Термідор. Відлуння

Дострокові вибори Верховної Ради 30 вересня 2007 р. відкрили Помаранчевій революції друге дихання, зафіксувавши кінцеву заміну державного патерналізму громадянським суспільством і конкурентною демократією, погасивши залишки реваншистських надій.
За втішний вердикт молилося 20 претендентів. Для п’ятьох Бог справді став милостивим. Уже подвійний прогрес. На минулих виборах брали участь аж 45 партiй i блоків. У Раду пройшли теж тільки п’ять. Тоді серед екзотів числилася "Партія політики ПУТІНА" (0.12 % голосів). Тепер такий же за популярністю блок "КУЧМА" (0.10 %).
[b] По кому дзвін [/b]
Виборець завдав лиха тим, хто хвалькувато почивав на лаврах. Саме тому очільники регіоналів невідкладно затаврували "будь-які твердження про перемогу лише на основі прогнозів екзит-полів" як безвідповідальні, непереконливі, авантюрні.
Результати Національного екзит-полу оприлюднили після закриття виборчих дільниць. Вони свідчили, що БЮТ і НУНС разом перемогли. Партія регіонів отримала 35.5 % голосів, Блок Юлії Тимошенко ― 31.5 %, Блок "Наша Україна – Народна Самооборона" ― 13.4 %, Комуністична партія ― 5.1 %, Блок Литвина ― 3.7 %, а Соціалістична партія ― 2.5 %.
Цей екзит-пол профінансували три посольства (Данії, Норвегії, Нідерландів) і шість міжнародних організацій. Порівнявши його дані з офіційними (табл. 1), легко виявити, хто сам себе ж обізвав авантюрним. Соціологи не вийшли за межі заздалегідь визначених похибок. Вони знову перекреслили сценарій "вкрадених виборів".
Таблиця 1. Вибори у Верховну Раду: порівняльні тенденції

