Хто і з чим йде на вибори

Слід зазначити, що прогнози політологів і очікування президентом того, що в позачергових виборах 30 вересня візьмуть участь не більше 8—10 політичних сил, не справдилися. Позачергова виборча кампанія ніяк не посприяла об’єднанню близьких за ідеологією партій та структуризації політичного поля України. У списку для голосування ми будемо мати широкий спектр партій та блоків — від крайнього лівого блоку Вітренко до крайнього правого Тягнибока.

Не можна вважати виключенням у цьому плані й блок "Наша Україна — Народна самооборона", бо в основу його створення покладена ідея об’єднання навколо президента. За ідеологією партії, що об’єдналися в блок НУНС, дуже різняться і це вже призводить до різного роду непорозумінь поміж його учасниками. Так, наслідком цього є демарш № 5 у списку НУНС М. Катеринчука при голосуванні за списки. Днями з’їзд партії "Пора" також вирішив вийти з "нашоукраїнського" блоку. Відомо й про зростаюче невдоволення майбутнім об’єднанням членів НУНС у єдину партію серед обласних організацій НР та УНП і т. ін.

Загалом є підстави очікувати, що й запланований президентом процес "очищення влади від корупційного бруду" через вибори не відбудеться. Адже до Верховної Ради прагнуть повернутися щонайменше 75 % депутатів попереднього скликання разом із купою вчорашніх політичних проблем. А далі що? Нове протистояння, нові перевибори чи нарешті конструктивна законотворча робота і економічне зростання країни?!

Попри гучні декларації різнокольорових політичних сил усі вони нічого не зробили для вирішення болючих суспільних проблем. Сили, які тримають владу в своїх руках, займаються виключно вирішенням власних проблем, розподілом портфелів, сфер впливу та бізнес-інтересів. Про проблеми простих людей вони згадують тільки під час виборчих кампаній у вигляді гасел та заяв.

Незаангажованого виборця насторожують механізми формування виборчих списків провідних партій і блоків. Де ж нові обличчя, нова політика, хто буде здійснювати задекларований економічний прорив у БЮТі? Важко назвати новими обличчями в списках НУНС, для прикладу, Плюща, Омельченка, Москаля тощо. До того ж в обох списках проглядається кумівство та сватівство. Звідки з’являться нові політичні ідеї, де тут чисті руки, як буде реалізовано гасло "Влада для людей, а не для політиків", як з їх допомогою об’єднати Україну?

Дивує й те, що в списки (і навіть у першу п’ятірку!) Партії регіонів включені люди, які ще вчора були лідерами інших партій (Богословська, Шуфрич, Коновалюк, бютівці-перебіжчики та ін.). Дивує не тільки їхня партійна "відданість" та "непідкупність", а й те, що ще півроку тому ці "новорегіонали" офіційно вели між собою непристойні дискусії, які виходили за межі політичної та людської етики, на тему, хто більший патріот України. Чи принесуть такі новобранці користь та чи вплинуть позитивно на авторитет Партії регіонів, чи в змозі вони забезпечити задеклароване нею політичне й економічне майбутнє?

Друга специфічна особливість нинішньої виборчої кампанії полягає в тому, що всі партії та блоки, які претендують стати парламентськими фракціями, поводять себе по відношенню до інших надзвичайно агресивно. Вже з’явилися брудні агітаційні матеріали, ціла серія позовів до суду, заяви і звернення до Генпрокуратури та ЦВК про різного роду порушення виборчого закону.

Помаранчеві та біло-сині, нещадно критикуючи одні одних, забувають, що вони владні партії, й нищівно руйнують авторитет влади. Знову почала розігруватися карта "двох різних Україн". Знову Партія регіонів опирається тільки на схід і південь, а НУНС і БЮТ — на захід та центр. При таких підходах до виборчої кампанії годі сподіватися на конструктивну співпрацю різних політичних сил у новообраному парламенті. Як можна буде досягнути консенсусу у Верховній Раді та громадянського порозуміння в суспільстві, якщо провідні політичні сили неспроможні навіть вести цивілізований діалог між собою?

Третя особливість позачергових виборів полягає в тому, що всі партії та блоки, яким соціологи прогнозують подолати 3%-ний бар’єр, у своїх виборчих програмах основну увагу акцентують на соціальних питаннях, а не на ідеології чи економіці. Зрозуміло, що соціальний стандарт життя народу має зростати, але цей ріст має опиратися на розвиток економіки, а не бути ідеологічною ширмою тільки у виборчих перегонах. Виборчі програми ПР, БЮТ та НУНС схожі наче близнюки і різняться тільки незначними відмінностями щодо депутатської недоторканності, бачення змін до Конституції, розподілу владних повноважень між президентською та парламентською гілками влади. Виборця купують обіцянками і він на це ведеться. Тобто, якщо виборчу кампанію 2006 року заслужено назвали "змаганням імен", то виборча кампанія 2007 року має всі підстави стати "змаганням соціальних обіцянок".

Ще одна особливість виборчої кампанії 2007 року — провідні партії та політичні блоки роблять ставку на адміністративний ресурс. На словах усі проти його використання, всі за демократичні, чесні та прозорі вибори. На ділі ж вибудовуються різні виборчі конструкції, в основу яких закладається саме адмінресурс. Так, до списку кандидатів ПР включено майже весь Кабмін та багато чиновників нижчого рангу, особливо в східних та південних областях. Зрозуміло, що галузеві міністри, особливо ті, які мають шанс бути ними і після 30 вересня, володіють впливом по вертикалі, особливо у своїх регіонах.

У списку блоку НУНС, в його центральному та в регіональних штабах багато чиновників всеукраїнського і обласного масштабу, які теж досконало оволоділи специфікою адміністративного ресурсу на виборах 2004—2006 років.

Зрозуміло, що Верховній Раді України, як важко хворому суспільному інституту, потрібна нова свіжа кров. Аналіз висунутих списків, виборчих програм партій і блоків, які прагнуть взяти участь у позачергових виборах та зареєстрованих ЦВК, спонукає до висновку, що зробити це до снаги лише Блоку Литвина. Останній йде до парламенту, щоби припинити безлад та встановити справедливий порядок в Україні, змінити неефективну владу, подолати бідність та відновити соціальну справедливість, забезпечити особисту свободу кожному і національний престиж держави. Для цього блок сформував команду людей, які мають великий практичний досвід, довели власний професіоналізм, працюючи на різних обраних посадах, без зайвої метушні вирішуючи реальні повсякденні проблеми людей.

РІО

 

25 серпня 2007р. -->