийде, то піде затяжна позиційна війна, а тривале гниття в окопах – це не для бютівців. Туди не те, що костюм від Луї Віттона не одягнеш, а й навіть біжутерію не почепиш. Тому 27 травня – це для бютівців дуже принциповий рубіж. Максимум вони можуть погодитися на червень. Заради цього вони готові на все, навіть відмовитися від нинішніх мандатів.

Середовище “Нашої України” дещо демократичніше і діловитіше, ніж бютівське. Продовженням цих сильніших рис є те, що помаранчеві значно менш керовані, ніж бютівці. В.Кириленко позбавлений особистої харизми і добрий на других ролях, через що В.Ющенко і погодився, щоб той очолював партію. Рейтинг партії практично повністю залежить від рейтингу В.Ющенка, котрий останніми тижнями зростає. Якщо така тенденція продовжиться, то партії вигідніше затягування виборчої кампанії.

Натомість Партія регіонів – структура зовсім не демократична (як заявив сам В.Янукович у Брюсселі, він ще тільки вчиться демократії), зате максимально ділова. Їй найбільше вигідне затягування виборчої кампанії, в ході чого можна ґрунтовно мобілізувати адміністративний ресурс. При грамотній організації підрахунку голосів партія може узяти половину, а то й значно більше мандатів. Для регіоналів ідеальним часом виборів є жовтень.

Таким чином, вимальовується поступове зближення позицій В.Ющенка і В.Януковича. Хоч Президент спершу заявляв, що ні за яких обставин не скасує свого указу, тепер уже мовиться про якесь призупинення його. Можливо на це вплинула ситуація у Конституційному Суді, де все скидається на те, що указ визнають неконституційним. Тоді на горизонті виникне привид імпічменту. І хоч здійснити імпічмент у відповідності до нинішнього дуже нечіткого законодавства практично неможливо, всі розуміють, що ніхто не буде надто прискіпливо дбати про дотримання букви закону. Отам вже діятимуть по-революційному, тобто не по закону, а по понятіям. Бо поки біло-голубий Майдан виглядає чистим балаганом, котрий оплачують не зрозуміло для чого. Коли ж йому вкладуть гасло “Геть Ющенка!”, він нарешті почне відпрацьовувати вкладені у нього гроші. На це доводиться зважати, тому переговори двох Вікторів набувають більшої конструктивності.

Правда, законодавство все ж не передбачає якогось призупинення дії президентського указу. Реально може йтися про видання нового указу, який скасовує дату 27 травня і встановлює термін виборів через 60 днів від опублікування цього нового указу. Звичайно, і в цьому випадку процедура не буде юридично бездоганною, але це вже хоч якийсь вихід, порівняно з іншими цілком тупиковими варіантами.

І все-таки магістральний шлях до розв’язання ситуації лежить не так через юридичні процедури, як через переговори. Платформа для них існує, волі поки бракує.



Сергій ФЕДАКА
Трибуна

 

25 квітня 2007р.