Суб’єкт
26 березня 2006

30 вересня 2007

↓↑

Партія регіонів 8 148 745 (32.14 %)
186 депутатів 8 013 895 (34.37 %)
175 депутатів –134 850 (–1.65 %)
–11 депутатів
Блок Юлії Тимошенко 5 652 876 (22.29 %)
129 депутатів 7 162 193 (30.71 %)
156 депутатів +1 509 317 (+26.70 %)
+27 депутатів
Блок "Наша Україна" / Блок "Наша Україна – Народна самооборона" 3 539 140 (13.95 %)
81 депутат 3 301 282 (14.15 %)
72 депутати –237 858 (–6.72 %)
–9 депутатів
Соціалістична партія 1 444 224 (5.69 %)
33 депутати 668 234 (2.86 %)
0 депутатів –775 990 (–53.73 %)
–33 депутати
Комуністична партія 929 591 (3.66 %)
21 депутат 1 257 291 (5.39 %)
27 депутатів +327 700 (+35.25 %)
+6 депутатів
Народний блок Литвина / Блок Литвина 619 905 (2.44 %)
0 депутатів 924 538 (3.96 %)
20 депутатів +304 633 (+49.14 %)
+20 депутатів
Партія регіонів зазнала поразки. Втрачено 11 мандатів і ключового союзника ― фракцію соціалістів. Комуністичний ренесанс (+6 депутатів) не тішив. Ятріли рани. І свербіли руки. У перші післявиборчі дні стурбованість викликала затримка з підрахунками голосів на сході та півдні ― Донецькій, Луганській, Одеській областях, Автономній Республіці Крим. Обійшлося без ексцесів. Сміливих розгойдати дзвін 2004-го не знайшлося.
Чому? Через співіснування на шахівниці трьох взаємно нейтралізуючих фігур. Президент Віктор Ющенко, екс-прем’єр Юлія Тимошенко і прем’єр Віктор Янукович чекають президентських виборів 2010 р. Тому кожен промах на вагу золота й означає рокіровку з трьох букв ― "екс-" ― безвинної частини складного слова. Нічого особливого й особистого: екс-прем’єр стає прем’єром і навпаки, а президент ― екс-президентом.
Наразі для Партії регіонів звільнили місце опозиції. Прикметно, за півтора року в неї на сім відсотків скоротилася підтримка в рідних стінах ― на Донеччині з 1 850 729 до 1 720 073 (мінус 130 656 голосів, або 7 %), на Луганщині з 1 003 435 до 932 833 (мінус 70 602 голосів, або 7 %). Натомість регіонали додали у Києві (з 171 250 до 205 248, плюс 33 998 голосів, або 20 %), у Сумській (з 72 949 до 95 775, плюс 22 826 голосів, або 31.3 %), Київській (з 98 444 до 118 714, плюс 20 270, або 20.6 %) областях. Однак ці відчутні придбання не змогли перекрити домашніх втрат.
Навіть при цьому Партія регіонів стала пестункою долі. Її поразка виглядала б дошкульніше, якби не спізнилися два газові інциденти.
Першого удару ― по економічним халіфатам В. Януковича (La Repubblica, 3 жовтня 2007) ― завдала Росія. Москва зажадала від Києва сплати поточного боргу (від 1.3 до 2.2 млрд. дол.), наявність якого заскочила українців, наче грім серед ясного неба. Дев’ятого дня після виборів міністр палива та енергетики України Юрій Бойко і керівник РАТ "Ґазпром" Олексій Міллер підписали угоду про його погашення до 1 листопада 2007 р.
Російський президент Володимир Путін трохи розрадив своїх українських союзників після несмертельного, але травматичного удару в пах. Він наголосив на подальших перспективах добросусідства і визначив параметри безпрецедентної підтримки, під якою підвів риску: Росія субсидувала Україну 3-5 млрд. дол. щорічно за рахунок низьких цін на енергоносії. Все. З партією В. Януковича чи без. Сторінку перегорнуто.
Другий удар ― надзвичайно потужний вибух. Він прогримів за два тижні після виборів ― о 10.45 у суботу 13 жовтня 2007 р. у житловому масиві Перемога м. Дніпропетровська. Без даху над головою залишилося 160 сімей. 23 особи загинули. Потерпілим наобіцяли загалом 115 млн. грн., у середному по 700 тис. на родину. А ціна злощасної засувки, що не спрацювала на газорозподільчому пункті, — якихось 10 тис. грн.
Уявно дбаючи про трудящих, грізний антикризовий уряд усіляко потурав магнатам, які заощаджували на елементарній безпеці. Якщо у фосфорному тумані під Ожидовим 16 липня ще якось обійшлося, то тут усі виборчі гасла Партії регіонів ураз потьмяніли. Тепер однаково: літай хоч гелікоптером, хоч ― галопом на коні.

[b] Панські жарти [/b]
У серпні 2007 р. президент Віктор Ющенко поклявся у вірності помаранчевій коаліції. У його щирість мало хто вірив, пригадуючи події річної давнини. Після внесення кандидатури лідера Партії регіонів на прем’єра у серпні 2006 р. В. Ющенко сказав у вузькому колі: "З Юлі я не зроблю українку, а з Януковича ― спробую!" Осічка.
Юлія Тимошенко самотужки перевтілилася в Лесю Українку, а її блок суттєво збільшив електоральний ужинок повсюдно і здобув перші сходинки у столиці та 15 областях. Найвражаюче ― в західних: Івано-Франківській (з 242 551 до 752 127, плюс 509 576 голосів, або 210 %) та Львівській (з 500 420 до 752 127, плюс 251 707 голосів, або 50.3 %), де минулої кампанії переміг президентський блок.
Найприємнішим для "білих" став прорив у 10 "синьо-білих" регіонах. Не тільки в генеалогічно близькій Дніпропетровській області (ріст із 271 674 до 343 398, плюс 71 724 голоси, або 26.4 %), але й у Харківській (з 187 900 до 217 426, плюс 29 526 голосів, або 15.7 %), Донецькій (з 62 138 до 93 762, плюс 31 624 голоси, або 51 %), Запорізькій (з 110 934 до 136 552, плюс 25 618 голосів, або 23 %), Луганській (з 50 109 до 64 697, плюс 14 588 голосів, або 29 %).
Певною мірою відбулося політичне відродження Юлії Тимошенко. Вона сприймається у світі як один із найвідоміших політиків Східної Європи, хоч і найбільш популістський. Це, за влучним висловом Die Presse 5 вересня 2007 р., ― "карамельна фея українського народу". Втім, вона подає себе за жорсткого ліберального реформатора.
Ще не минуло десяти років, коли Ю. Тимошенко впродовж місяців учила українську. Відтак змогла проводити дебати мовою, котру доти в побуті ніколи не вживала. Власне, з побутом у неї досі не все гаразд. На відміну класичного європейського політика, вона маскує справжні статки. Так, у декларації про доходи за 2006 р. показала 160 275 грн. Як ректор пересічного університету. Це замало навіть для її недешевого одягу, як не раз підмічали журналісти.
Її соратникам теж бракує європейських рис. Ось чому об’єктом нервової реакції БЮТ стала особистість американського письменника Майкла Капуто. У The Washington Times 12 вересня він спрогнозував подолання електорального бар’єру в 3 % виборчим блоком Володимира Литвина. М. Капуто висловився проти диктату й домінування великих партій, у т. ч. "Святої Юлії". Нічого страшного. Навіщо ж у відповідь йому вилито стільки жовчі? Тим паче прогноз щодо В. Литвина невдовзі справдився.

[b] Нічліг на вуликах [/b]
На мітингові у Львові 15 вересня В. Ющенко просив підтримати його команду ― "Нашу Україну – Народну Самооборону". Центральна виборча комісія 22 вересня визнала ці дії президента невідповідними законодавству і несумісними зі статусом глави держави.
Кинутись у бій з відкритим заборолом вождя примусили тяжкі обставини. Але і його потуги не врятували ― мінус 9 депутатів. Локальний приріст голосів, відданих за НУНС, бачимо тільки у 9 областях: Київська (21 674), Харківська (20 101), Чернігівська (19 648), Черкаська (11 937), Дніпропетровська (8 192), Кіровоградська (7 949), Закарпатська (3 985), Тернопільська (3 764), Донецька (3 591). Одначе додаткові голоси, приміром, у Закарпатській та Донецькій областях не змогли перекрити сумарну втрату виборців у президентській Сумській області (мінус 2 720 голосів) й непрезидентській Луганській (–5 697).
"Наша Україна – Народна самооборона" змогла зійти на першу сходинку лише в одному з 27 регіонів країни ― Закарпатській області. І тут ішлося не про лідерство, але для глави президентського секретаріату і за сумісництвом керівника виборчого штабу НУНС це б стало цілковитим фіаско. Аж спітніла вся закарпатська обойма президента.
Одначе долю блоку визначили Львівська (537 767 голосів "за"), Івано-Франківська (288 409), Тернопільська (233 843) області та столиця Київ (215 391). Тут НУНС хоч і послабив позиції, але зібрав 38,6 % усіх своїх голосів. У кожному з названих регіонів, за винятком Тернопільщини, президентське дітище відмінусувало від 15 до 71 тис. голосів. Остання цифра для блоку дорівнює приблизно втраті всіх прихильників у Криму, Луганській та Донецькій областях разом узятих.
Наступна за значимістю для НУНС четвірка областей ― Вінницька (161 305 голосів), Закарпатська (152 866), Київська (137 616) і Сумська (126 657) ― сукупно дали НУНС тільки 17,5 % його голосів.
Причому прямий закарпатський внесок у перемогу всього 4,6 %. Він дисонує з амбіціями глави секретаріату президента, котрий затіяв агресію на терени галицького "П’ємонту". В. І. Б.-вихованець днями отаборився в резиденції голови Тернопільської облдержадміністрації. Отак і виходить: програли вибори, та не доступ до "тіла". Знайшли винних цапів і вперед. Чом не увертюра до захоплюючої класики "генерального мордобиття".
15 жовтня 2007 р. з’явилися розпорядження президента України про звільнення у Закарпатській області з посад голів райдержадміністрацій Р. Костюка (Міжгірської), І. Бобрушка (Тячівської), Е. Зелінського (Рахівської), В. Качура (Хустської), а за тиждень, 22 жовтня ― М. Брецка (Великоберезнянської). Нещасливі ТВО № 67 і 70.
За що покарали? Не за падіння популярності Партії регіонів. Причина на долоні ― підйом БЮТ на 20-25 %. Ще вибори і не важко спрогнозувати, чия хатка з карт упаде.
Таблиця 2. Вибори у Верховну Раду в Закарпатській області
(зменшуване – результат 2006 р., від’ємник – 2007 р.)
Територіальні виборчі округи Блок "Наша Україна" / Блок "Наша Україна – Народна самооборона" Блок Юлії Тимошенко Партія регіонів
№ 66: міста Ужгород, Чоп; Ужгородський район 19 626 (19.47 %) –
20 240 (22.31 %) =
+614 (+3.13 %) 28 549 (28.32 %) –
32 110 (35.40 %) =
+3 561 (+12.47 %) 12 335 (12.23 %) –
15 044 (16.58 %) =
+2 709 (+21.96 %)
№ 67: Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Свалявський, Перечинський райони 25 606 (26.08 %) –
27 863 (32.42 %) =
+2 257 (+8.81 %) 22 851 (23.27 %) –
27 331 (31.80 %) =
+4 480 (+19.61 %) 15 287 (15.57 %) –
14 799 (17.22 %) =
–448 (–3.19 %)
№ 68: місто Мукачеве; Мукачівський район 29 677 (34.18 %) –
30 389 (38.90 %) =
+712 (+2.40 %) 13 714 (15.79 %) –
18 989 (24.31 %) =
+5 275 (+38.46 %) 15 047 (17.33 %) –
15 381 (19.69 %) =
+334 (+2.21 %)
№ 69: місто Берегове; Берегівський, Виноградівський, Іршавський райони 35 190 (25.95 %) –
37 479 (33.03 %) =
+2 289 (+6.50 %) 25 404 (18.73 %) –
30 162 (26.58 %) =
+4 758 (+18.73 %) 24 901 (18.36 %) –
21 107 (18.60 %) =
–3 794 (–15.23 %)
№ 70: місто Хуст; Рахівський, Тячівський, Хустський райони 38 802 (24.88 %) –
36 915 (29.94 %) =
–1 887 (–4.86 %) 26 630 (17.08 %) –
33 208 (26.94 %) =
+6 578 (+24.70 %) 40 094 (25.71 %) –
30 821 (25.00 %) =
–9 273 (–23.12 %)
У цілому 148 901 (25.79 %) –
152 886 (31.11 %) =
+3 985 (+2.68 %) 117 148 (20.29 %) –
141 800 (28.85 %) =
+24 652 (+21.04 %) 107 664 (18.65 %) –
97 152 (19.76 %) =
–10 512 (–9.76 %)
До сих пір правляча верхівка Закарпаття не вельми толерувала БЮТ. Незважаючи на піврічні пертурбації на київських пагорбах, в обласній раді продовжує заправляти нашоукраїнсько-регіональна більшість. Та подивімся на здобутки регіоналів (табл. 2). Їх варто назвати жертвою сумнівного маневру "Задушити в обіймах", ясна річ, показної любові. За півтора року "Наша Україна – Народна самооборона" у Донецькій області доплюсувала десять відсотків нових прихильників, хоч їх частка й далі мізерна: 35 456 (1.41 %) – 39 047 (1.63 %) = 3 591 (10.12 % росту). Стільки ж у відсотках втратила Партія регіонів у Закарпатській області. Коли ж глянути на абсолютні цифри ― клубок підступає до горла.

[b] Уламки "Титаніка" [/b]
Сонячне, погоже й привітне 30 вересня 2007 р. дало гарний приклад для виховання підростаючого покоління. Шахрайство і зрада покарані. Про це ми знали досі хіба що з казок.
Загартована режимом Л. Кучми, а потім розбещена олігархами, Соціалістична партія опинилася поза парламентом. Передовсім вона втратила центральну Україну, де гурт її прихильників порідів уп’ятеро. Це в середньому.
Приміром, ще півтора року тому в Київській, Полтавській та Вінницькій областях за соціалістів голосували відповідно 141 162, 110 617 та 101 406 виборців, а нині ― 22 002, 23 059 та 19 568. У цих випадках дискваліфікуюча кратність сягла 6.4, 4.8 і 5.2 рази. Соціалістичний електорат відчутно приріс лише в Донецькій області: з 94 256 до 191 814, або вдвічі.
Власне, не в усій Донеччині, а лише в її південній частині ― в чотирьох із 17 територіальних виборчих округів. ― у м. Маріуполь (№ 48, 49) і восьми прилеглих сільських районах (№ 54, 55). Там соціалістам нарахували 169 769 голосів, або 88.5 % набраних ними в області та 25.4 % у цілому в країні. Загалом Донеччина зараз дала СПУ 28.7 % усіх її голосів, тоді як півтора року тому ― лише 6.5 %.
У зазначених чотирьох округах 26 березня 2006 р. за соціалістів проголосувало 76 737 виборців, 30 вересня 2007 р. ― у 2.2 рази більше. Тобто приріст є крапковим. Не вірити в його природність нема правових підстав.
Але… Відрадним моментом є визнання факту неоднорідності Донецької області. Принаймні на цьому прикладі бачимо співіснування двох її електоральних частин, акуратно поділених на географічну північ і південь. Еволюційний надлам монолітної одностайності свідчить про якісні зміни у політичній свідомості Донеччини. Аби кінцево зафіксувати тенденцію, діждемось наступних виборів.
[b] ? + НУНС = коаліція [/b]
Спочатку президент Віктор Ющенко начебто чекав від лідерів Партії регіонів, Блоку Юлії Тимошенко, Блоку "Наша Україна – Народна Самооборона", що разом отримали біля 80 % голосів, консолідації навколо національних пріоритетів. Отим переливанням із пустого в порожнє не вдалося втекти від принципової відповіді щодо формули наступної коаліції: БЮТ + НУНС = 228 голосів чи Партія регіонів + НУНС = 247 голосів.
Для Заходу В. Ющенко зразу знайшов красне слівце про те, що "українська демократія перемогла з перевагою в 3 голоси" і що це "унікальний, даний нам Богом, шанс" (Le Figaro, 5 жовтня 2007). Невдовзі очільники БЮТ і НУНС парафували угоду про створення парламентської більшості (Коаліції демократичних сил) і формування уряду, що втілить коаліційну програму "Український прорив: для людей, а не політиків". Вона складається з гучних і маловідомих виборчих обіцянок щодо внутрішньої та зовнішньої політики. Наприклад, не втішить соціалістів та їх бідових друзів підвищення прохідного бар’єру на виборах до Верховної Ради до 5 %, а парламентську опозицію змусять змиритися з приєднанням України до Плану дій щодо набуття членства в НАТО.
Економісти не полінувалися підрахувати вартість усіх соціальних обіцянок політичних сил, що підкорили парламент. Найщедрішими виявилися найслабші з п’ятиборців. Судіть самі. Партія регіонів наобіцяла додаткових благ у рік на 200 млрд. грн., БЮТ ― 100 млрд. грн., НУНС ― 95-105 млрд. грн., КПУ ― 290 млрд. грн., а Блок Литвина ― 490 млрд. грн. Це при тому, що вся дохідна частина зведеного бюджету України на 2007 р. становить 205 млрд. грн.
Схоже, дармовою локшиною сучасний українець уже не переймається. У цьому неважко переконатися, глянувши на таку динаміку.
Таблиця 3. Електоральна активність на виборах у Верховну Раду


26 березня 2006

30 вересня 2007

↓↑

Кількість виборців 37 191 928 37 185 882 –6 046 (–0.02 %)
Явка на голосування 24 990 424 (67.19 %) 23 192 267 (62.37 %) –1 798 157 (–7.20 %)
Не підтримали жодної партії (блоку) 449 650 (1.77 %) 637 185 (2.73 %) +187 535 (+41.70 %)
Зверніть увагу не лише на зниження явки, але й на ріст числа свідомих виборців, які приходять на дільниці, щоби висловити свою громадянську позицію голосуванням проти всіх. Вони в такий спосіб кажуть: "Не обманюйте! Не обіцяйте золотих гір! Ми вас годуємо, а не ви нас!".
Мова наукового прогнозу значно багатша на завуальовану стилістику. Якщо в попередньому парламенті діяла картельна коаліція (різнорідна ідеологічно, з диктатом однієї партії), то у новій Верховній Раді ставки на ризики неформального втручання котируються високо. Ось чому за півтора року політичний бомонд розчарував і зневірив більше двох мільйонів своїх виборців.


Роман Офіцинський,м. Ужгород

 

26 жовтня 2007р.